Копія:                                                                                                        Справа № 2-1466/ 2010

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 р.                                            Глухівський міськрайсуд Сумської області

в складі: головуючого судді                                                               ГРЕКОВОЇ Г.Ф.                                                                  

 розглянувши  у  судовому  засіданні  в  місті  Глухів цивільну  справу  за  позовом

             ОСОБА_1

                                                                 до   Управління Пенсійного фонду України

                                                                        в   Глухівському районі Сумської області

          - про  перерахування та проведення виплати підвищення до пенсії як дитині війни,

                                                         В С Т А Н О В И В :

У  липні 2010 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має статус «дитини війни» і має право на пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». На підставі ст. 6 вищевказаного Закону їй повинна виплачуватись відповідачем щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2009 році така допомога виплачувалась їй лише в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, всупереч закону. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р, від 27.11.2008р, рішення Європейського суду з прав людини, та зважаючи на положення ст.ст. 19,22 Конституції України, позивачка просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та провести  виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.  

В судове засідання позивачка   не з’явилася, про час  та місце  слухання  справи була повідомлена своєчасно та належним  чином,  надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.

            Представник відповідача Управління Пенсійного фонду в  Глухівському районі в судові засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у відсутність їх представника. Мотивував свою позицію наступним. По-перше, в законодавстві не передбачено поняття "соціальної допомоги дітям війни", а є поняття "підвищення до пенсії дітям війни". По-друге, розмір мінімальної пенсії, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для розміру пенсій, призначених згідно з цим законом, і відповідно, не може застосовуватись для обчислення підвищення до пенсій дітям війни. По-третє, відповідач вказує, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється тільки за рахунок коштів державного бюджету України, при цьому посилається на ухвалу Конституційного Суду від 19.05.2009р.№ 27-у/2009, де вказано, що прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, що полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, має заповнити законодавець. Відповідач зазначає, що діяв виключно у межах своїх повноважень відповідно до Положення "Про пенсійний фонд України" і у спосіб, передбачений чинним законодавством, і не мав права нараховувати підвищення до пенсії дітям війни в іншому порядку, ніж той, що визначався Законами "Про Державний бюджет України" на відповідні роки та в подальшому Постановою Кабміну від 28 травня 2008 року № 530. Посилаючись на ч.3 ст.152 Конституції України, ст.1175 ЦК України, ч.2 ст.176 ЦК України, відповідач вважає, що держава зобов'язана відповідати перед позивачкою і проводити виплати з Державного бюджету.

Суд вирішив можливим  розглянути справу  у відсутність  сторін на підставі наявних у справі  доказів.

            Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:        

            Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорту позивачки (а.с.7), а тому є дитиною війни  в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Статус їй як дитини війни підтверджується відповідним посвідченням (а.с.8).

            Позивачка отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в  Глухівського району Сумської області (а.с.6).

             Дане управління є органом Пенсійного фонду, воно має статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідним категоріям громадян.

     Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.             Відповідно до ст.22 Конституції України однією з конституційних гарантій прав та свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх обсягу при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних.                

           Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.    

           В 2009 році позивачка отримала підвищення до пенсії як дитина війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: по 49 грн. 80 коп. кожного місяця з січня по грудень 2009 року включно (а.с.14).

            Пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.          

             Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п. 41 розділу Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України".    

             Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.    

             Законом "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не вносились зміни до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", даний Закон продовжує діяти у редакції від 22 травня 2008 року, коли рішенням Конституційного Суду України були визнані неконституційними положення п. 41 розділу Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", а тому ст. 6 даного Закону чинна в тій редакції, яка передбачає виплату підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.    

За вказаних обставин, вимоги позивачки про нарахування їй підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30%, а не 10% прожиткового мінімуму - є обґрунтованими.

            Стосовно посилань відповідача на визначення розміру підвищення, яке встановлено в п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, то в даному випадку норми підзаконного нормативного акту суперечать нормі статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому не можуть бути застосовані, виходячи із положень  ч. 4 ст.8 ЦПК України.        

           Суд, також, не приймає до уваги заперечення відповідача щодо невизначеності джерел фінансування, оскільки сама по собі відсутність фінансового забезпечення державних соціальних гарантій і відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення права громадянина на отримання соціальної допомоги.    

           Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" також не можуть бути підставою для відмову в задоволенні позову, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

           Так само, суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо законодавчої невизначеності самого поняття мінімальної пенсії за віком та законодавчої невизначеності порядку обчислення мінімальної пенсії за віком, з метою реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки відповідно до ч. 9 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

           Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

            Тому, з урахуванням зазначеного, при обчисленні підвищення до пенсії дітям війни необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку міститься у ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            З урахуванням вищезазначених положень ч.8,9 ст.8 ЦПК України, посилання відповідача на те, що управління Пенсійного фонду не відповідає за зобов'язаннями держави, суд не може прийняти до уваги, так як відповідно до діючого законодавства на виконання положень ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" саме управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області проводило з 01.01.2008 р. нарахування та виплати дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (що складало 10% від прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність). Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на управління ПФУ за місцем проживання позивачки.

            Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

            Проаналізувавши доводи сторін, суд вважає, що право позивачки як дитини війни на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком було порушено відповідачем, оскільки управління Пенсійного Фонду неправомірно не нараховувало і не виплачувало підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі.

           Відповідно до ст. 4 ЦПК України, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

            Способи захисту цивільних справ визначені ст. 16 ЦК України, на підставі якої суд вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці суму недонарахованого і недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни.

             Розраховуючи розмір виплат, які необхідно нарахувати і виплатити позивачці, суд вважає, слід здійснити  виходячи з вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний  захист дітей війни»,          ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  відповідно до  ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет  України на 2009 рік»,   в частині  визначення  розміру  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

              Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» були встановлені такі розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  у 2009 році: з 1 січня – 498 грн., з 1 листопада – 573 грн., а не 544 грн., як зазначено позивачкою.

                Виходячи з наведеного, позивачу підлягає виплаті за 2009 рік: з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.:

                  За  січень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.  

                  За  лютий  498:100х30= 149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.  

                  За  березень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  За  квітень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  За  травень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  За  червень  498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.  

                  За  липень  498:100х30= 149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.  

                  За  серпень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  За  вересень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  За  жовтень 498:100х30=149,40 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=99,60 грн.

                  За листопад 573:100х30=171,90 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=122,10 грн.

                  За  грудень  573:100х30=171,90 грн. - вже виплачені УПФ 49,80 грн.=122,10 грн.                  

                  Всього за 2009 рік :   99,60х10 + 122,10х2 = 1240 грн. 20 коп.      

              Виходячи з вищезазначеного, зважаючи на те, що нарахування і виплату пенсії здійснюють органи Пенсійного фонду, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивачки в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити позивачці невиплачене підвищення до пенсії  як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначена в ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням вже  отриманих позивачкою сум підвищення до пенсії  у 2009 році.  

             Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати  за оплату  ІТЗ у сумі 37 грн., а судовий  збір  підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

              На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік" зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 06.11.2009 року, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 4, 8, 10, 11, 15, 88, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

  Р І Ш И В :

   Позовні вимоги   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області  про перерахування та проведення виплати   підвищення до пенсії як дитині війни   -  задовольнити  частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії    ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати   за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням вже нарахованої і виплаченої суми за   2009 рік.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Глухівському районі Сумської області  на користь   ОСОБА_1     судові витрати, оплачені  за ІТЗ в сумі 37 грн. 00 коп., а судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. компенсувати  за рахунок  держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня   проголошення рішення.  

Суддя  (підпис)    

Копія вірна:

СУДДЯ  ГЛУХІВСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                            Г.Ф. ГРЕКОВА