Судове рішення #10871573

 



ц

                                             Справа № 2а-9111/09/0470

   

П О С Т А Н О В А

Іменем України

       20 липня 2010 року         м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

                                    головуючого судді -                     Чабаненко С.В.
при секретарі -
            Росітюк Є.В.

за участю:                  представника позивача -             Палагушкіна С.О.

                                    представник відповідача -             Пулінова І.І.,

                                    представник відповідача -             Шульга О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства Дніпропетровський електротранспортдо Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Міського комунального підприємства Дніпропетровський електротранспортдо Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська у якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

-     скасувати Рішення про результати розгляду скарги Головного управління

Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.04.2009 року № 6738/09-28, № 6739/09-28, № 6740/09-28, № 6741/09-28, № 6743/09-28, № 6744/09-28, № 6745/09-28;

-     скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.

Дніпропетровська про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 13.03.2009 року № 351, № 352, № 353, № 354, № 355 , № 356, № 357 та від 06.07.2010 року № 1874, № 1867.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що штрафні фінансові санкції, які застосовані органом пенсійного фонду згідно оскаржуваних рішень, є мірою господарсько-правової відповідальності (про що прямо зазначено в ч.І ст. 216 Господарського кодексу України). А згідно ч. 2 ст. 241 ГК України, перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Так, МКП Дніпропетровський електротранспортяк підприємство міського електротранспорту, не має можливості вести свою господарську діяльність як звичайні суб'єкти господарювання (здійснювати господарську діяльність на свій розсуд та отримувати прибуток від такої діяльності).

Фактично, позивач перевозить на 100 платних пасажирів 201 безоплатного. В той час як на 2010 рік заборгованість держави за надання позивачем державних гарантій у вигляді пільгового проїзду сягнула 152 млн.грн.

Крім того, доказом підтвердження відсутності вини підприємства позивача є також визнання органами, уповноваженими державою здійснювати фінансування діяльності підприємства, неналежного фінансування нашого підприємства, про що зазначено у Програмі розвитку міського електротранспорту м. Дніпропетровська на 2007-2015 рр., яка була затверджена Рішенням Дніпропетровської міської ради № 11/22 від 31.10.2007 р.

На підставі вищезазначеного позивач просить скасувати рішення УПФУ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник УПФУ в Дніпропетровській області проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що недотримуючись загальних положень адміністративного судочинства, позивач не просить суд визнати дії головного управління неправомірними і навіть не зазначає які саме дії головного управління при винесенні рішень (від 16.04.2009 №№ 6738/09-28 - 6745/09-28) були не правомірними та які саме норми закону були порушені посадовими особами головного управління. Натомість, позивач в позовній заяві доводить до відома суду та відповідачів інформацію про визнання факту несвоєчасної сплати страхових внесків та наявність боргу перед Пенсійним фондом України в наслідок незалежних від них обставин, посилаючись на несвоєчасне та не в повному обсязі фінансування за рахунок бюджетних субвенцій, що не може бути виправданням для порушення законодавства та вчинення протиправних дій посадовими особами позивача щодо своєчасності сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду, тим більше, що законодавством чітко визначені терміни сплати страхових внесків та не встановлено пільг щодо цих строків незважаючи на фінансовий стан боржника, що порушує законодавство. Тому, посилання позивача на те, що строки їх фінансування та строки сплати страхових внесків не збігаються, не можуть бути визнані судом, як поважні доводи що обґрунтовують позовні вимоги про скасування Рішень та не можуть бути доказом протиправних дій головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області в межах виконуваних функцій, а отже, не можуть свідчити про неправомірність застосування до позивача фінансових санкцій та пені.

Таким чином, враховуючи вищевикладені доводи, відповідач вважає позовні вимоги міського комунального підприємства Дніпропетровський електротранспортнеобгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в судовому порядку.

Представник УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська проти позову також  заперечував, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що згідно ст. 14 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваннявід 09.07.2003р. №1058-ІУ страхувальниками визнаються роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду Діяльності та господарювання. МКП Дніпропетровський електротранспоргє платником страхових внесків (страхувальником) і зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України.

Відповідно п.п.6 п.2 ст. 17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваннявід 09.07.03р. №1058-1V страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Крім того, відповідно п.12 ст.20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Посилання Позивача на норми Господарського кодексу не є доцільним. Позивач не оспорює той факт, що він згідно ст.14 ЗУ 1058 є страхувальником відповідно до підлеглих, що працюють на його підприємстві. Кожна людина має право на пенсійне забезпечення. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за певними принципами, серед яких: обов'язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідальність суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Несплата страхувальником страхових внесків або їх несвоєчасна сплата призводить до руйнації самої системи пенсійного забезпечення та неможливості своєчасного здійснення пенсійних виплат. Труднощі Позивача у здійсненні ним підприємницької діяльності не повинні відбиватись на працівниках та пенсіонерах. Саме тому, відповідно п.6 ч.2 ст. 17 ЗУ №1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а відповідно п.12 ст.20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На підставі вищезазначеного відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Міське комунальне підприємство Дніпропетровський електротранспортзареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до МКП Дніпропетровський електротранспортбули застосовані такі фінансові санкції:

-     Рішення №351 від 13.03.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування

пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків (10% суми своєчасно не сплачених внесків) - в сумі 5291,64 грн. (5238,64 грн. - штраф. 53,00 грн. - пеня);

-     Рішення №352 від 13.03.09р. про застосування фінансових санкцій та нарахування

пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків (10% суми своєчасно не сплачених внесків) - в сумі 110,29 грн. (109.19 грн. - штраф. 1,10грн. - пеня);

-     Рішення №353 від 13.03.09р. про застосування фінансових санкцій та нарахування

пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків (10% суми своєчасно не сплачених внесків) - в сумі 6486,59 грн. (6359,40 грн. - штраф. 127,19 грн. - пеня);

-   Рішення №354 від 13.03.09р. про застосування фінансових санкцій за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків (10% суми не сплачених або не своєчасно сплачених платежів) - в сумі 6610,34 грн. (6544,89 грн. -     штраф, 65,45 грн. - пеня);

-   Рішення №355 від 13.03.09р. про застосування фінансових санкцій за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків (10% суми не сплачених або не своєчасно сплачених платежів) - в сумі 70,87 грн. (68,14 грн. -штраф, 2,73 грн. - пеня);

-   Рішення №356 від 13.03.09р. про застосування фінансових санкцій за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків (10% суми не сплачених або не своєчасно сплачених платежів) - в сумі 101,46 грн. (89,71 грн. -штраф, 11,75 грн. - пеня);

-   Рішення №357 від 13.03.09р. про застосування фінансових санкцій за несплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків (10% суми не сплачених або не своєчасно сплачених платежів) - в сумі 4313.82 грн. ( 4271.11 грн. -     штраф. 42.71 грн. - пеня).

Таким чином, загальна сума застосованих до підприємства фінансових санкцій склала 22 985,01 грн.

Вищезазначені рішення позивачем були оскаржені до УПФУ в Дніпропетровській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003р. № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 р. за № 81/8680, були розглянуті скарги начальника АТП МКП Дніпропетровський електротранспортБондаря О.О. на Рішення управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фондувід 13.03.2009 №351-357.

Проте, скарги позивача було залишено без задоволення.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України від 09.07.03 № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваннястрахувальниками є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України - незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору контракту чи інших умовах, передбачених законодавством, чи по договорах цивільно-правового характеру.

Відповідно п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України № 1058-ІУ, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Крім того, відповідно п. 12 ст. 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п.6 ст. 20 Закону №1058 усі страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суму якої нараховуються страхові внески (пп. 5.1.4 пункту 5.1 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663, та фінансового стану платника. Базовим звітним періодом для вищевказаних страхувальників є - календарний місяць.

Крім того, ч.2 ст. 106 Закону 1058-ІV визначає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник в термін до 20 числа не сплачує (не перераховує) страхові внески, або несвоєчасно сплачує страхові внески, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальним органам Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу (10%; 20%; 50%), а саме:

- при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10% своєчасно не сплачених зазначених сум;

- при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20% зазначених сум;

- при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50% зазначених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Рішення  про  застосування  штрафів,  зазначених у  цьому  підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків та незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

При цьому слід зазначити, що вищевказані фінансові санкції, передбачені п.2 ч.9 ст. 106 Законом №1058-ІУ, накладаються на підставі даних картки особового рахунку платника (пп. 9.3.2. п.9.3 розділу 9 Інструкція № 21-1) у випадку невиплати заробітної плати і порушення термінів сплати внесків.

Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Рішення головного управління за результатами розгляду скарг МКП Дніпропетровський електротранспортбули направлені скаржнику протягом 3-х робочих днів, як це передбачає ч.13 ст.106 Закону № 1058, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано скаржником.

Крім того, МКП Дніпропетровський електротранспортоскаржувало рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Пенсійного фонду України, які були залишено без задоволення, а рішення без змін.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Несвоєчасність сплати позивачем страхових внесків в судовому засіданні підтверджено безпосередньо позивачем.

Посилання позивача на відсутність вини підприємства у несвоєчасності нарахування та сплати страхових внесків та відсутності відповідного бюджетного фінансування на вказані витрати, суд розцінює критично, оскільки відсутність належного фінансування не звільняє позивача від обов’язку своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, посилання позивача на норми Господарського кодексу не є доцільними, оскільки до спірних правовідносин застосовуються вимоги Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваннята Положення про нарахування страхових внесків.

Отже, в судовому засіданні належними доказами підтверджено правомірність дій УПФУ в прийнятті рішень про застосування фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 13.03.2009 року № 351, № 352, № 353, № 354, № 355 , № 356, № 357 та від 06.07.2010 року № 1874, № 1867, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Міського комунального підприємства Дніпропетровський електротранспорт.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позов Міського комунального підприємства Дніпропетровський електротранспортне підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 9, 11, 18, 70-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Міського комунального підприємства Дніпропетровський електротранспортдо Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування рішень відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови викладений 26.07.2010 року.

Суддя                                                                 С.В.Чабаненко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація