Справа № 22-а-658 2007р.                                           Головуючий 1 -ї інст. ГАЙДУК Л.П.

Категорія - стягнення                                                    Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.

компенсації та ін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.

суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., КІРСАНОВОЇ Л.І.

при секретарі - ЗЕЛІНСЬКІЙ І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Харківського університету Повітряних Сил на постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Харківського університету Повітряних Сил про стягнення грошової компенсації за речове майно; надбавки за безперервну військову службу та моральної шкоди, -

встановила :

17 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Харківського університету Повітряних Сил (далі ХУПС) про стягнення надбавки за безперервну службу та грошової компенсації за речове майно.

Позивач зазначав, що 28 грудня 2005 року він був звільнений з військової служби у запас з правом носіння військової форми одягу, з 29 грудня 2005 року виключений зі списків особового складу університету та усіх видів забезпечення .

При цьому відповідач не виплатив йому при звільненні грошову компенсацію за речове майно, мотивуючи відмову відсутністю коштів.

Крім того, відповідачем у заниженому розмірі виплачувалася йому надбавка за безперервну службу, яка у період з 01.05.2003 року по 03.08.2004 року повинна була сплачуватися йому у розмірі 50%, а з 03.08.2004 року - у розмірі 70%. На підставі наведеного позивач просив суд:

·        визнати дії командування ХУПС по нарахуванню та виплаті йому надбавки за перерервну службу згідно п.1 Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року у занижених розмірах незаконними;

·        зобов»язати відповідача провести доплату до фактично виплаченої надбавки, виходячи з розміру її 50% з 01.05.2003 року по 03.08.2004 року, а з 03.08.2004 року - 70%, з урахуванням індексу інфляції;

·        стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію   за речове майно з урахуванням індексу інфляції в сумі 4405 грн.

2

-    стягнути з відповідача на його користь 5000 грн у відшкодування

моральної шкоди, яка заподіяна незаконними діями з заниження надбавки за безперервну службу. Відповідач в особі представника за довіреністю, заперечував проти позовних вимог щодо стягнення надбавки за безперервну службу та моральної шкоди, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість та проти застосування індексу інфляції щодо стягнення компенсації за речове майно з тих підстав, що вказана виплата має разовий характер і тому індексації не підлягає.

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволені частково: стягнуто на його користь з Харківського університету Повітряних Сил грошову компенсацію за речове майно в сумі 4276,94 коп. та 1000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

Представником відповідача вказана постанова оскаржена в апеляційному порядку тільки в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Апелянт просить постанову суду першої інстанції в цій частині скасувати, а в іншій - залишити без змін. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, які полягають у тому, що суд при вирішенні вказаних позовних вимог вийшов за їх межі; не врахував, що ХУПС є бюджетним закладом, а також того, що позивач не привів жодного доказу щодо підстав та визначення розміру моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді; пояснення представника відповідача та позивача; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Позивач просив стягнути на його користь моральну шкоду, яка заподіяна незаконними діями командування ХУПС по заниженню відсотку надбавки за безперервну службу і підстав своїх вимог не змінював.

Суд відмовив в задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо визнання незаконними дій командування, якими за твердженням позивача йому була заподіяна моральна шкода і разом з тим частково задовольнив вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, дійшовши висновку про те, що моральна шкода заподіяна йому в зв»язку з неотриманням своєчасно компенсації за речове майно, сума якої є значною, в зв»язку з чим позивач не міг в певній мірі утримувати свою сім»ю та забезпечити лікування своєї дитини ; прикладав додаткові зусілля для організації свого життя, відчував з цього приводу душевні хвилювання.

Сума стягнення на користь позивача у відшкодування моральної шкоди визначена судом, як зазначено у постанові, виходячи з глибини, сутності та тривалості моральних страждань, а також ступеню вини відповідача у її спричиненні.

Статею 17   Закону України" Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року (з подальшими змінами )передбачено, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Крім того, відповідно до роз»яснень, які містяться у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяно фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової)

3

шкоди розглядаються якщо право на її відшкодування безпосередньо передбачено законами України.

Таким чином, висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд першої інстанції дійшов без встановлення вини командування ХУПС у несвоєчасній виплаті позивачу компенсації за речове майно і не навів в постанові норм матеріального права на підставі яких така шкода підлягає відшкодуванню.

Наведене свідчить про недотримання судом вимог ст.159 КАС України при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині, у зв"язку з чим постанова від 27 листопада 2006 року підлягає зміні із скасуванням її в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, якіб свідчили про невідповідність дій відповідача вимогам нормативних актів та межам і цільовому призначенню бюджетних асигнувань, якими регулювалися питання щодо проходження позивачем військової служби у тому числі - видачі речового майна та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження ним  військової служби та при звільненні його у запас, тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,196, п.2ч.1 ст.198, ст.ст.201,202,205,207,211,212,254 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2006 року змінити, скасувавши її в частині стягнення з Харківського університету Повітряних Сил на користь ОСОБА_11000 грн. моральної шкоди.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Харківського університету Повітряних Сил про відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині постанову суду першої інстанції від 27.11.2006 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення її у повному обсязі, безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -підпис

Судді - підписи

Копія вірна. Суддя