КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 року Справа № 2а-8227/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровогрді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації Кулікової Вікторії Володимирівни про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу начальника управління від 26.11.09 №45-к "Про звільнення ОСОБА_1.", поновлення її на посаді начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації, стягнення з відповідача втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 1500 грн.
Позов мотивовано тим, що оспорюваним наказом її звільнено з посади начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків. Оскільки у вказаному наказі не зазначено, в чому конкретно полягає суть дисциплінарного проступку, які службові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, нею не було виконано, не описані обставини вчинення дисциплінарного проступку, не доведено її вини у невиконанні без поважних причин службових обов'язків, тому позивачка вважає вказаний наказ незаконним. Крім того, позивачка посилається на ту обставину, що єдине попереднє дисциплінарне стягнення, накладене на неї наказом "Про оголошення догани ОСОБА_1." від 30.09.08 №49-к, не могло стати підставою для висновку про систематичність порушення нею службових обов'язків, оскільки воно на день видання спірного наказу згідно зі ст.151 КЗпП України втратило юридичну силу за давністю. У зв'язку з цим позичка просить визнати протиправним та скасувати оспорюваний наказ "Про звільнення ОСОБА_1." №45-к від 26.11.09 та стягнути на свою користь середню місячну заробітну плату за період вимушеного прогулу. Стверджуючи, що незаконним звільненням з посади, яке відбулося внаслідок упередженого ставлення до неї керівника управління, їй заподіяно моральну шкоду, позивачка просить стягнути з відповідача на її відшкодування 1500 грн.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у наданих письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що до видання оспорюваного наказу до позивачки неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, зокрема наказами начальника управління №24/к від 23.06.08 "Про попередження ОСОБА_1", №49-к від 30.09.08 "Про оголошення догани ОСОБА_1", №3-к від 28.01.09 "Про оголошення догани ОСОБА_1", які нею не оскаржувалися. Крім того, у запереченні відповідачем докладно спростовуються доводи позовної заяви про упереджене ставлення начальника управління до позивачки та наводяться численні факти надання позивачкою у позовній заяві недостовірної інформації суду. Докази на підтвердження правомірності оспорюваного наказу у запереченні не викладені з посиланням на те, що вказаний наказ не видавався, а тому не стосується інтересів позивачки.
У судовому засіданні 11.06.10 представник відповідача, яка була залучена судом до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, додатково пояснила, що безпосереднім приводом для звільнення ОСОБА_1 з займаної посади 26.11.09 стали факти порушень нею службових обов'язків, що зафіксовані актами від 20.05.09 та від 21.05.09, та полягали у невиконанні нею вказівок та доручень начальника управління.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та відповідача, третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
Наказом начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації №2/к від 04.03.08 "Про призначення на посаду ОСОБА_1" ОСОБА_1 призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації в порядку переведення з управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с.78).
Наказом начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської облдержадміністрації №13/к від 05.05.08 ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру, як така, що успішно пройшла стажування (а.с. 13).
Наказом начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської облдержадміністрації №45-к від 26.11.09 "Про звільнення ОСОБА_1" ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, враховуючи наявність дисциплінарних стягнень за порушення трудової та виконавчої дисципліни звільнено з займаної посади з 26.11.09, на підставі п.3 ст.40 КЗпП України (а.с. 15).
Перевіряючи правомірність вказаного наказу як рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам, передбаченим ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Статтями 139, 140 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Частиною 1 ст. 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.10.92 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.23 зазначеної постанови, за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
У судовому засіданні встановлено, що до свого звільнення на підставі оспорюваного наказу №45-к від 26.11.09 ОСОБА_1 притягувалася до дисциплінарної відповідальності наказами начальника управління №49-к від 30.09.08 "Про оголошення догани ОСОБА_1" (а.с. 93), №3-к від 28.01.09 "Про оголошення догани ОСОБА_1" (а.с. 94). Вказані накази позивачкою не оскаржувалися і станом на 26.11.09 зняті не були.
Як вбачається зі змісту наказу №45-к від 26.11.09, ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за систематичне невиконання буз поважних причин службових обов'язків, враховуючи наявність дисциплінарних стягнень за порушення трудової та виконавчої дисципліни, на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, згоди профспілкового комітету управління від 06.08.09.
З'ясовуючи, які саме факти порушень позивачкою трудової дисципліни чи невиконання нею без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, стали безпосередньою підставою для її звільнення, суд з пояснень представника відповідача та наданих нею документів встановив, що ці порушення зафіксовані актами від 20.05.09 та від 21.05.09.
Так, актом від 20.05.09, складеним комісією у складі начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації Кулікової В.В., завідувача сектору фінансового забезпечення та кадрової роботи ОСОБА_3, головного спеціаліста сектору фінансового забезпечення та кадрової роботи ОСОБА_4, засвідчено той факт, що начальник відділу ОСОБА_1 відмовилася надати пояснення щодо невиконання наказу начальника управління від 16.12.08 (письмове доручення від 19.05.09, протокол апаратної наради від 20.05.09) (а.с. 206).
Крім того, актом від 21.05.09, складеним комісією у складі завідувача сектору фінансового забезпечення та кадрової роботи ОСОБА_3, головного спеціаліста сектору фінансового забезпечення та кадрової роботи ОСОБА_4, головного спеціаліста відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру ОСОБА_5 засвідчено, що начальник відділу ОСОБА_1 на виконання доручення начальника управління (апаратна нарада від 20.05.09) подала до розгляду 20.05.09 пояснення від 20.05.09 про відсутність на чергуванні 28.01.09 до 18:15, пояснення від 20.05.09 щодо порушення терміну виконання доручення голови облдержадміністрації №27-328/1 від 27.04.09. Звіт про виконання начальника управління від 16.12.08 №49 не надано. (а.с. 207)
Дослідженням обставин порушень позивачкою трудової та виконавчої дисципліни, які, за твердженням представника відповідача, стали приводом для її звільнення, встановлено наступне.
Рішенням апаратної наради при начальникові управління від 20.05.09 зобов'язано ОСОБА_1 підготувати пояснення щодо невиконання Правил внутрішнього трудового розпорядку та порушення трудової дисципліни в частині чергування до 18:15 згідно затвердженого графіку чергування працівників управління 28.01.09 (т.2, а.с. 2-3). Відповідно до пояснення ОСОБА_1, наданого нею 20.05.09 на ім'я начальника управління Кулікової В.В., 28 січня 2009 року вона не забезпечила чергування у приймальній після роботи до 18:15 у зв'язку зі своїм поганим самопочуттям - підвищенням артеріального тиску (т.2, а.с.4).
У судовому засіданні ці обставини підтверджено лікарняним листом №617312 та довідкою перевірки листків непрацездатності, з яких вбачається, що з 29.01.09 ОСОБА_1 госпіталізована в кардіологічне відділення лікарні ШМД з діагнозом: гіпертонічна хвороба, гіпертонічний криз (а.с. 40, 107).
Таким чином, оскільки відсутність позивачки на чергуванні 28.01.09 зумовлена поважними причинами, тому цей факт не може вважатися порушенням трудової дисципліни та тягнути застосування дисциплінарного стягнення.
З приводу невиконання наказу начальника управління №49 від 16.12.08, встановлено, що він виданий на підставі розпорядження голови облдержадміністрації від 03.11.08 №944-р "Про стан виплати заробітної плати в області", пунктом 6 якого, зокрема, начальнику управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації наказано звернути увагу на значну суму заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах відповідних галузей, вжити організаційні заходи щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах відповідних галузей, тримати на жорсткому контролі виконання графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати керівниками підприємств-боржників. (т.2 , а.с. 15-16).
На виконання вказаного розпорядження начальником управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації видано наказ №49 від 16.12.08 "Про призначення відповідальної особи", яким призначено відповідальною особою за організацію роботи щодо погашення заборгованості із заробітної плати на підприємствах будівельної галузі області начальника відділу регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру ОСОБА_1 Останній наказано до 25 грудня 2008 року забезпечити складання графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати підприємствами-боржниками, інформацію щодо виконання складених графіків готувати до 10 та 25 числа кожного місяця та направляти на узагальнення до головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. (т.2, а.с. 17)
З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебувала у стані тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою у період з 23.12.08 по 31.12.08, з 29.01.09 по 07.02.09, з 09.02.09 по 06.03.09, з 10.03.09 по 17.03.09, з 18.03.09 по 27.03.10, з 30.03.09 по 23.04.09, з 20.05.09 по 02.06.09, з 03.06.09 по 11.06.09, з 06.08.09 по 11.08.09, з 12.08.09 по 21.08.09, з 24.08.09 по 24.09.09, з 25.09.09 по 03.10.09, з 05.10.09 по 14.10.09, 15.10.09 по 24.10.09, з 26.10.09 по 06.11.09, з 09.11.09 по 25.11.09, що підтверджується листками непрацездатності №203215, №617312, №835439, №781794, №206589, №279914, №835946, №835987, №207871, №210680, №210759, №741226, №740438, №211100, №280091, №280453. (а.с. 40 - 47). Перевіркою, проведеною управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації за зверненням відповідача, підтверджено правомірність видачі цих листків непрацездатності (а.с. 106-109).
Таким чином, у судовому засіданні встановлено і не заперечується відповідачем, що у період з 16 грудня 2008 року (дня ознайомлення з наказом №49 від 16.12.08) до звільнення з роботи 26 листопада 2009 року позивачка фактично працювала (за виключенням часу перебування на лікарняному, у відпустці та вихідних днів) з 16 по 22 грудня 2008 року, з 8 по 28 січня 2009 року, з 24 квітня по 19 травня 2009 року, 12 червня 2009 року, з 31 липня по 5 серпня 2009 року, 26 листопада 2009 року.
19.05.09 начальником управління зобов'язано ОСОБА_1 до 16 години того ж дня подати повний звіт про виконання наказу №49 від 16.12.08 (а.с. 205) Рішенням апаратної наради від 20.05.09 вказаний звіт повторно затребувано у ОСОБА_1 у строк до 16 години 20 травня 2009 року (т.2, а.с.2-3).
Між тим, ні звіту про виконання наказу, ні пояснень щодо причин його невиконання ОСОБА_1 не надала.
Відповідно до акту від 21.05.09 в облікових журналах вихідної кореспонденції управління №02-16/2008 рік та №01-16/2009 рік не зареєстровано жодної інформації на головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, яку повинна була готувати ОСОБА_1 відповідно до п.2 зазначеного наказу 10 та 25 числа щомісяця (в період з 16 грудня 2008 року по 29 січня 2009 року та з 24 квітня 2009 року по 21 травня 2009 року) (а.с. 207).
Таким чином, у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1 не виконано наказ начальника управління №49 від 16.12.08 "Про призначення відповідальної особи" щодо підготовки інформації про виконання графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати підприємствами будівельної галузі області та направлення цієї інформації на узагальнення до головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації у період виконання нею своїх службових обов'язків на займаній посаді, а саме інформації, підготовка та направлення яких передбачалося у строки до 10 січня, 25 січня, 25 квітня, 10 травня 2009 року. Позивачкою ці обставини у судовому засіданні не спростовано.
Щодо порушення позивачкою терміну виконання доручення голови облдержадміністрації №27-328/1 від 27.04.09 встановлено, що ним доручено начальнику управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Куліковій В.В. забезпечити проведення моніторингу стану роботи і функціонування підприємств відповідних галузей економіки і сфер діяльності за переліком показників, зазначених у формах, що додаються. За результатами моніторингу готувати аналітичні довідки, очікувані показники та пропозиції щодо шляхів розв'язання найбільш актуальних проблем галузевого і регіонального розвитку. Зазначені матеріали надавати головному управлінню економіки облдержадміністрації. Термін виконання доручення встановлено - щомісяця до 19 числа протягом 2009 року (т.2, а.с. 7).
Вказане доручення надійшло до управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації 13.05.09, його виконання згідно з резолюцією начальника управління було доручено ОСОБА_1, контрольний термін виконання доручення встановлено у строк до 15 числа щомісяця (т.2, а.с. 6).
Як вбачається з чернетки документу, наданої позивачкою, 19.05.09 нею підготовлено інформацію про виконання доручення голови обласної державної адміністрації №27-328/1 від 27.04.09 та надано її на підпис начальникові управління. Останньою від ОСОБА_1 затребувано пояснення щодо причин порушення встановленого до 15 числа терміну виконання доручення. (а.с. 230).
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 19.05.09, після отримання у кінці робочого дня 13 травня 2009 року доручення голови облдержадміністрації №27-328/1 від 27.04.09 разом з додатком, було підготовлено відповідне доручення підпорядкованим відділам райдержадміністрації та міськвиконкомів, яке підписано заступником голови облдержадміністрації 14 травня 2009 року і 15 травня 2009 року направлено на місця. Інформація від районів почала надходити до управління лише 18 травня 2009 року (т.2, а. с. 5).
Суд погоджується з доводами позивачки про відсутність її вини у порушенні встановленого начальником управління строку виконання доручення голови облдержадміністрації, зважаючи на необхідність організації у стислі строки (з 13 по 15 травня) його виконання підпорядкованими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в районах та містах області, отримання від них відповідної інформації та її узагальнення. Суд враховує, що у строк, визначений у дорученні голови облдержадміністрації №27-328/1 від 27.04.09, інформація ОСОБА_1 була підготовлена.
Відповідно до інформації першого заступника голови Кіровоградської ОДА №20-119/2 від 09.06.09, наданої на запит суду, за інформацією відділу контролю апарату облдержадміністрації з 1 січня 2009 року по 1 червня 2009 року управлінням регіонального розвитку, містобудування та архітектури не було допущено порушень термінів виконання завдань, визначених дорученнями голови облдержадміністрації (т.2, а.с. 11).
Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно з ч. 1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Відповідно до ч.2 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що обставини, з якими відповідач пов'язує звільнення позивачки з займаної посади - систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків (яке, за твердженням представника відповідача, проявилося у відсутності на чергуванні 28.01.09, невиконанні наказу начальника управління №49 від 16.12.08, невиконанні резолюції начальника управління щодо термінів виконання доручення голови облдержадміністрації №27-328/1 від 27.04.09) не свідчать про наявність її діях дисциплінарного проступку, який за своєю тяжкістю тягне накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Суд зауважує, що низька кваліфікація позивачки, нездатність її організувати роботу підпорядкованого відділу, про що у судовому засіданні свідчила представник відповідача, не є дисциплінарним проступком і не може бути підставою для її звільнення з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин своїх службових обов'язків.
Вказані обставини можуть бути підставою для переведення працівника на іншу роботу за його згодою, а за її відсутності - для звільнення працівника за п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України - у зв'язку з виявленою невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
При цьому доказів того, що невідповідність ОСОБА_6 займаній посаді підтверджена її атестацією чи щорічним оцінюванням виконання державними службовцями покладених обов'язків і завдань відповідачем не надано.
Крім того, видавши 26.11.09 наказ про притягнення позивачки до відповідальності у вигляді звільнення за вчинення сукупності дисциплінарних проступків, перший з яких мав місце 28.01.09 (відсутність на чергуванні), а останній - 15.05.09 (невиконання резолюції начальника управління щодо термінів виконання доручення голови облдержадміністрації №27-328/1 від 27.04.09), відповідач порушив строки для застосування дисциплінарного стягнення, передбачені ст.148 КЗпП України. Так само, відповідачем порушено строки застосування дисциплінарного стягнення за невиконання ОСОБА_1 наказу начальника управління №49 від 16.12.08 щодо підготовки відповідних інформацій у строки до 10 січня, 25 січня, 25 квітня, 10 травня 2009 року.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що у вказаний строк ним не враховувався час звільнення ОСОБА_1 від роботи у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю та перебуванням у відпустці, оскільки це суперечить ч.2 ст.148 КЗпП України.
Суд також констатує порушення при звільненні ОСОБА_1 порядку отримання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбаченого ст. 43 КЗпП України, ст. 18 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Згідно з частинами 1, 4 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.
Встановлено, що в управлінні регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації рішенням зборів членів трудового колективу від 02.09.08 створено профспілковий комітет у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с. 177)
Між тим, подання начальника управління Кулікової В.В. щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України (а.с. 84) розглядалося на засіданні членів трудового колективу управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації, про що складено протокол від 03.08.09 (а.с. 85). Як свідчить протокол цього засідання, з числа присутніх на ньому членами профкому були лише ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (яка на той час знаходилася у плановій щорічній відпустці). Натомість ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, які не були членами профкому, приймали участь у розгляді профспілковим комітетом подання про звільнення ОСОБА_1 та у вирішенні цього питання. Вказаним протоколом не відображено результати голосування цього питання та те, як голосували члени профкому. З числа присутніх членів профкому протокол засідання членів трудового колективу від 03.08.09 підписано лише ОСОБА_7 Конкретні порушення трудової дисципліни, як безпосередні приводи для звільнення ОСОБА_1 з займаної посади не зазначені ні у поданні начальника управління №843 від 30.07.09, ні в протоколі від 03.08.09.
Таким чином, суд визнає згоду профспілкового органу на звільнення, оформлену листом голови профспілкового комітету управління ОСОБА_7 від 06.08.09 (а.с.87), такою, що не має юридичного значення.
Суд не запитував згоду профспілкового органу на звільнення позивачки в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 43 КЗпП України, зважаючи на встановлені та доведені у судовому засіданні порушення закону при її звільненні, що дають підстави на її поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації за систематичне невиконання нею посадових обов’язків за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність наказу начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації від 26.11.09 №45-к "Про звільнення ОСОБА_1"
Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів.
Згідно з ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про ліквідацію посади начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації у зв'язку зі змінами в структурі та штатному розписі управління, як підставу для відмови у задоволенні позову (а.с. 157-159), оскільки закон пов'язує неможливість поновлення працівника на роботі лише з припиненням діяльності підприємства, установи, організації.
Тому позивачка підлягає поновленню на роботі на посаді, з якої вона була незаконно звільнена - начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Відповідності до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно з довідками відповідача №14-44/1-4 від 13.01.10, №14-480/1-4 від 19.04.10 середньоденна заробітна плата позивачки, розрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95, складає 102 грн. 59 коп. (а.с. 39, 173).
Оскільки час вимушеного прогулу позивачки у зв'язку з її незаконним звільненням з 26.11.09 (день звільнення є останнім днем роботи) по день розгляду справи становить 133 дні, тому на її користь з відповідача необхідно стягнути заробітну плату у розмірі 13644, 47 грн. (133 дні х 102, 59 грн.), вирахувавши податок на доходи та обов'язкові збори. Доказів одержання позивачкою доходів у період вимушеного прогулу відповідачем не надано.
Крім того, в зв'язку з протиправним звільненням та порушенням законних прав позивачці було заподіяно моральну шкоду, яка відповідно до статті 2371 Кодексу законів про працю України підлягає відшкодуванню власником або уповноваженим ним органом.
При визначенні розміру цього відшкодування суд на підставі встановлених обставин у справі, враховуючи протиправність прийнятого рішення, ступінь і характер моральних страждань позивачки, втрату нею нормальних життєвих зв'язків і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя на протязі часу з моменту прийняття спірного рішення до вирішення спору в судовому порядку, приходить до висновку про часткове задоволення позову у цій частині та стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача 1000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.
Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації "Про звільнення ОСОБА_1" від 26.11.09 №45-к.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації з 26.11.09.
Стягнути з управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 27.11.09 по 11.06.10 у розмірі 13644, 47 грн. (без урахування податку на доходи та обов'язкових зборів), 1000 грн. моральної шкоди.
Присудити ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 15 грн.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації та стягнення на її користь заробітної плати за один місяць в розмірі 2141, 99 грн. (без урахування податку на доходи та обов'язкових зборів) звернути до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Постанова складена в повному обсязі 16.06.10.