КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010 року Справа № 2а-8264/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів Черниш О.А. (головуючий у судовому засіданні), Хилько Л.І., Чубари Н.В., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства праці і соціальної політики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, про повернення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства праці і соціальної політики України про повернення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позов мотивовано тим, що у 1989 році за повісткою військомату позивач як військовослужбовець запасу, був направлений на навчальні збори до військової частини №37528 для участі у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував у період з 15.04.89 по 01.08.89. Однак Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства праці та соціальної політики України, 16.09.09 прийнято рішення про не підтвердження позивачеві статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з тієї підстави що архівною довідкою Міністерства оборони України підтверджено лише 8 днів виїзду позивача у зону відчуження. Стверджуючи, що про його роботу у зоні відчуження упродовж всього часу навчальних зборів свідчить факт виплати йому у цей період підвищеної заробітної плати, позивач просить визнати незаконним та протиправним рішення комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства праці і соціальної політики України, оформлене протоколом №23 від 16.09.09, щодо не підтвердження його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також розглянути усі надані документи та повернути цей статус.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та додатково пояснив, що статусом учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він користувався з 1989 по 1997 рік. Позбавлення його цього статусу у зв'язку зі змінами у законодавстві суперечить ст. 58 Конституції України.
Відповідач - Міністерство праці і соціальної політики - у судове засідання не прибув. У письмових запереченнях, прохаючи суд розглянути справу без його участі, представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства праці та соціальної політики України, стало непідтвердження наданими позивачем документами факту виконання ним робіт безпосередньо в зоні відчуження упродовж 30 календарних днів.
Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, залученого до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у письмових запереченнях та у судовому засіданні пояснила, що правомірність правильності видачі позивачеві посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" перевірялася у 1998 році тимчасовою комісією, створеною при Кіровоградській облдержадміністрації. За наслідками перевірки позивачеві було запропоновано надати первинні документи, на підставі яких було видано посвідчення. Оскільки такі документи надані не були, видане позивачеві посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" втратило чинність, як таке, що не було перереєстровано.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини №37528 у період з 15.04.98 по 01.08.89, куди був направлений на військові збори та відряджений наказом шахти ім. Ленінського комсомолу Виробничого об'єднання по видобуванню вугілля "Олександріявугілля" №108 від 19.04.89.
У зв'язку з цим позивач отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в першій редакції від 28.01.92), учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважалися громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження, організації проведення евакуації із цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені для виконання робіт у зазначеній зоні, в тому числі військовослужбовці, включаючи резервістів, працівники державних, громадських організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки як у цій зоні, так і за її межами.
Статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в тій же редакції) визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. Зокрема, відповідно до п. 3 ч.1 вказаної статті учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988 - 1990 роках, віднесені до категорії 3.
Законом України від 01.07.92 статтю 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції, відповідно до якої учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Цим же Законом викладено у новій редакції статтю 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої до категорії 3 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження в 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів.
Відповідно до ст.65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.92 №501 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який регулював правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п.5 цього Порядку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, віднесеним до категорії 3, видавалися посвідчення зеленого кольору, серія А.
Як вбачається з наданої представником третьої особи особової справи ОСОБА_3, заведеної в управлінні праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради (а.с. 106-121), позивачеві 01.11.92 видано посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 3 серії А №НОМЕР_1. (а.с. 108)
Вказане посвідчення було видано на підставі довідки Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату №3/2525 від 09.10.92, відповідно до якої ОСОБА_3 з 15.04.89 по 01.08.89 виконував обов'язки у 30-кілометровій зоні. (а.с.107).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.97 №135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" визнано за необхідне провести у період до 1 травня 1998 р. перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. №51.
Також постановлено Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям для проведення цієї перевірки утворити тимчасові комісії, які розглядають первинні документи, на підставі яких видано посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", заслуховують пояснення громадян, представників державних органів, громадських організацій, перевіряють інші докази. Рішення тимчасових комісій щодо перевірки правильності видачі посвідчень оформляються протоколами, які підписуються головою та секретарем комісії. Матеріали проведеної перевірки та рішення тимчасових комісій передаються відповідно Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.97 №135 передбачено, що Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у посвідченнях, щодо правильності видачі яких немає сумнівів, на правій сторінці по діагоналі зліва направо ставиться штамп червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці сторінки робиться запис про дату перереєстрації за підписом заступника керівника, який скріплюється печаткою.
У разі коли документи, згідно з якими було видано посвідчення, не дають змоги підтвердити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення підлягає вилученню за рішенням органу, яким це посвідчення видано.
Кабінетом Міністрів України у зв'язку із закінченням перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" 07.05.98 прийнято постанову №620 "Про внесення доповнень до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою установлено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію з 1 жовтня 1998 р. вважаються недійсними.
Пунктом 2 цієї постанови передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які не отримали станом на 1 жовтня 1998 р. відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.
Встановлено, що питання підтвердження позивачеві статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було предметом розгляду у тимчасовій комісії по перевірці правильності видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Кіровоградській обласній державній адміністрації. Як вбачається з витягу із протоколу №44 засідання комісії від 22.09.98, рішення щодо правильності видачі ОСОБА_3 посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 3А №НОМЕР_1 не прийнято, оскільки ОСОБА_3 рекомендовано надати первинні документи. (а.с. 79).
Від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України ОСОБА_3 отримав архівну довідку №35 від 25.02.03, відповідно до якої за архівними даними військової частини №37528 він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 15.04.89 по 01.08.89 (наказ №426). В архівній довідці зазначено дні виїзду ОСОБА_3 в зони (на об'єкти, населені пункти): парк "Россохи" - 29, 30 квітня, 1-6 травня; с. Малі Миньки - 10-13, 15-20, 22-31 травня; 1-3,5,6 червня; с. Великі Кліщі - 7,10,16,17,19-24, 26-30 червня, 1 липня; смт. Народичі -3-15, 17-29 липня. (а.с. 109).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших соціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони. Такими зонами є: 1) зона відчуження; 2) зона безумовного (обов'язкового) відселення; 3) зона гарантованого добровільного відселення; 4) зона посиленого радіоекологічного контролю.
При цьому, як визначено п.1 ч.2 цієї статті зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Вбачається, що з населених пунктів, у яких перебував позивач, до зони відчуження відноситься лише парк "Россохи", розташований у с.Розсоха Чорнобильського району. Таким чином вказаною архівною довідкою підтверджено роботу позивача у зоні відчуження упродовж 8 днів (29, 30 квітня, 1-6 травня 1989 року).
У зв'язку з непідтвердженням 30-денного періоду роботи у зоні відчуження, необхідного для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у строк, встановлений постановою Кабінету Міністрів України №620 від 07.05.98, посвідчення ОСОБА_3 "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" втратило чинність та згідно з актом управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Олександрійської міської ради №128 від 23.09.03 списане, як таке, що втрачене (а.с. 80).
Встановлено, що у березні 2009 року позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської облдержадміністрації з заявою про направлення його документів на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для підтвердження його статусу ліквідатора Чорнобильської катастрофи (а.с.114).
Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Міністерства праці і соціальної політики України (надалі - Комісія), розглянувши матеріали особової справи позивача, 23.04.09 повернула їх до Кіровоградської обласної державної адміністрації для доопрацювання, запропонувавши надати завірену в установленому порядку копію документу (особовий рахунок), який був підставою для видачі Державним підприємством "Шахта "Ведмежоярська" довідки від 06.07.04 №17 про підвищену оплату праці ОСОБА_3 у період квітня - серпня 1989 року (а.с. 112-113).
Повторно розглянувши надані позивачем документи (корінці особових рахунків про нарахування та виплату заробітної плати за квітень-серпень 1989 року), Комісія прийняла рішення про непідтвердження ОСОБА_3 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з тієї підстави, що архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 25.02.03 №35 підтверджує лише 8 днів виїздів у зону відчуження. Вказане рішення оформлено протоколом засідання Комісії №23 від 16.09.09 (а.с. 120-121).
Перевіряючи правомірність цього рішення на відповідність його вимогам, передбаченим ч. 3 ст.2 КАС України, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до п.12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.97, спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
Відповідно до пункту 12 цього Порядку розроблено Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке затверджене наказом Мінпраці №187 від 17.05.06, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.06 за №626/12500 (надалі - Положення).
Згідно з п.1.1 Положення Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (п.5.4 Положення). Рішення Комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку (п.п.5.5 Положення).
Пунктом 4.2 Положення передбачено, що Комісія зобов'язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51.
Між тим, відповідно до абзаців 3-8 пункту 10 цього Порядку видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадиться Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:
а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;
б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;
в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Вбачається, що на підтвердження статусу ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС позивачем надано на розгляд Комісії архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 25.02.03 №35, якою підтверджено 8 днів виїзду у зону відчуження (а.с. 109), а також довідку Державного підприємства "Шахта "Ведмежоярська" від 06.07.04 №17 про виплату йому збереженого заробітку та оплати за військові збори у період квітня - серпня 1989 року (а.с. 110).
Проте у вказаній довідці про підвищену оплату праці не зазначено кількість днів роботи ОСОБА_3 у конкретних населених пунктах, віднесених до зони відчуження.
Встановлено, що наказом шахти ім. Ленінського комсомолу Виробничого об'єднання по видобуванню вугілля "Олександріявугілля" №108 від 19.04.89 ОСОБА_3 - прохідник дільниці №1 - на підставі повістки міськвійськомату направлений на навчальні збори по лінії міськвійськомату з 15 квітня 1989 року до 180 діб, зі звільненням від основної роботи та збереженням заробітної плати (а.с. 90).
Як вбачається з наданої на запит суду інформації Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату №д/558 від 08.04.10, документи на підтвердження призову ОСОБА_3 у 1989 році на спеціальні збори для участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутні. Особова справа ОСОБА_3 знищена за закінченням терміну зберігання, про що складено акт від 14.01.10 (а.с. 75-77).
Наданою ДП "Шахта "Ведмежоярська" (правонаступником шахти ім. Ленінського комсомолу Виробничого об'єднання по видобуванню вугілля "Олександріявугілля") на запит суду довідкою №110 від 11.05.10 підтверджено довідку ДП "Шахта "Ведмежоярська" №17 від 06.07.04, згідно з якою ОСОБА_3 за період роботи з 15.04.89 по 01.08.89 збережено середній заробіток, а також виплачено оплату за час перебування на військових зборах, усього - 2 914, 53 крб. Згідно з цією довідкою, оплата праці ОСОБА_3 за вказаний період здійснювалася на підставі наказу №108 від 19.04.89, довідки з Чорнобиля з зазначенням дати перебування, яка не збереглася (а.с. 89).
Встановлено, що на запит позивача директор Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України листом №223/1/198 від 06.02.09, посилаючись на постанову Ради Міністрів СРСР і ВЦРСПС від 29.12.87 №1487-378, повідомив позивача та Комісію (до якої на той час подання про розгляд особової справи ОСОБА_3 не надходило), що він вважає, що факт виплати ОСОБА_3 заробітної плати у підвищеному розмірі понад збережену за період з квітня по серпень 1989 року свідчить про виконання ним робіт у зоні відчуження, щонайменш упродовж 41 календарного дня. (а.с. 10-11).
Між тим, постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС від 29.12.87 №1497-378 "Про умови оплати праці та пільги для працівників, зайнятих на експлуатації Чорнобильської АЕС та ліквідації наслідків аварії в зоні відселення" встановлено, що з 1 січня 1988 року строком на 3 роки військовозобов'язаним, призваним на збори і безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в зоні відселення, понад середню заробітну плату, що зберігається, по основному місцю роботи виплачується тарифна ставка (посадовий оклад) в одинарному розмірі.
Як вбачається з довідки №17 від 06.07.04 та наданих позивачем корінців особових рахунків про нарахування йому заробітної плати у період з 15.04.89 по 01.08.89, які досліджувалися Комісією, у квітні 1989 року позивачеві нараховано заробітну плату у розмірі 196, 90 крб. (збережену за 10 днів), у травні - 393, 80 крб., у червні - 433, 18 крб., у липні - 413, 49 крб., у серпні - 13, 01 крб. (збережену за 1 день). Вказана заробітна плата (за вирахуванням відрахувань) видана позивачеві у серпні 1989 року. Тоді ж йому нараховано і виплачено доплату за військові збори: 208, 16 крб. за квітень, 403, 31 крб. за травень, 390, 30 крб. - за червень 1989 року, 403, 31 крб. - за липень, 59, 07 крб. - за серпень 1989 року. (а.с.110, 115-119).
Таким чином, виходячи з положень постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС від 29.12.87 №1497-378, факт виплати позивачеві за цей період збереженої заробітної плати та одинарного розміру посадового окладу підтверджує виконання позивачем, як військовозобов'язаним, призваним на військові збори, робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в зоні відселення.
Між тим, факт виконання позивачем робот у зоні відселення відповідачем не заперечується. Натомість, спірним є підтвердження 30-денного терміну перебування його у зоні відчуження, як обставини, з якою ст.10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пов'язує визначення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.
Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 25.02.03 №35 підтверджено 8 календарних днів роботи позивача у зоні відчуження, 69 календарних днів - у зоні гарантованого добровільного відселення, стосовно 33 календарних днів місце виконання робіт не зазначено.
Наказом Міністерства оборони України від 08.09.97 №322 затверджено перелік військових частин, установ, організацій і підприємств Міністерства оборони України, дислокованих (які дислокувалися) у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення. Відповідно до вказаного переліку місцем дислокування військової частини №37528, куди був призваний на військові збори позивач, у період з 02.05.86 по 06.05.86 було с. Оране Іванківського району Київської області, у період з 07.05.86 по 17.10.89 - с. Нова Радча Народицького району Житомирської області, з 18.10.89 по 30.11.90 - с. Оране Іванківського району Київської області. Вказані населені пункти віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Тобто у зоні відчуження військова частина №37528 не дислокувалася.
Довідка підприємства про підвищену оплату праці не містить, як це передбачено абз. 8 п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 №51, назв населених пунктів, віднесених до зони відчуження, у яких працював ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували його участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст.ст. 10, 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому рішення Комісії, оформлене протоколом №23 від 16.09.09, про не підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС прийнято обґрунтовано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що при прийнятті цього рішення Комісія діяла з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, розсудливо, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Положенням про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у частині визнання його незаконним та протиправним.
Оскільки у судовому засіданні не здобуто доказів, які б підтверджували визначений законом період роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме у зоні відчуження, тому його вимоги про присвоєння (повернення) статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС задоволенню також не підлягають.
Згідно з ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Такі судові витрати у справі відповідачем не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі, а позивачем та відповідачем - з дня отримання її копії, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О. А. Черниш
Судді Л.І. Хилько
Н.В. Чубара
Постанову складено в повному обсязі 29.06.10.