Справа № 22ц-4328 2006г. Головуючий 1 інстанції
Остапчик С.В.
Категорія: право власності Доповідач: Ізмайлова Г.Н.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 серпня 2006р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Малінської С.М.
суддів - Бобровського В.В., Ізмайлової Г.Н.
при секретарі - Білицької Ю.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 червня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності на нерухоме майно за заповітом, -
встановила:
В серпні 2005р. ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом.
Вказала, що її батькам,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить двокімнатна ізольована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ЖБК «ІНФОРМАЦІЯ_1»).
Після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири за її заповітом, посилаючись на те, що квартира була спільною сумісною власністю батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки всі пайові внески, починаючи з першого, були внесені ОСОБА_2 із спільних коштів під час зареєстрованого шлюбу.
Виходячи з наведеного, просила визнати недійсним в 1/2 частині свідоцтво про право власності на вказану квартиру, видане Червонозаводською районною радою м. Харкова 10 червня 2005р. на ім'я ОСОБА_2.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечував, визнаючи за ОСОБА_1 право на 1/2 частину квартири за заповітом.
Відповідач, Червонозаводська районна рада м. Харкова проти позову заперечувала, представник відповідача пояснив, що свідоцтво про право власності на квартиру видано на підставі даних ЖБК «ІНФОРМАЦІЯ_1», членом якого був ОСОБА_2.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 червня 2006р. ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та постановити нове, задовольнивши її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Спірною є двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Червонозаводського районною радою м. Харкова 10,червня 2005р.
За повідомленням ЖБК «ІНФОРМАЦІЯ_1» перший пайовий внесок було внесено на ім'я ОСОБА_2 в сумі 2010 руб. В червні 1960р., а останній - в березні, 1990р. (а.с. 18).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували з зареєстрованому шлюбі з 6 жовтня 1962р., який було розірвано 8 травня 1990р. (а.с. 15, 16).
Таким чином всі пайові внески в ЖБК «ІНФОРМАЦІЯ_1» внесено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час зареєстрованого шлюбу і ОСОБА_2 не заперечував, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя.
Вказана обставина підтверджується і довідкою ЖБК «ІНФОРМАЦІЯ_1» про те, що ОСОБА_3 з 30 червня 1990 року була членом ЖБК, але відповідні документи про це не були надані Червонозаводській районній раді для видачі свідоцтва про право власності на квартиру.
У відповідності до ст.22 КпШСУРСР в редакції 1969р., яка діяла на час виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю і вони мають рівні права щодо вказаного майна.
ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала в спірній квартирі, в зв'язку з чим не втратила право на її розділ за пропуском строку позовної давності у відповідності до ст.257 ЦК України та ст.6 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України в редакції 2003р.
Таким чином ОСОБА_3 на день смерті належала 1/2 частина спірної квартири.
Вказане майно вона заповідала позивачці на підставі заповіту, посвідченого Першою Харківською державною нотаріальною конторою 8 грудня 1992р. за НОМЕР_1. заповіт померлого не змінено та не скасовано.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 прийняла спадщину, проживаючи в спірній квартирі на день смерті матері до цього часу (а.с. 74) та подавши про це заяву до нотаріальної контори.
ОСОБА_2 у відповідності до ст. 1241 ЦК України права на обов'язкову частку у спадщині не має і на неї вимог не заявляє.
За таких обставин судова колегія доходить до висновку, що позивачка доказала в суді своє право на спадкування 1/2 частини квартири, а судом першої інстанції було неправильно визначено характер правовідносин та закон, що їх регулює, що потягло за собою ухвалення рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.п. З, 4 ч.1 309, ч.2 ст. 314, ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 червня 2006р. скасувати і постановити нове.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 і, зареєстрованої за ОСОБА_2.
Рішення набуває законної сили від дня його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців від дня набрання ним законної сили.