Справа 22-а-1945/2010р. Головуючий у І інстанції: Павловський В.К.
Категорія №57 Доповідач : Ковалевич С.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді – Ковалевича С.П.
суддів: Григоренка М.П., Шимківа С.С. ,
з участю секретаря – Омельчук А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області на постанову Корецького районного суду від 29 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Корецького районного суду від 29 травня 2009 року визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу підвищеної пенсії за період із 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України ’’Про соціальний захист дітей війни’’.
Стягнуто з відповідача на користь позивача надбавку до пенсії як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1419 грн. 10 коп.
В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позовні вимоги позивача не підлягали до задоволення, оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законами України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та „ Про Державний бюджет на 2008 рік” призупинялась і, крім того, до теперішнього часу так і не розроблено порядок реалізації положень вищевказаної статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» вказано, що підвищення розміру пенсії фінансується за рахунок Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, а тому невідомо за рахунок чого має здійснюватись підвищення до пенсії дітям війни, так як в Державних бюджетах України на 2007 та 2008 рік кошти на ці цілі не закладались.
У зв’язку із викладеним, відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому місцевий суд обгрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007року .
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання неконституційними законів , які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" до кінця року, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".
Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
У той же час колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачу.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача конкретної суми підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309 , ст. 316 ЦПК України, п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Корецькому районі Рівненської області задоволити частково.
Постанову Корецького районного суду від 29 травня 2009 року в частині стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в сумі 1419 грн. 10 коп. скасувати.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корецькому районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди із 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, із урахуванням виплаченої надбавки до пенсії як дитині війни.
В задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 3891 грн. 90 коп. відмовити.
В решті оскаржувану постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду та постанова суду першої інстанції набирають законної сили з моменту проголошення рішення апеляційного суду, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку без посередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання ними законної сили.
Головуючий :
Судді :