Справа № 2- 690\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    27 серпня   2010  року року                    Кагарлицький  районний суд Київської області  під головуванням   судді- Іванюти Т.Є.          розглянувши  в  місті  Кагарлик справу  за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2до Управління Пенсійного фонду України в  Кагарлицькому районі про стягнення  щомісячної соціальної допомоги дітям війни,

                                                                           встановив:      

В  позовах, вказаних вище позивачів, які об”єднані судом в одне провадження,  кожен з позивачів  звернувся  до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що  є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України  “ Про соціальний захист дітей війни” має право на  нарахування і виплату відповідачем  щомісячно державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період 1 січня 2007  року , а Відповідач відмовив у  здіснення нарахування. Просять суд визнати протиправною відмову відповідача Управління Пенсійного Фонду України у Кагарлицькому районі  у виплаті щомісячної соціальної допомоги як дитині війни  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов”язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за  період з 1.01.2007  року .

Позивачі  в  судове  засідання  не  з»явились,  надіслали  до  суду  заяви  в  яких   просять  справу  слухати  у  їх відсутність,  позовні  вимоги  підтримують   повністю.

Представник відповідача в  судове засідання  не  з»явився, надіслали до суду  заяву, в якій  просять справу  слухати  у  їх відсутність,  а  також заперечення  проти  позову  відповідно до яких вказали,  що позивачі без поважних причин пропустили строк позовної давності і відповідач діяв відповідно до визначених повноважень та згідно діючого законодавства, а саме  Законом України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада та поетапно, а не з бюджету Пенсійного фонду.  Законами України “Про Державний бюджету країни на 2006 рік “ та “Про Державний бюджету країни на 2007 рік”  зупинено на 2006 та 2007 роки дію ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. З 1.01.2008 року позивачам проводиться виплата в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає за  можливе на  підставі  ч. 2 ст. 197  ЦПК України розглянути  справу  за  відсутності  осіб, які  беруть  участь у справі  та  без  фіксування  судового процесу за  допомогою звукозаписувального технічного засобу .

    Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що  позивачі є пенсіонерами і дітьми війни, так як є громадянами України і станом на 2.09.1945 року їм було менше 18 років, що підтверджується записами  в паспорті позивачів  про вік і громадянство та в пенсійному  посвідченні .

Згідно ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни” дитина війни має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до  ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом  свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи  бездіяльності   органу  державної влади, органу  місцевого самоврядування, їхніх  посадових  і  службових  осіб.    

Позивачі  є дітьми  війни в розумінні Закону України “про соціальний захист дітей війни”, що не заперечується відповідачем, а відтак, на них повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.                

            Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ вказану ст.6 Закону України було викладено в слідуючій редакції - дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України  “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії встановлюється підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  вказані зміни визнані неконституційними і постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року “ Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян “ установлено, що дітям війни , крім тих на яких поширюється дія Закону України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “ та “ Про жертви нацистських переслідувань “ до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги підвищення виплачувалось в таких розмірах: з 22.05.2008 року — 48,10 грн., з 01.07.2008 року — 48,20 грн., з 01.10.2008 року — 49,80 грн. З 01.01.2008 року розмір підвищення до пенсії дітям війни становив 47 грн., а з 01.04.2008 року по 21.05.2008 року 48,10 грн. щомісячно. Вказані обставини підтверджуються письмовими повідомленнями відповідача на заявою позивачки про перерахунок  підвищення до пенсії.

Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачів, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставі невиконання своїх  зобов”язань, встановлених ст.. 46 Конституції України та ст.. 6 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того Пенсійний  фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне Пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Відповідно до ст..22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових  законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 3 статті 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого  законом.

 Статтею 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для : встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів  соціальної допомоги, допомоги сім”ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших  соціальних  виплат виходячи з вимог Конституції України та Законів України.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне  пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового  стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України  “Про загальнообов”язкове державне  пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим  Законом.  

                Суд вважає слід визнати неправомірною бездіяльність відповідача у не проведенні перерахування пенсії та не проведенні виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного Законом України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ за період часу з 9.07.2007 року та зобов”язати відповідача провести перерахунок пенсісії та виплатити підвищення до пенсії позивачам за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, задоволивши позов частково.

Суд також вважає, що при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися нормами  Закону, а не постанови КМ України. Пункт  5 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року “ Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя “ вказує, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти  будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт , який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов”язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.  

                    Таким чином встановлено, що постанова КМ України від 28.05.2008 року №530,  на яку вказує відповідач, не відповідає ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “ про розмір підвищення до пенсії, а тому відповідачу слід було застосовувати Закон України, що не було зроблено.  

             При  розрахунку розміру підвищення до пенсії пенсіонеру за вказаний судом період слід виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, яка визначається відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ при наявності страхового стажу, так як  позивач -  жінка і кожен позивач - чоловік має, вказаний вище страховий стаж.

             Відповідно до ст.58 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб які втратили працездатність становив з 01.04.2008 року-481 грн., з 01.07.2008 року-482 грн., з 01.10.2008 року-498 грн.

 Відповідно до ст. 54  Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік»  визначено у 2009 році  прожитковий мінімум на одну особу та для тих, що діяли у грудні 2008 року. Згідно Закону України  «Про встановлення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум  для осіб, які втратили працездатність складає : з 1.11.2009 р. – 573 грн., з 1 січня 2010 р. – 695 грн.

Відповідач не надав  суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими  та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково з врахуванням трьохрічного строку звернення до суду з позовом за захистом свобод та інтересів.                                                      

Керуючись ст. ст.ст. ст. 209,212,213,214,215,218 ЦПК , ст.. 16 ЦК України, ст.19,22,46 Конституції України, ст.28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “, ст.6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року,  суд,-

Вирішив:

                  Позов задоволити.

           Визнати відмову  Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі  щодо невиплати   ОСОБА_1 та ОСОБА_2    щомісячної державної допомоги дітям війни в розмірі 30%    неправомірною.

 Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2  надбавку, передбачену ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, за період часу з 9.07.2007 року по 31.07.2007 року та з 22.05.2008  року та в подальшому забезпечити щомісячну виплату і проведення перерахунків цих виплат у зв»язку зі зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та мінімальної заробітної плати.

Рішення може бути оскаржена до апеляційного  адміністративного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом  10 днів.

 Суддя: