ц

                                Справа № 2а-8964/09/0470

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 липня 2010 року                                 м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -         Чабаненко С.В.

при секретарі -         Росітюк С.В.

за участю:     представника позивача -     Таранової Н.В.

представника відповідача -   Пащук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Державного підприємства Придніпровська залізниця, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дніпропетровський стрілочний заводпро стягнення грошових коштів вартості послуг у розмірі 22 622 138,40 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Державного підприємства Придніпровська залізницяз вимогою: стягнути з Державного підприємства Придніпровська залізницяв доход держави грошові кошти вартості послуг в розмірі 22 622 138,40 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2009р. в якості третьої особи без самостійних вимог з боку відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дніпропетровський стрілочний завод.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що при проведені планової виїзної перевірки ДП Придніпровська залізницяз питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 31.12.08 встановлено договірні взаємовідносини відповідача з Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Дніпропетровський стрілочний завод(далі - ТОВ ТД ДнСЗ).

За 2008 рік надано документи на поставку стрілочних переводів, рамних рейок, хрестовин, перетинання глухого, підкладки модифікованої згідно вищеназваного договору на суму 22 622 138,40 грн. в т.ч. ПДВ 3 770 356,40 грн.

Позивач зазначає, що ДП Придніпровська залізницяобізнано уклало угоду та здійснило отримання продукції виробництва ВАТ Дніпропетровський стрілочний завод(що підтверджується наданими на перевірку перевізними документами) безпосередньо у посередників, які визначені в накладних як постачальники ТМЦ.

Тобто, аналізуючи постачальників ТМЦ серед останніх відстежуються насамперед посередники, а не безпосередні виробники (це відслідковується як при постачанні рухомого складу у випадках придбання основних засобів за договорами фінансового лізингу так і при постачанні ТМЦ у випадку їх придбання у ТОВ ТД Дніпропетровський стрілочний завод), що дає змогу зробити висновки про те, що діяльність ДП Придніпровська залізницяспрямована на здійснення операцій з придбання ТМЦ за рахунок державних коштів переважно у контрагентів-посередників.

Крім цього позивачем вказано, що жодна залізнична квитанція не містить відомості про перехід права власності на товар до посередників, які зазначені у ланцюгу постачання, отже у посередників відсутні відповідні перевізні документи, якими підтверджуються факти виправлення товарів на залізничних станціях, що в свою чергу підтверджує право власності на товар.

Таким чином, на думку позивача встановлено відсутність у посередників адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у посередників щодо створення правових наслідків, та позивачем зроблено висновок про умисне ухилення від сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що є порушенням статті 67 Конституції України, статті 9 Закону України Про систему оподаткуванняі беззаперечним доказом порушення інтересів держави і суспільства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідач позов не визнав з тих підстав, що позивачем зроблено необгрунтований висновок щодо нікчемності Договору поставки №ПР/НХ-08259/НЮ від 21.04.2008, укладеного між залізницею та ТОВ ТД Дніпропетровський стрілочний завод.

Позивач не наводить жодного доказу щодо відсутності реальних правових наслідків виконання Договору.

Про факт належного виконання договору з боку відповідача та третьої особи слугують документи про приймання-передачу товарів за вказаним Договором, що залучені до матеріалів справи клопотанням від 10.09.2009 № НЮ-1/1986.

Посилаючись на положення ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України СДПІ по роботі з ВПП не наводить будь-яких належних та допустимих в розумінні КАС України доказів завідомостіабо умислу залізниці та третьої особи на вчинення Договору, який суперечить інтересам держави і суспільства.

Висновки СДПІ по роботі з ВПП щодо неправомірності віднесення до валових витрат та до складу податкового кредиту вартості товарів, отриманих за згідно Договору №ПР/НХ-08259/НЮ від 21.04.2008, а також щодо нікчемності вказаного Договору грунтуються на даних Акту перевірки від 30.04.2009 № 302-08/03/1-01073828 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства до ДП Придніпровська залізниця.

