Копія                                                         Справа № 2-2632/10

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня  2010   року       Ленінський районний суд  м. Полтави  в складі:

головуючого судді     -Андрущенко С.А.,

при секретарі         - Гарест О.М. ,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

    В серпні  2010  року до суду надійшла позовна заява  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, в якому він  просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача у виплаті йому щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та виплатити як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 липня 2009 року  по дату винесення рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається  на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 липня  2009  року по  дату винесення рішення суду  має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

 Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, яким було визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Позивач  ОСОБА_1   надав суду заяву з проханням розглядати справу  без його участі, позовні вимоги підтримує..

Відповідач надав заперечення  на позов , в якому  просить суд в  задоволенні  позову відмовити. В обґрунтування  своїх доводів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року  встановлено  розміри підвищення  до пенсії або щомісячного  грошового утримання чи державної соціальної допомоги, в межах яких органами Пенсійного  фонду України  здійснюється нарахування та виплата коштів пенсіонерам, які  мають статус «Дитина війни» . Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними й такими,  що задоволенню не підлягають. Крім того, оскільки кошти на виплату надбавки особам, які мають статус дитини війни, передбачені Законом України «Про Державний бюджет» вони  мають виплачуватись за рахунок коштів Державного казначейства України, крім того  прохав  розглянути справу буз участі представника  управління Пенсійного фонду.

В судове засідання позивач та представник відповідача  не з’явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи викладене, вважаю  можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність  задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивач  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус «Дитини війни», що    підтверджується пенсійним посвідченням  НОМЕР_1 та довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради № 06/2270 від 16 жовтня    2009  року, відповідно до якої позивачка включена до Єдиного реєстру осіб, які мають право на пільги по Ленінському району м. Полтави, та має статус дитина війни. .

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень УПФУ Ленінського району в м. Полтаві  та  довідки УПФУ Ленінського району в м. Полтаві №  4385/07-22 від  20.08.2010 року, вбачається, що відповідач здійснює позивачу зазначені виплати не в повному обсязі, посилаючись на розміри, встановлені постановою Кабінету Міністрів України "№ 530 від 28.05.2008 року, та позивач щомісячну соціальну державну допомогу дитині війни  отримував,   з  01.01.2008 – 47,00 грн., з 01.04.2008 – 48, 10 грн., з 22.05.2008 – 48, 10 грн., з 01 липня  2008 – 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 і по даний час – 49,80 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

 Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", від 18.11.2004 № 2195-ІV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 28  Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» , мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги, що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

      Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України  від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідач повинен був з 22.05.2008 року по  грудень 2008 року включно  нараховувати та сплачувати позивачу доплату до  пенсії , передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції , яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008  року   мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься для основних соціальних та демографічних груп населення, встановлено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Установити з 01 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність – 573 грн.

Таким чином, за період з 01 липня 2009 року ( початок періоду заявлених позовних вимог)  по 31.12.2009 року позивачу ОСОБА_1   повинна бути нарахована надбавка до пенсії, встановлена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 52 Закону України  «Про державний бюджет України на 2010 рік»  від 27.04.2010 року , затверджено прожитковий мінімум  на 2010 рік на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на один місяць  у розмірі: з 01 січня 2010 року – 695 гривень, з 01 квітня 2010  року – 706  гривень.

Враховуючи викладене , за період з 01.01.2010 року по 07 вересня 2010  року (дата винесення рішення суду) позивачу ОСОБА_1   повинна бути нарахована надбавка до пенсії, встановлена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дати постановлення рішення, оскільки в подальшому можливі зміни в законодавстві.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

                 За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

            З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

 Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, покладено на УПФУ в Ленінському районі м. Полтави, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Обґрунтованими, на думку суду, є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності УПФУ Ленінського району в м. Полтаві, по не виконанню в період з 01 липня 2009 року по 07.09.2010 року  приписів статті 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання  доплати до пенсії.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.  28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ,  ст.ст. 10,60.61,130,213-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В  :

    Позовну заяву ОСОБА_1     – задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві щодо не виконання з 01 липня 2009 року по 31 грудня  2009 року та з  01 січня 2010 року по 07 вересня   2010 року  приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві нарахувати та сплатити ОСОБА_1  доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за період з   01 липня  2009 року  по 31 грудня  2009 року, та з 01 січня 2010 року по 07 вересня  2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України   Ленінського району м. Полтави на користь ОСОБА_1  судовий збір в розмірі  8 грн. 50 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в суді в розмірі 37 грн. 00 коп., а всього 45 грн.50 коп.

    Рішення  може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі  апеляційної скарги в 10-денний строк з дня оголошення  рішення.

 Вірно:  Суддя Ленінського районного

суду  м. Полтави                                 С.А. Андрущенко