Копія
Справа 2-302/10/1605
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“27” серпня 2010 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді – Кривчун Т.О.,
при секретарі Сапі А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гребінківської районної державної адміністрації Полтавської області (далі-УПСЗН Гребінківської РДА), Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного Управління праці та соціального захисту населення у Полтавській області (далі- Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУ ПСЗН у Полтавській області), про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, зобов”язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, уточненим у ході розгляду справи, до УПСЗН Гребінківської РДА, Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУ ПСЗН у Полтавській області, посилаючись на те, що має статус учасника війни-ветерана війни та наділений пільгами, компенсаціями і гарантіями, визначеними ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-ХІІ (далі-Закон №3551-ХІІ), у зв”язку з чим перебуває на обліку в УПСЗН Гребінківської РДА та 29.09.2010р. і 07.05.2010р. він звернувся з заявою до відповідачів про надання відомостей щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2010 роки. Згідно отриманих повідомлень, разовуї грошову допомогу до 5 травня в 2010 році йому було виплачено в сумі 120,00грн., відповідно до Постанови КМУ від 07.04.2010р. №299.
Зазначає, що, згідно ч.5 ст.14 Закону №3551-ХІІ в редакції ЗУ від 25.12.1998р. №367-12 “Про внесення змін до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам війни-ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ст.28 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р., іншого нормативно-правового акту щодо цього немає. Відповідно до ст.2 ЗУ “Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999р. №966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком і щороку затверджується ВРУ в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Вказує, що, відповідно до затвердженого на 2009 рік прожиткового мінімуму, розмір разової грошової допомоги до 5 травня йому як учаснику війни-ветерану війни у 2009 році повинен становити 2007,00грн., в той час, як відповідачі нарахували та сплатили 70,00грн., таким чином, сума недоплати, на його думку, становить 1937,00грн. У 2010 році розмір разової грошової допомоги до 5 травня йому як учаснику війни-ветерану війни, повинен був скласти 2118,00грн., в той час, як відповідачі нарахували та сплатили 120,00грн., таким чином, сума недоплати, на його думку, становить 1998,00грн.
У зв”язку з наведеним остаточно прохає зобов»язати УПСЗН Гребінківської РДА провести нарахування, а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУ ПСЗН у Полтавській області сплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь 3935,00грн. недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 та 2010 роки відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, прохаючи їх задовольнити.
Відповідач -УПСЗН Гребінківської РДА -у судове засідання не з”явилися, хоча були належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, надіслали письмове клопотання, в якому прохали розглянути справу у відсутності їх представника та письмові заперечення, в яких позов не визнали, прохали в задоволенні позовних вимог відмовити у зв”язку з їх необгрунтованістю, безпідставністю, посилаючись на те, що, Законом України “Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет. Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 03.01.2002р. №1, розрахунок підвищень, передбачених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», провадиться, виходячи з розміру 19,91грн., при підвищенні розміру пенсій, призначених відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, які були урегульовані Постановами КМУ від 13.03.2002р. №279 та від 15.04.2003р. №544 визначалось, що збільшення мінімального розміру пенсій не застосовується для визначення розмірів надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій.
Зазначають, що у 2009 році розмір допомоги, що виплачувалася відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та “Про жертви нацистських переслідувань”, визначений Постановою КМУ від 18.03.2009р. №211 “Про розміри разової грошової допомоги”, і для учасників війни становив 70,00грн.; у 2010 році розмір вказаної допомоги, визначений Постановою КМУ від 07.04.2010р. №299 “Про розміри разової грошової допомоги”, і для учасників війни становив 120,00грн.
Вказують, що асигнування для головних розпорядників бюджетних коштів, якими є міністерства, щорічно затверджуються ЗУ «Про Державний бюджет України», а, згідно п.1 Постанови КМУ від 18.02.2004р. №177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Мінфін України і Держказначейство України забезпечують щороку виділення коштів Мінпраці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. Управління не є головним розпорядником коштів, встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги та виділення додаткових коштів для її відшкодування до його компетенції не входить.
Відповідач - Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області -у судове засідання не з”явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, надіслали письмові заперечення, в яких позов не визнали з підстав, аналогічних у викладених вище запереченнях УПСЗН Гребінківської РДА, прохали у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за їх безпідставністю та розглянути справу без участі їх представника.
В обгрунтування заперечень посилаються на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов”язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, мінімальна пенсія за віком, встановлена цим Законом, - це пенсії, виплата яких здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.
Зазначають, що, виплата даної допомоги має разовий характер, тому право особи на її отримання та обов”язок органів соцзахисту населення здійснити виплату припиняється з моменту виплати.
Вказують, що, встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги та виділення додаткових коштів для її відшкодування за рішеннями судів не входить до компетенції Центру, який має цільові рахунки, по яких проводиться фінансування поточних бюджетних програм, але не є головним розпорядником бюджетних коштів.
Суд, вислухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з”ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об”єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни-учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 15.05.2000 року (а.с.6) та перебуває на обліку в УПСЗН Гребінківської РДА.
Відповідно до частини п”ятої ст.14 Закону №3551-ХІІ в редакції ЗУ від 25.12.1998р. №367-12 “Про внесення змін до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі-Закон №3551-ХІІ, базовий, спеціальний Закон) щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм розміру разової грошової допомоги, згідно ч.5 ст.14 базового Закону є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно зі статтею 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІУ (далі-Закон №1058-ІУ) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У період, за який заявлені вимоги про нарахування та виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня (2009-2010р.р.) розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, був визначений статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008р. №835-УІ, якою затверджено на 2009 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірах, що діяли в грудні 2008 року.
Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на одну особу для осіб, які втратили працездатність, який з 1 жовтня становив498,00 грн.
Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010р. №2154-УІ затверджено на 2010 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 квітня-706 гривень .
У відповідності до ст.ст.22,64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані та обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін і доповнень до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.12.1995р. №488/95-ВР, статтю 2 доповнено після частини першої частинами другою та третьою такого змісту ”Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними”.
Як установлено в судовому засіданні і не заперечується сторонами, разову грошову допомогу Позивачу в 2009 році було виплачено на підставі постанови КМУ “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та “Жертви нацистських переслідувань” від 18.03.2009р. №211 у розмірі 70,00грн., у 2010 році - на підставі постанови КМУ “Про розміри разової грошової допомоги...“ від 07.04.2010р. №299 у розмірі 120,00грн., що є меншими за розмір допомоги, встановлений базовим Законом, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як зазначено вище, у 2009 та 2010 роках разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу у розмірі, встановленому постановами КМУ від 18.03.2009р. №211 та від 07.04.2010р. №299, що суперечить положенням ч.5 ст.14 базового Закону в цій частині.
Посилання відповідачів на вказані постанови КМУ, згідно яких позивачу було виплачено допомогу у 2009 та 2010 роках, не можуть бути взяті до уваги судом, виходячи як із того, що, у даних постановах, всупереч положенням ст.14 Закону №3551-ХІІ, Кабінет Міністрів України встановив розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, які не відповідають розмірам, встановленим спеціальним Законом, так і з загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами.
Вказані Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному спорі за 2009 та 2010 роки застосуванню підлягає ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням мінімального розміру пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а не Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009р. №211 та від 07.04.2010р. №299.
Отже, позивач мав право на отримання в 2009 та 2010 роках щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком із розрахунку у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на момент виплати, встановленому Законами України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та “Про Державний бюджет України на 2010 рік”.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачами порушено право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, встановленому ч.5 ст.14 Закону №3551-ХІІ в 2009-2010 роках, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними і підлягають задоволенню.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати розмір грошової допомоги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» для розрахунку разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Доводи відповідачів про відсутність кошторисних призначень не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава на може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання учасникам бойових дій певних гарантій, а саме забезпечення їх щорічною разовою грошовою допомогою, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Статтею 17-1 Закону №3551-ХІІ встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання .
Згідно з п. 4.2, 4.6. Типового положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006р. № 147, Центр перевіряє правильність визначення органами праці та соціального захисту населення права на призначення соціальної допомоги, інших видів грошових виплат, забезпечує у тижневий термін оформлення виплатних документів та їх відправку на виплату відповідно до узгоджених графіків; проводить перерахунки розмірів грошової допомоги та уживає заходів попередження і погашення сум переплат і недоплат соціальної допомоги та інших грошових виплат.
У 2009-2010 роках така допомога Позивачу виплачувалася в порядку, встановленому постановами КМУ від 18.03.2009р. №211 та від 07.04.2010р. №299, згідно яких органи, в яких на обліку перебувають особи, що мають право на одержання разової грошової допомоги, подають місцевим органам праці та соціального захисту населення списки таких осіб.
У судовому засіданні встановлено, що Позивач перебуває на обліку як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в УПСЗН Гребінківської РДА.
Як убачається з наведених вище пояснень Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного Управління праці та соціального захисту населення у Полтавській області, даний відповідач має цільові рахунки, по яких проводиться фінансування поточних бюджетних програм.
Таким чином, суд вважає належними відповідачами по даній справі саме УПСЗН Гребінківської РДА та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачами порушено право позивача на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в 2009 та 2010 роках.
Позовні вимоги Позивача щодо стягнення недоплаченої щомісячної разової грошової допомоги у визначеній позивачем грошовій сумі задоволенню не підлягають, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,64 Конституції України ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ч.1,2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 8,10-11,57-60,212-215,218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Гребінківської районної державної адміністрації Полтавської області провести нарахування, а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ГУ ПСЗН у Полтавській області – виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 та 2010 роки відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя підпис Т.О.Кривчун
З оригіналом згідно:
Суддя
Гребінківського районного суду
Полтавської області Т.О.Кривчун