В свою чергу, за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Висновки позивача про те, що ДП Придніпровська залізницяобізнано уклало угоду
та здійснило отримання продукції безпосередньо у посередників, на думку відповідача не відповідає дійсності, оскільки закупівля залізницею рейок з гостряками та хрестовин здійснювалось за процедурою відкритих торгів із зменшенням ціни.

Крім того, як зазначено відповідачем, продовження терміну перевірки СДПІ по роботі з ВПП з 02.04.2009 по 15.04.2009 було незаконним, тому і висновки та результати такої перевірки викладені в Акті перевірки від 30.04.2009 № 302-08/03/1-01073828 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства до ДП Придніпровська залізниця, суперечать нормам чинного законодавства.

Отже, представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Державним підприємством Придніпровська залізниця(код ЄРДПОУ 01073828) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 31.12.08.

За результатами проведеної перевірки СДПІ з ВПП було складено акт №302/08-03/1/01073828 від 30.04.09р., яким встановлено, що між Державним підприємством Придніпровська залізницята  Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Дніпропетровський стрілочний заводбуло укладено договір поставки від 21.04.08 №ПР/НХ-08259/НЮ про поставку товарно-матеріальних цінностей.

Між ДП Придніпровська залізницята ТОВ ТД ДнСЗ14.08.08 укладено додаткову угоду №1 до договору від 21.04.08 № ПР/НХ-08259/НЮ згідно якої змінено п.п. 1.1, 1.2, 4.1, 6.1, 6.2, 6.4, 7.1 договору в зв'язку з чим збільшено суму договору до 25 563 355,14 грн.

Також 30.12.08 між ДП Придніпровська залізницята ТОВ ТД ДнСЗукладено додаткову угоду №2 до договору від 21.04.08 № ПР/НХ-08259/НЮ згідно якої змінено п.п. 1.1, 1.2, 4.1,15.3, 6.2, 7.1, 15.1 договору в зв'язку з чим збільшено суму договору до 29 111 858,23 грн.

За 2008 рік надано документи на поставку стрілочних переводів, рамних рейок, хрестовин, перетинання глухого, підкладки модифікованої згідно вищеназваного договору на суму 22 622 138,40 грн. в т.ч. ПДВ 3 770 356,40 грн.

Водночас, при проведенні перевірки ВАТ Дніпропетровський стрілочний заводвстановлено відвантаження зазначеного товару за ланцюгом:

Виробник ВАТ Дніпропетровський стрілочний завод1 Ланцюг - ТОВ Сігма строй, ТОВ Матрікс Груп2 ланцюг ТОВ Поліпром Груп, ТОВ Селенвейс, ТОВ Ліга-Гео, ТОВ Ново строй 2007, ТОВ Сігма строй, ТОВ БІО Форум, ТОВ Інтерном-Центр- 3 ланцюг ТОВ ВПК Авангард- 4 ланцюг посередник - ТОВ ТД Дніпропетровський стрілочний завод- 5 ланцюг кінцевий споживач - ДП Придніпровська залізниця.

В акті зазначено, що аналізуючи постачальників ТМЦ серед останніх відстежуються насамперед посередники а не безпосередні виробники, що дає змогу зробити висновки що діяльність ДП Придніпровська залізницяспрямована на здійснення операцій з придбання ТМЦ за рахунок державних коштів переважно у контрагентів-посередників.

Позивач вважає, що у посередників відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у посередників створення правових наслідків, а тому вищевикладене дозволяє зробити висновок про умисне ухилення від сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що є порушенням статті 67 Конституції України, статті 9 Закону України Про систему оподаткуванняі беззаперечним доказом порушення інтересів держави і суспільства.

Проте суд вважає, що позивачем зроблено необгрунтований висновок щодо нікчемності Договору поставки №ПР/НХ-08259/НЮ від 21.04.2008, укладеного між відповідачем та ТОВ ТД Дніпропетровський стрілочний завод.

Інститут недійсності зобов'язання включає таке поняття, як ступінь недійсності. Відповідно загальноприйнятим, а також законодавчо-визначеним є поділ правочинів (зобов'язань) на нікчемні та заперечні (оспорювані). Принципова відмінність між ними полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі (стаття 236 ЦК України).

Нікчемні правочини визначені як недійсні безпосередньо у відповідній правовій нормі, незалежно від наявності рішення суду з цього приводу. Рішення суду у даному випадку підтверджує певний юридичний факт - недійсність правочину відповідно до закону. Заперечним є правочин, що визнаються як такі за рішенням суду і лише на вимогу зацікавленої сторони.

В обґрунтування адміністративного позову СДПІ по роботі з ВПП посилається на положення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ст. 228 ЦК України, згідно яких недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Позивач не наводить жодного доказу щодо відсутності реальних правових наслідків виконання Договору.

Про факт належного виконання договору з боку відповідача та третьої особи слугують документи про приймання-передачу товарів за вказаним Договором. Серед них: акти приймання-передачі товару, рахунки-фактури на поставлений товар, залізничні накладні, що свідчать про виконання п.п. 5.3., 5.4. Договору щодо обов'язку третьої особи поставити товар до станції Синельникове - 1 Придніпровської залізниці на умовах DDP - згідно ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року, платіжні доручення про оплату за поставлений товар.

Належне виконання договору означає, що визначена ч. 5 ст.203 ЦК України ознака (відсутність правових наслідків угоди), при наявності якої правочин може бути визнаний недійсним, в даному випадку відсутня.

З поміж іншого, позивач безпосередньо в адміністративному позові вказує на встановлений факт транспортування товару залізничним транспортом та здійснення розрахунків в безготівковій формі.

Також, посилаючись на положення ст. 228 ЦК України та ч. 1 ст. 207 ГК України СДПІ по роботі з ВПП не наводить будь-яких належних та допустимих в розумінні КАС України доказів завідомості або умислу залізниці та третьої особи на вчинення Договору, який суперечить інтересам держави і суспільства.

За приписами ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Вказане положення безпосередньо не вказує на вину як кваліфікуючу ознаку такого правочину. Проте з формулювання, яке містить: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення..можна зробити висновок, що вина має обов'язково враховуватись. Вона виражається у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому не має значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце в обох чи більше учасників договору. Частина 1 ст. 207 ГК України визначає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства...може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою зі сторін і якою мірою виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Така ознака як завідомість, означає, що сторони, виходячи з обставин справи, усвідомлювати або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Висновки СДПІ по роботі з ВПП щодо неправомірності віднесення до валових витрат та до складу податкового кредиту вартості товарів, отриманих згідно Договору №ПР/НХ-08259/НЮ від 21.04.2008, а також щодо нікчемності вказаного Договору грунтуються на даних Акту перевірки від 30.04.2009 № 302-08/03/1-01073828 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства до ДП Придніпровська залізниця.

В свою чергу, за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК.

Враховуючи те, що санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними та стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то ці санкції є адміністративно-господарськими згідно з ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України і можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В свою чергу, Договір, на нікчемності якого наполягає позивач, було укладено 21.04.2008, що вказує на пропуск з боку СДПІ по роботі з ВПП річного строку застосування адміністративно-господарської санкції передбаченої ч. 1 ст.208 ГК України.

Крім того, закупівля залізницею рейок з гостряками та хрестовин здійснювалось за процедурою відкритих торгів із зменшенням ціни.

18.03.2008 року Головою тендерного комітету Рипюком П.П. було затверджено тендерну документацію на відкриті торги із зменшенням ціни на закупівлю рамних рейок з гостряками та хрестовини 27.35.62 (елементи рейкових шляхів), а 04.04.2008 були внесені  зміни до вказаної тендерної документації.

