Справа № 2-173

                                                                                                                                    2010рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді                         Іванова  І.П.

при секретарі                                 Іншаковій О.Г.

за участю представника позивачів         ОСОБА_1

відповідача                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ЗАТ Українська страхова компанія "Княжа" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно в 21 годину 30 хвилин, ОСОБА_3, керуючи за дорученням  на належному ОСОБА_4 на  підставі   права   власності, автомобілі «Мітсубісі Грандіс» № НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Донецьк - Маріуполь в напрямку до м. Донецька на перехресті з вулицею Приморською зіткнувся з автомобілем ВАЗ-21104 № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5.

Як було з'ясовано в ході складання протоколу і надалі на слідстві, водій ОСОБА_5, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, управляючи автомобілем ВАЗ-21104 НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_6 здійснював рух по вул. Приморська у напрямку до пр. Ленінського. В порушення вимог ПДР ОСОБА_5, на перехресті нерівнозначних доріг, не надав дороги транспортному засобу, що рухався по головній дорозі та скоїв зіткнення з вказаним  автомобілем «Мітсубісі Грандіс» № НОМЕР_1.

Від проходження медичного огляду ОСОБА_5 відмовився, проте як в ході складання протоколу та із пояснень в ході досудового слідства підтвердив, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння, перетинаючи проспект Ленінський не зупинявся і визнав факт, що порушив Правила дорожнього руху.

Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 11.09.2006 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за вказаних обставин та притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанова суду у встановленому законом порядку набрала законної сили.

Постановою слідчого СО ДТП СУ ГУ МВС України в Донецькій області Рогаль М.Н. від 26.02.2007 року відносно ОСОБА_5 порушено кримінальну справа № 07-27776 за фактом порушення ним правил безпеки дорожнього руху, за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.1 УК України.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 318, підтвердженої висновком судово-автотехнічної експертизи № 629, дії ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 16.11. Правил дорожнього руху. Водій ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти ДТП.

Водій ОСОБА_3 при дотриманні Правил дорожнього руху не мав в своєму розпорядженні технічної можливості запобігти ДТП.

ОСОБА_5 заявив клопотання про застосування Закону України «Про амністію» від 09.06.2007 р. і припиненні кримінальної справи відносно нього.

У поданні слідчого СО ДТП СУ ГУ МВС України в Донецькій області про напрям справи в суд для прийняття рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку з  актом амністії від 06.10.2007 р., вказано, що винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченому ст. 286 ч.1 КК України доведена повністю матеріалами кримінальної справи, та встановлено, що ОСОБА_5 порушив п .п. «а» п.2.9., п.2.2., п.2.5., п.8.4., п.16.11. Правил дорожнього руху.

Надалі ОСОБА_5 відмовився від застосування відносно нього акту амністії і кримінальна справа була направлена на додаткове розслідування і потім з обвинувальним висновком була знову направлена в Ленінський районний суд м. Донецька.

У попередньому судовому засіданні по кримінальній справі від 21.05.2009 року ОСОБА_5 свою винність у вчиненні злочину визнав, попросив застосувати до нього акт амністії і звільнити від кримінальної відповідальності.

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 21.05.2009 р. по кримінальній справі № 1-255/09 рік, ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності і провадження у справі закрито.

В результаті зіткнення ОСОБА_4 було завдано матеріальну шкоду, пов'язану з пошкодженням автомобіля.

Згідно Висновку судово - автотоварозначої експертизи № 504/07-04 від 16.04.2007 р. Центру незалежних експертиз, вартість матеріального збитку,   заподіяного власнику автомобіля «Мітсубісі Грандіс» НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу і втрати товарної вартості складає 141 888, 93 грн. (Сто сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім гривень 93 копійок).

Крім того, в результаті протиправних дій ОСОБА_5 їй причинена моральна шкода, яка виразилася в наступному.

Нею за особисті грошові кошти, менш ніж за шість місяців до моменту здійснення ДТП був придбаний перший в житті автомобіль «Мітсубісі Грандіс». Вартість автомобіля склала, близько 37 тисяч доларів США., яка є для неї  більш ніж значна сума.

Враховуючи що вона є підприємцем, автомобіль отримувався зокрема для ведення бізнесу.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 вона була позбавлена автомобіля, була позбавлена можливості користуватися всіма благами, які надає автомобіль його власнику.

Після того, як ОСОБА_3 повідомив її про ДТП вона отримала сильний шок від того, що трапилося, дуже переживала і переживає зараз щодо того, що їй ніхто не відшкодує суму, пов'язану з пошкодженням автомобіля і що вона більше ніколи не зможе придбати автомобіль, тим більше такого класу. ОСОБА_5 по сьогоднішній день відмовляється в добровільному порядку відшкодувати вартість заподіяного їй збитку навіть частково.

У неї немає автомобіля по сьогоднішній день.

Її нормальний ритм і устрій життя порушені. Вона стала нервовою і дратівливою. Деякий час, вона боялася пересуватися будь-якими видами транспорту, оскільки їй весь час здавалося, що раптово може наступити ДТП.

Порушення нормального ритму життя обумовлюється ще і тим, що вона постійно вимушена звертатися до служби таксі та до знайомих для того, щоб нормально вести бізнес і взагалі пересуватися по місту або за межі міста.

Вона більш близько трьох років позбавлена і автомобіля і грошових коштів на покупку або аналогічного автомобіля, або якого-небудь іншого автомобілю.

Всі вказані нею моральні переживання значно змінили її ритм і устрій життя.

Заподіяну їй моральну шкоду вона оцінюю в 10 000 (десять тисяч) гривень.  

Крім того, в результаті зіткнення ОСОБА_3 були заподіяні середньої тяжкості тілесні пошкодження.

Так, актом судово-медичного обстеження № 378 встановлено, що йому заподіяна закрита черепно-мозкова травма, а саме: пошкодження головного мозку легкого ступеня із стійкою артеріальною і внутрічерепною гіпертензією, пошкодження шийного відділу хребта, набряк сітчатки лівого ока. Вказані пошкодження відносяться до пошкоджень середньої тяжкості.

Актом судово-медичного обстеження № 53 встановлено, що потерпілий переніс пошкодження головного мозку 1 ступеня з лівобічною пірамідною недостатністю, пошкодження шийного відділу хребта, які відносяться до пошкоджень середньої тяжкості.

Під час проведення стаціонарного лікування ним було витрачено на придбання різних медикаментів на суму 987,48 грн., що підтверджено відповідними чеками.

Окрім цього, на евакуацію та стоянку пошкодженого автомобілю «Мітсубісі Грандіс» обійшлася йому в 245,00 грн.,   що також підтверджується відповідною квитанцією.

За проведення судової автотоварознавчьої експертизи ним було сплачено 400,00 грн.

За визначення дефектації автомобіля в сервісному центрі «Мітсубісі» ним було сплачено 240,00 грн.

Таким чином, йому заподіяно матеріальної шкоди на суму 1 872,48 гривень.

Вважає, що в результаті протиправних дій ОСОБА_5 йому заподіяна значна моральна шкода, яка виразилася в наступному.

В день здійснення ДТП у нього помер батько ОСОБА_7. На нього, як на єдиного сина, був покладений обов'язок провести комплекс заходів щодо організації похоронів. Йому необхідно було дуже багато їздити по місту з метою оформлення документів, пов'язаних із смертю, їздити по похоронних агентствах з метою придбання різних ритуальних предметів, організовувати місце поховання, об'їжджати різних родичів і друзів його батька, і таке інше.

Всупереч цьому, в результаті неправомірних дій ОСОБА_5, він був позбавлений найголовнішого для похоронів - засобу пересування. Через це йому було необхідно звертатися і в службу таксі і до різних друзів і знайомих, щоб вони їздили по інстанціях, магазинах, ритуальних служб і т.д., оскільки йому було ні на чому пересуватися по місту, окрім цього, він був вимушений проводити час в лікарні, оскільки одержав значні травми.

В результаті заподіяних травм він відчував сильний біль, у нього постійно боліла голова, погано бачило ліве око, дуже сильно боліла спина, що значно затрудняло його рухи.

Йому необхідно було організовувати похорони батька, проте, він не те що не мав нагоди пересуватися на автомобілі, але і сам ледве пересувався.

Окрім цього, при здійсненні ДТП був значно пошкоджений практично новий автомобіль, який йому не належав, він керував ним за дорученням та   був вимушений випробовувати незручності, сором і ганьбу при виправданнях перед власником автомобіля - ОСОБА_4

Через неможливість нормальної організації похоронів, неможливість нормально попрощатися з батьком, виправдань перед власницею автомобіля завдало незручності і по сьогоднішній день, його нормальний ритм життя значно змінився, у нього з'явилися головні болі, яких раніше ніколи не було.

Всі вказані ним фізичні і моральні переживання значно змінили його ритм і устрій життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінюю в 10 000 (десять тисяч) гривень.  

У судовому засіданні позивачі та їх представник зменшили розмір позовних вимог, та просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4   матеріальну шкоду у розмірі – 116 988 грн., та моральну шкоду – 10 000,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3, матеріальну шкоду у розмірі – 774,00 грн., та моральну шкоду – 10 000,00 грн.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали частково не погодилися з розміром моральної шкоди заявленої позивачами.

Представник відповідача  ЗАТ Українська страхова компанія "Княжа" у судове засідання не з’явився, 26.02.2010 року судом винесено ухвалу про їх допит у порядку судового доручення, яке було повернуто без виконання, у зв’язку з неявкою на виклик суду.

Третя особа, ОСОБА_6 фактично проти позову не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи № 1-255/09 за обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 286 КК України,  вислухавши сторони, їх представників, третю особу, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положення ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Петровського районного суду м. Донецька від 11.09.2006 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ст. ст. 124, 130 ч. 1 водій ОСОБА_5, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-21104 НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_6 здійснював рух по вул. Приморська у напрямку до пр. Ленінського. В порушення вимог ПДР ОСОБА_5, на перехресті нерівнозначних доріг, не надав дороги транспортному засобу, що рухався по головній дорозі та скоїв зіткнення з вказаним  автомобілем «Мітсубісі Грандіс» № НОМЕР_1.

Від проходження медичного огляду ОСОБА_5 відмовився, проте як в ході складання протоколу та із пояснень в ході досудового слідства підтвердив, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння, перетинаючи проспект Ленінський не зупинявся і визнав факт, що порушив Правила дорожнього руху.

Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 11.09.2006 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за вказаних обставин та притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанова суду у встановленому законом порядку набрала законної сили.

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 21.05.2010 року  № 1-255/09, відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності  за ст. 286 ч. 1 УК України згідно ст. 1 п. «В» та ст. 6 Закону України  «Про амністію» від 12.12.2008 року, що набрало законної чинності і провадження у справі закрито.

Постанова суду не була оскаржена або опротестована, тому набрала чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, в якій вказано, що  постанова суду по адміністративній справі, яка  набрала чинності є обов’язковою для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки  дії особи у відношенні якої винесена постанова, у зв’язку з чим, вина ОСОБА_5 у вказаному  ДТП не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, а саме розрахунку № 3785/27-ВА розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ, та розрахунку № 3745/27-ВА розміру страхового відшкодування потерпілому, позивачці ОСОБА_4 було сплачено - 25 500 грн., а позивачу ОСОБА_3 було сплачено – 1 098, 35 грн, тому заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4  суми матеріальної шкоди у розмірі – 116 988 грн. та на  користь ОСОБА_3 суми матеріальної шкоди у розмірі – 774,00 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі та не заперечувалися відповідачем.

Так, позивачами заявлена вимога по відшкодуванню моральної шкоди у розмірі по 10 000 гривень. Проте суд вважає, що ці суми є завищеними і з урахуванням моральних страждань понесених позивачами протиправними діями відносно їх майна з наступних підстав.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди»:

«… Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру в результаті моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб …

… Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру і об'єму заподіяних позивачу моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань», у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачів по 3 000,00 гривень, що відповідатиме їх переживанням і використанням заходів до збереження життєвих засад.

На підставі ст.ст. 1166, 1167, 1187, ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України  від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», керуючись ст. 10,  11,  60,  209,  212-215,  218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ЗАТ Українська страхова компанія "Княжа" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 116 988 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 774 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті.    

  СУДДЯ: