Справа № 22- 1150  - 2010 р.                                  Головуючий у 1-й інст. –  Іванків О.В.              

   Категорія № 27                                                       Доповідач - Оніпко О.В.

                                                                 УХВАЛА

                          ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

13 вересня  2010 р.                                         м. Рівне

                Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                         Головуючого судді -  Оніпко О.В.

                                                 Суддів  -    Григоренка М.П., Ковалевича С.П.

                                                 При секретарі  -  Сеньків Т.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за  апеляційною скаргою    ЗАТ КБ «  Приватбанк» на рішення Володимирецького районного суду від 14 червня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ КБ « Приватбанк»  визнання протиправним збільшення процентної ставки за користування кредитом .

    Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

                                       в с т а н о в и л а :

     Рішенням Володимирецького  районного суду від 14 червня 2010 р. позов ОСОБА_1 задоволено : визнано незаконним   збільшення з 6.10.2008 р.   відповідачем  відсоткової ставки   за кредитним договором від 25.02.2008 р., укладеним між сторонами . Зобов»язано відповідача провести позивачці перерахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, виходячи із процентної ставки  за користування кредитом, передбаченої п. 8.1 договору, а саме : 1 % на місяць ( 12 % річних) з урахуванням фактично сплачених позивачкою сум та визначити розмір заборгованості та щомісячного платежу за договором станом на 14.06.2010 р.

      В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вважає його незаконним, оскільки судом не враховано, що зміна відсоткової  ставки передбачена  вимогами діючого законодавства.   Згідно із законом, який діяв на час укладення договору дозволялось в односторонньому порядку змінювати умови договору. Оскільки Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку від 12.12.2008 р. вступив у дію з 9.01.2009 р., він зворотньої сили не має та не розповсюджується на правовідносини, які існували до його прийняття .      З часу укладення договору  змінився курс долара США  до гривні більш, ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБК на момент укладення договору, встановленим НБУ, змінилася облікова ставка НБУ та середньозавантажена ставка по кредитах банків України у відповідній валюті . Вважає дії банку законними та просить  рішення скасувати .

    Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що 25.02.2008 року між ОСОБА_1  та відповідачем був укладений кредитний договір № ROVWGK  00001877, у відповідності до якого відповідач надав позивачці  кредит  у розмірі 20 410 доларів США,  строком до  25.02.2018 р. з процентною ставкою 12 % річних.  

    Пунктом 2.3.1 цього ж договору було передбачено, що  банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в України. При цьому банк має надіслати позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7   календарних днів  з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

    Зазначена вимога встановлена  і Законом України « Про захист прав споживачів».

    Як вбачається з матеріалів справи , суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку щодо безпідставності доводів відповідача про належне повідомлення ним позивачки у встановлені у договорі строки щодо  збільшення процентної ставки   за користування вказаним кредитом .  

    Повідомлення  від 29.09.2008 р. про збільшення з 6.10.2010 р.   процентної ставки з 12 %  до 15, 12 % за користування  кредитом  ( а.с. 20)  було направлено банком  на адресу позивачки у смт. Рафалівку  лише 28.10.2008 р.,  а докази про отримання його позивачкою   відсутні взагалі,  що ствердив в судовому засіданні і представник відповідача.

      Із змісту позовної заяви та пояснень позивачки в судовому засіданні вбачається,  що  про підвищення банком процентної ставки і наявність  у зв»язку з цим у неї заборгованості по кредиту, вона дізналась лише у вересні 2009  р. і вказана обставина відповідачем не спростована.

    Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України , яка вступила  в законну силу з 9 .01. 2009 року, встановлений договором  розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо  права банку змінювати розмір  процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

     За таких обставин, оскільки ЗАТ КБ "ПриватБанк"  в односторонньому порядку збільшив ОСОБА_1 відсоткову ставку за користування кредитом, починаючи  з 6.10.2008 р., про що, у відповідності до вимог закону та договору,  позивачку не повідомив, а з 9.01.2009 р. вже діяла передбачена законом заборона змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

    У зв»язку з наведеним,  суд 1-ї інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1

    Оскільки рішення суду 1-ї інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків наведених у ньому, не спростовують, підстави для його скасування відсутні.  

    Керуючись ст. ст.  303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,  -

                    у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ЗАТ КБ « Приватбанк» на рішення Володимирецького районного суду від 14 червня 2010 р. – відхилити.

    Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

    Головуючий                     Судді