Справа № 2-191/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 травня 2010 року  Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

                                    головуючого судді Журби С.О.

                                    при секретарі Йосипенко І.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом кредитної спілки «Скарбничка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги наступним:

25 червня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 101-0607-4/25, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 20000,00 грн. зі строком користування 30 місяців з моменту видачі коштів та зі сплатою 0,1315068493% за кожний день користування кредитом. В якості забезпечення належного виконання зобов’язань за договором кредиту між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки № 101-0607-4/25 від 25.06.2007 року та № 101-0607-4/25-1 від 25.06.2007 року. За умовами даних договорів поручителі взяли на себе обов’язок відповідати за зобов’язаннями позичальника. Відповідач ОСОБА_6 свої зобов’язання щодо повернення кредиту не виконав, порушивши умови договору щодо погашення кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги збільшив та просив стягнути солідарно з відповідачів на користь КС «Скарбничка» заборгованість за договором кредиту № 101-0607-4/25 від 25.06. 2007 року в сумі 18946,07 грн., відсотки за користування кредитом за період з 27.08.2007 року по 24.11.2009 року в сумі 43065,70 грн., пеню в сумі 58317,62 грн. та судові витрати, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 штраф в сумі 887,45 грн. та з відповідача ОСОБА_3 штраф в сумі 887,45 грн.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та проти їх задоволення не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та проти їх задоволення заперечував, мотивуючи наступним:

ОСОБА_2 дійсно підписував договір поруки, але йому нічого не було відомо про утворену заборгованість, оскільки відповідач на протязі великого проміжку часу починаючи з часу утворення постійної заборгованості не повідомив про те, що ОСОБА_1 з 25.09.2007 року не виконуються належним чином умови договору. За даний час сума зобов’язань боржника перед спілкою значно виросла в порівнянні з первинним обсягом зобов’язань. Претензійні листи-повідомлення були направлені ОСОБА_2 лише 17.01.2008 року, тому в нього не було можливості належним чином виконати свої зобов’язання по договору поруки. Таким чином, договір поруки вважається припиненим, а тому немає підстави для задоволення вимоги про стягнення з ОСОБА_2, як солідарного боржника заборгованості по кредитному договору та штрафних санкцій.  

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином про час та місце слухання справи.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

    Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи.        

 Заслухавши пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

25 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 101-0607-4/25, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 20000,00 грн. зі строком користування 30 місяців з моменту видачі коштів та зі сплатою 0,1315068493% за кожний день користування кредитом.

Згідно умов даного договору відповідач ОСОБА_6 взяв на себе зобов’язання проводити погашення кредиту та відсотків за користування кредитом згідно графіку місячних платежів рівними платежами щомісячно до 25 числа кожного місяця. Відповідно до п. 6.3. кредитного договору у  випадку порушення ОСОБА_1 графіка погашення кредиту, плата за користування кредитними коштами буде становити діючу відсоткову ставку по кредиту, збільшену на 60% річних, яка буде діяти весь період порушення графіку. Крім того, у відповідності до п. 8.1. договору при порушенні терміну проведення розрахунків боржник сплачує спілці пеню у розмірі 2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як видно з розрахунку заборгованості, в липні та серпні 2007 р. ОСОБА_7 допускав невеликі прострочення чергових платежів по кредиту, однак погасив заборгованість двома платежами 06.08.2007 р. та 27.08.2007 р. З 25 вересня 2007 р. (наступний за графіком період погашення кредиту) позивач чергових платежів не здійснював, заборгованість не погашав. Лише 26.06.2008 р. ОСОБА_6 сплатив 2000,00 грн., які пішли на часткове погашення нарахованих відсотків. При цьому сума заборгованості по простроченим платежам по кредиту погашена не була, сплаченої суми не вистачало не тільки на погашення належної на той час до сплати тіла кредиту, але й нарахованих у відповідності до договору кредиту платежів за ним. В подальшому платежів не здійснював, кредит не погашав.

Відповідачу ОСОБА_1 були направлені лист-повідомлення № 128 від 27.11.2007 року та претензія-вимога № 30 від 17.01.2008 року, але відповідач своїх зобов’язань не виконав.

Станом на 24.11.2009 року (дата подання змін до позовних вимог) заборгованість відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору складає 120329,39 грн., з яких: 18946,07 грн. – сума непогашеного кредиту, 43065,70 грн. – сума несплачених відсотків, 58317,62 грн. – пеня. Правильність нарахування вказаних сум заборгованості підтвердив в судовому засіданні і сам ОСОБА_6

Згідно п. 9.3.1. кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості більше ніж за один платіжний період – один місяць, позивач має право достроково стягнути кредит повністю та відсотки за весь термін, на який видавався кредит. Право позичальника вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, у разі прострочення чергового платежу передбачене і ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.

За таких умов суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 означеної заборгованості по кредиту. В той же час суд критично відноситься до посилань позивача про необхідність солідарного стягнення суми заборгованості разом з ОСОБА_1 ще й з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з огляду на наступне:

В якості забезпечення належного виконання зобов’язань за договором кредиту між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки № 101-0607-4/25 від 25.06.2007 року та № 101-0607-4/25-1 від 25.06.2007 року. За умовами даних договорів поручителі взяли на себе обов’язок відповідати перед позивачем за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором кредиту.

Згідно п. 2.2 договорів поруки у випадку непогашення позичальником заборгованості протягом трьох банківських днів з моменту настання терміну сплати відсотків або основного боргу, передбаченого договором, до кредитора переходить повне право вимоги оплати боргу в повному обсязі з поручителів.

Згідно положень п. 3.2. договорів поруки поручитель зобов’язаний погасити борг позичальника перед кредитором в повному обсязі у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань по кредитному договору.

За таких умов зобов’язання поручителів погасити  за кредитора заборгованість по кредиту виникає на четвертий банківський день після виникнення заборгованості позичальника за кредитним договором.

П. 7.2. договорів поруки передбачено, що дія договорів поруки припиняється, якщо кредитор протягом трьох місяців з дня настання терміну виконання зобов’язання не пред’явив позову до поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи постійна безперервно існуюча заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за забезпеченим порукою кредитом виникла з  25.09.2007 року, а отже датою виконання зобов’язання поручителів перед кредитором слід вважати 28.09.2007 р. За таких умов передбачений п. 7.2. договорів поруки термін для пред’явлення позовів до поручителів спливає 28.12.2007 р.

Жодного позову до поручителів у вказаний період позивачем пред’явлено не було. Більш того, навіть просто письмові претензії були направлені поручителям після сплину такого терміну: ОСОБА_3 - 05.06.2008 року та 17.01.2008 року, а ОСОБА_2 -17.01.2008 року.

Оскільки передбачене п. 7.2. договорів поруки положення містить чіткий характер і не допускає двозначного її трактування, суд приходить до висновку про припинення з 29.12.2007 р. дії поруки. За таких умов суд приходить до висновку про те, що вимога про стягнення суми заборгованості по кредиту в солідарному порядку разом з позичальником ще й з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також стягнення згідно п. 3.5. договорів поруки штрафу за не ненадання відповіді на претензії, які були направлені їм вже після припинення поруки, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд –                                                  

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.              

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Скарбничка»   заборгованість за договором кредиту в сумі 120329,39 грн., судовий збір в сумі 629,55 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього   120988,94   грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в сумі 573,74 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: