КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2010 року Справа № 2а-1522/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у м. Кіровограді (надалі –ДПІ у м. Кіровограді) звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі –ФОП ОСОБА_1.) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 582, 32 грн.
Позов мотивовано тим, що працівниками податкового органу проведено перевірку в торгівельному відділі, належному відповідачці, у результаті якої було виявлено порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме невідповідність готівкових коштів на місці торгівлі та реалізація товарних запасів, які не обліковані у встановленому законом порядку. У зв'язку з цим рішенням №0006472320 від 28.12.09 до відповідачки застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 582, 75 грн. Оскільки у встановлений строк вказані фінансові санкції відповідачкою не сплачені, позивач просить суд з урахуванням переплати у розмірі 0,43 грн. стягнути решту заборгованості у сумі 582, 32 грн. за рахунок майна відповідачки на користь Державного бюджету України в особі ДПІ у м. Кіровограді.
Ухвалою суду від 25.06.10 замінено позивача у справі - ДПІ у м. Кіровограді - її правонаступником - Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.
Відповідачка повторно у судові засідання не з'явилася. Судом рекомендованим листом із зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення направлялися повістки про виклик до суду за адресою відповідачки, яка зазначена в позовній заяві, довідці адресного бюро, витязі з ЄДР, але конверти повернуті відділенням зв'язку УДППЗ "Укрпошта" з відміткою - за закінченням терміну зберігання (а.с. 20, 25).
Враховуючи, що судові повістки відповідачці доставлялися за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як її місце проживання, суд вважає виконаним свій обов'язок щодо повідомлення відповідачки про виклик у судові засідання та вирішує справу без її участі на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 26.11.02 зареєстрована виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як фізична особа - підприємець, займається підприємницькою діяльністю, здійснюючи роздрібну торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами. (а.с.11).
Посадовими особами ДПА у Кіровоградській області на підставі направлення №0946 від 01.12.09 8 грудня 2009 року проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у господарській одиниці - відділі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1 Посадові особи податкового органу були допущені до перевірки ФОП ОСОБА_1, перевірка проводилася у її присутності.
За результатами перевірки було складено акт №0605/11/28/22201119264 від 08.12.09, яким зафіксовано такі порушення:
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, загальна суму невідповідності складає 25,35 грн.;
- реалізація товарних запасів, які не обліковані в установленому законодавством порядку, а саме в книзі обліку доходів та витрат №1582/8 від 26.11.09 не оприбутковано в розділі 1 "Відомості про рух товарів" накладну №3/8 від 04.12.09 філії "Торговий дім ТОВ "Олександрія БЛІГ". Загальна вартість не облікованих товарних запасів за цінами реалізації складає 228 грн.
Висновками акту перевірки констатовано порушення пунктів 12, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с. 4).
Вказаний акт підписано без зауважень відповідачкою, якій вручено його копію.
На підставі цього акту за порушення пунктів 12, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" начальником ДПІ у м. Кіровограді на підставі ст.ст.20, 22 вказаного Закону винесено рішення №0006472320 від 15.12.08 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на суму 582, 75 грн. (а.с.5).
Вказане рішення 28.12.08 направлено на адресу відповідачки поштою, однак повернуто у зв'язку з неможливістю вручення, тому розміщено на дошці податкових оголошень, про що складено акт №2/23-2-35 від 02.02.10 (а.с. 5, 6).
У встановленому порядку зазначене рішення відповідачкою не оскаржувалося, проте на даний час фінансові санкції до бюджету нею не перераховані.
Вирішуючи спір щодо стягнення з відповідачки вказаних фінансових санкцій, суд дійшов до таких висновків.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, порядок проведення розрахунків визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон).
Статтею 1 Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Відповідно до пунктів 12, 13 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 6 Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.п. "а" п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;
Кабінетом Міністрів України на виконання ст. 9 Закону прийнято постанову від 26.09.01 №1269 "Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат" (надалі - Порядок).
Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 3 Порядку визначено, що форма Книги обліку доходів і витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженою наказом ДПА України від 21.04.93 №12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за №64.
У судовому засіданні встановлено, що до книги обліку доходів та витрат відповідачем не включено накладну №3/8 від 04.12.09, видану філією "Торговий дім "Олександрія БЛІГ" на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Вказаний факт підтверджено актом перевірки №0605/11/28/22201119264 від 08.12.09 (а.с. 4), поясненнями відповідачки (а.с. 7).
Відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) від 08.12.09 підтверджено вартість необлікованих товарів за цінами реалізації у сумі 228 грн. (а.с. 9-10).
Крім того, як вбачається з розписки та пояснень відповідачки, наданих у ході перевірки, сума готівкових коштів, виявлених на місці проведення розрахунків, становить 109 грн. (а.с. 7). Натомість, згідно з даними денного звіту реєстратора розрахункових операцій з початку дня сума коштів у касі має становити 83, 65 грн. (а.с. 7) Таким чином у судовому засіданні доведено факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму 25,35 грн.
Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена розділом V Закону.
Так, відповідно до ст. 20 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 22 вказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби передбачений відповідною Інструкцією, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України №110 від 17.03.01, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.03.01 за №268/5459.
Згідно з пп. 6.5 цієї Інструкції у разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами. Штрафні санкції застосовуються органами державної податкової служби на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, складання та надсилання (вручення) яких здійснюється у порядку, передбаченому Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.01 №253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.21 за №567/5758.
Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 цього Порядку податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма "С"). Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складається на розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій.
Встановлено, що позивачем правильно розраховано фінансові санкції на підставі ст. 20, ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 456 грн. (228 грн. х 2 ) та 126, 75 грн. (25, 35 грн. х 5), а всього 582, 75 грн. (а.с. 8).
Статтею 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Заборгованість відповідачки зі сплати зазначених фінансових санкцій з урахуванням наявної переплати у сумі 0, 43 грн. становить 582, 32 грн., що підтверджується даними облікової картки платника податків (а.с. 12). Доказів її погашення відповідачкою суду не надано.
Вирішуючи вимогу позивача про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій за рахунок майна відповідачки, суд прийшов до таких висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.11 ст.11 Законом України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.
Частиною 2 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлені законом.
Згідно з п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. За змістом пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону будь-які активи платника податків є джерелами погашення податкового боргу. Активами платника податку визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 ст.1 Закону).
Суд зазначає, що позивач, прохаючи стягнути заборгованість зі сплати фінансових санкцій, яка не є податковим боргом, за рахунок майна фізичної особи, не надав перелік майна боржника, за рахунок якого можна стягнути заборгованість. Між тим, суд самостійно не може визначити майно відповідача, на яке може бути звернуто стягнення.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які в силу ст. 25 вказаного Закону підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.
Повноваження адміністративного суду при вирішенні по суті зазначеної категорії справ визначені статтею 162 КАС України. Зокрема, згідно з п.4 ч. 2 ст.162 цього Кодексу адміністративний суд у разі задоволення адміністративного позову може прийняти рішення про стягнення коштів з відповідача.
Таким чином у даному спорі суд може лише стягнути до Державного бюджету України із відповідачки, яка порушила вимоги Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суму штрафу, яка добровільно не перерахована нею у встановлений строк.
Зміна чи встановлення способу і порядку виконання постанови суду про стягнення коштів (у тому числі, звернення стягнення на майно боржника) можлива на стадії виконавчого провадження, зокрема в порядку ст. 263 КАС України.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення заборгованості зі сплати штрафної (фінансової) санкції у розмірі 582, 32 грн. в дохід Державного бюджету України. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення цієї заборгованості за рахунок майна відповідачки належить відмовити.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 –163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (відділення ДКУ м. Кіровограда, банк УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329, рахунок №31114104700002) штрафні (фінансові) санкції у сумі 582, 32 грн. (п’ятсот вісімдесят дві гривні 32 коп.).
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її повному обсязі, а відповідачем - з дня отримання її копії, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Постанова складена в повному обсязі 30.06.10.