КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2010 року Справа № 2а-1241/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Автобусний парк 13527" до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Автобусний парк 13527" (надалі - ВАТ "Автобусний парк 13527") звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (надалі -Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ), в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Луньова М.М. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим листом №2а-7445/09/1170 від 03.12.09 та скасувати дану постанову.
Вимоги позивача мотивовано тим, що він є боржником у виконавчому провадженні по виконанню постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.09 у справі №2а-7445/09/1170 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Кіровограді про стягнення 1 002 908, 70 грн., відкритому постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 25.12.09. У встановлений вказаною постановою строк для добровільного виконання - до 02.01.10 - боржник вказане рішення суду не виконав, оскільки звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання постанови, яка 10.03.10 була задоволена. Незважаючи на те, що позивач 18.03.10 повідомив відповідача про розстрочення виконання постанови суду, державним виконавцем 25.03.10 винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 100 290 грн. Оскільки державним виконавцем жодних виконавчих дій до примусового виконання рішення суду не вжито, позивач просить визнати неправомірними його дії щодо винесення постанови від 25.03.10 про стягнення виконавчого збору та скасувати її.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та надав пояснення, аналогічні позовній заяві.
Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні 16.06.10 заперечив позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова від 25.03.10 про стягнення виконавчого збору винесена у відповідності з вимогами ст.46 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ВАТ "Автобусний парк 13527", як боржником, рішення суду у строк, встановлений для його добровільного виконання, виконано не було. Крім того, представник відповідача наполягав на відмові у задоволенні позову, також стверджуючи про пропущення позивачем строку оскарження постанови про стягнення виконавчого збору, передбаченого ст.181 КАС України.
У судове засідання 18.06.10 представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув, причини неявки до суду не повідомив, витребуваних судом документів - копій матеріалів виконавчого провадження - не надав. У зв'язку з цим, згідно з ч.4 ст.128 КАС України справа вирішується за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.09 в адміністративній справі №2а-7445/10/1170 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді до ВАТ "Автобусний парк 13527" з останнього стягнуто 1 002 908,70 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вказана постанова суду сторонами у справі не оскаржувалася та 12.11.09 набрала законної сили (а.с.8-9).
За заявою стягувача - управління ПФУ в м. Кіровограді - Кіровоградським окружним адміністративним судом на виконання зазначеної постанови суду 03.12.09 видано виконавчий лист у справі №2а-7445/10/1170, який був 22.12.09 пред’явлений стягувачем до Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ.
Постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Луньова М.М. від 25.12.09 ВП №16612061 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-7447/10/1170, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 03.12.09, якою боржника - ВАТ "Автобусний парк 13527" - зобов’язано добровільно виконати рішення у строк до 02.01.10, а в разі невиконання в наданий постановою строк - виконати його в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій (а.с. 7).
У судовому засіданні встановлено, що невідповідність номерів виконавчого листа пояснюється опискою державного виконавця, допущеною при друкуванні постанов виконавчого провадження.
Оскільки постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.12.09 отримана боржником лише 02.02.10, що позбавило його можливості виконати виконавчий документ в установлений строк, за завою боржника постановою державного виконавця від 03.02.10 на підставі ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" провадження виконавчих дій з примусового виконання зазначеного виконавчого листа відкладено до 10.02.10. (а.с. 66, 68).
Постановою державного виконавця від 25.03.10 у зв'язку з невиконанням боржником - ВАТ "Автобусний парк 13527" - виконавчого документу у встановлений державним виконавцем строк з нього стягнуто виконавчий збір у розмірі 100 290, 87 грн. (а.с.6).
Вирішуючи спір щодо законності дій державного виконавця, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 24 Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа приймає його до виконання і відкриває виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови, в якій державний виконавець повинен встановити строк для добровільного виконання рішення і при цьому попередити боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 цього Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання (ч.4 ст.30 Закону).
Відповідно до ст.4 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Водночас, як визначено ст. 5 Закону, державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює необхідні заходи з виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Статтею 7 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно зі ст.46 Закону у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.03 №14 зазначено, що відповідно до статей 45, 46 Закону витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
При цьому, як слідує зі ст. 46 Закону, розмір виконавчого збору визначається з суми, що фактично стягнена державним виконавцем, або з вартості майна, що передане державним виконавцем стягувачу за виконавчим документом.
Таким чином суд вважає, що право органу державної виконавчої служби на стягнення виконавчого збору виникає лише у разі стягнення заходами примусового виконання з боржника сум або передачі майна боржника стягувачеві, оскільки саме ці суми є базою для нарахування 10% суми виконавчого збору.
Між тим, як вбачається з наданих позивачем документів, добровільному виконанню ним постанови суду у встановлений строк завадили поважні причини, а саме відсутність на його рахунках коштів, достатніх для погашення боргу. Це змусило позивача на підставі ст.263 КАС України звертатися до суду з заявами про відстрочення та розстрочення виконання постанови суду (а.с.69 -76).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.10 у справі №2а-7445/10/1170 за заявою ВАТ "Автобусний парк 13527" розстрочено виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.09 в частині стягнення з ВАТ "Автобусний парк 13527" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді 1 002 908, 7 грн. заборгованості строком на 12 місяців, шляхом погашення боргу з квітня 2010 року по березень 2011 року включно, платежами по 83 575 грн. щомісяця, а в березні 2011 року - 83 583,7 грн. Вказана ухвала суду у встановленому порядку не оскаржувалася та 16.03.10 набрала законної сили (а.с.10).
Частиною 5 ст.11-1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони виконавчого провадження зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, оглянутих у судовому засіданні 16.06.10, позивач 18.03.10 повідомив державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ про розстрочення виконання постанови суду, надавши копію ухвали суду у справі №2а-7445/09/1170 від 10.03.10, відповідно до якої перший платіж передбачався у квітні 2010 року. Однак, до уваги вказана ухвала відповідачем взята не була, оскільки, винісши 25.03.10 оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, державний виконавець 25.03.10 також арештував кошти на рахунках та майно боржника (а.с. 67, 82).
Всупереч п. 3.4. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.03 №43/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.05.03 за №388/7709, відомості про розстрочення виконання рішення до Єдиного реєстру не внесені, про що свідчить витяг з цього реєстру (а.с. 34-36).
У судовому засіданні встановлено, що внаслідок виконавчих дій державного виконавця кошти на рахунок стягувача не перераховувалися. Вказане виконавче провадження закінчено постановою державного виконавця від 09.04.10 за заявою стягувача про повернення виконавчого документу (а.с. 80).
При цьому ВАТ "Автобусний парк 13527" дотримується порядку погашення боргу перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, встановленого ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.10, про що свідчать копії платіжних документів, надані позивачем (а.с 47-65), а також той факт, що управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді 07.04.10 звернулося до відповідача з вимогою про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п.9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 11).
Таким чином судом встановлено, що позивачем - ВАТ "Автобусний парк 13527" - здійснено необхідні дії з метою добровільного виконання постанови суду від 27.10.09 у справі №2а-7445/10/1170 щодо погашення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді. У встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання постанова суду виконана не була у зв’язку з наявністю обставин, що ускладнили її виконання (відсутність коштів на рахунку), внаслідок чого за заявою ВАТ "Автобусний парк 13527" судом її виконання було розстрочено. Постанова суду виконується саме внаслідок самостійного перерахування коштів боржником, а не внаслідок дій державної виконавчої служби щодо її примусового виконання, крім того, це виконання відбувається частками у терміни, встановлені ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.10 про її розстрочення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Луньова М.М. щодо винесення постанови від 25.03.10 про стягнення з ВАТ "Автобусний парк 13527" виконавчого збору у розмірі 100290, 87 грн. суперечать нормам чинного законодавства та є протиправними.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, як підставу для відмови у позові, з таких підстав.
Статтею 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст. 46 Закону постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
У судовому засіданні встановлено, що про існування оспорюваної постанови від 25.03.10 про стягнення виконавчого збору, позивач дізнався лише 12.04.10, коли отримав її копію разом з супровідним листом №16230 від 26.03.10. Про це свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі (а.с. 78) та записи у журналі вхідної документації, оглянутому у судовому засіданні (а.с. 44-45). З даним позовом позивач звернувся до суду 15.04.10, тобто в межах строку, передбаченого ст.ст. 99, 181 КАС України.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов відкритого акціонерного товариства "Автобусний парк 13527" задовольнити.
Визнати протиправними дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Луньова М.М. щодо винесення постанови від 25.03.10 про стягнення з ВАТ "Автобусний парк" виконавчого збору.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Луньова М.М. від 25.03.10 про стягнення з ВАТ "Автобусний парк" виконавчого збору.
Присудити відкритому акціонерному товариству "Автобусний парк 13527" з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі, а відповідачем - з дня отримання її копії, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О. А. Черниш
Постанова складена в повному обсязі 23.06.10.