Протоколом № 64 від 11.04.2008 засідання тендерного комітету по закупівлі ТМЦ на Придніпровській залізниці, згідно порядку денного якого вирішувалось питання щодо результатів вказаних торгів, які відбулися 10.04.2008. В свою чергу, тендерний комітет вказавши на відповідність тендерної пропозиції ТОВ ТД Дніпропетровський стрілочний заводфінансовому плану залізниці на закупівлю цієї продукції, вирішили акцептувати вказану тендерну пропозицію, яка була надана переможцем торгів.

Відтак закупівля залізницею рейок з гостряками та хрестовин здійснювалась у повній відповідності із положеннями Закону України Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні коштивід 22 лютого 2000 року № 1490-III (з наступними змінами та доповненнями).

Про фактичне існування договірних відносин ТОВ ТД Дніпропетровський стрілочний заводз ВАТ Дніпропетровський стрілочний завод, ТОВ Сігма строй, ТОВ Матрікс Груп, ТОВ Поліпром Груп, ТОВ Селенвейс, ТОВ Ліга-Гео, ТОВ Новострой 2007, ТОВ Біо Форум, ТОВ Інтерном-Центр, ТОВ ВПК Авангардсвідчать й подані в судове засідання відповідачем первинні бухгалтерські документи (аркуш справи 8 –168).

Відповідно до преамбули вказаного Закону, цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Оцінка та порівняння тендерних пропозицій здійснювалось у повній відповідності з вимогами ч. 7 ст. 26 вказаного Закону. А також пп. 21.1-21.4 Тендерної документації та Додатку 4 до неї.

Таким чином, було обрано (акцептовано) найбільш економічно вигідну із всіх поданих до тендерного комітету тендерних пропозицій.

Висновки позивача щодо нікчемності Договору здійснено на підставі
результатів перевірки, термін якої продовжено в супереч вимогам Закону України Про державну податкову службу в Україні.

Згідно повідомлення від 28.01.2009 № 2639/10/09-03/1-49 відповідач повідомляв позивача, що згідно з планом-графіком проведення перевірок СДПІ по роботі з ВПП на підставі Закону України Про державну податкову службу в Україніз 11.02.2009 по 11.03.2009 буде проводитись виїзна планова перевірка ДП Придніпровська залізницята його структурних підрозділів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2008.

Наказом від 17.03.2009 № 98 Про продовження термінів планової виїзної перевірки ДП Придніпровська залізницята її структурних підрозділів, відповідачем було продовжено тремін проведення перевірки залізниці та її структурних підрозділів на 10 робочих днів з 18.03.2009 по 01.04.2009 включно.

Крім цього, наказом від 01.04.2009 № 120 Про продовження термінів планової виїзної перевірки ДП Придніпровська залізницята її структурних підрозділівВідповідачем вдруге було продовжено термін проведення планової виїзної перевірки залізниці та її структурних підрозділів на 10 робочих днів, з 02.04.2009 по 15.04.2009 включно.

Проте, повторне продовження перевірки відповідачем суперечить нормам чинного законодавства.

Так, згідно ч.ч. 9, 11 ст. 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Українітривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. Відтак вказаними нормами чинного законодавства чітко визначено, що продовження строку продовження строків проведення планової перевірки можливе на строк не більше як на 10 робочих днів.

В свою чергу, продовження перевірки можливе і не одне, але загальний строк продовження перевірки не повинен перевищувати встановленої законодавством десятиденного строку.

Таким чином, продовження терміну перевірки СДПІ по роботі з ВПП з 02.04.2009 по 15.04.2009 було незаконним, тому і висновки та результати такої перевірки викладені в Акті перевірки від 30.04.2009 № 302-08/03/1-01073828 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства до ДП Придніпровська залізниця, суперечать нормам чинного законодавства.

За викладених вище обставин суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 70, 71, 86, 128, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Державного підприємства Придніпровська залізниця, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дніпропетровський стрілочний заводпро стягнення грошових коштів вартості послуг у розмірі 22 622 138,40 грн. відмовити

На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на постанову суду.

У разі проголошення постанови суду у відсутність учасників процесу, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання ними копії постанови суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови викладений 04.08.2010.

Суддя                                                                                     С.В.Чабаненко