Справа № 22-Ц-4340 2006р.                                                 Головуючий 1 інстанції

Нестерцова Н.В.

Категорія: право власності

Доповідач: Ізмайлова Г.Н.

УХ ВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2006р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого            - Малінської С.М.

суддів                        - Бобровського В.В., Ізмайлової Г.Н.

при секретарі           - Білицькій Ю.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 30 травня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинку за спадкуванням, усунення від спадщини,-

встановила:

В лютому 2006р. ОСОБА_1 звернулась до суду до ОСОБА_2, ОСОБА_3   зі вказаним позовом.

Зазначила, що її батькові, ОСОБА_4  належить будинок який знаходиться по АДРЕСА_1.

Після смерті батька, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_1 вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину вказаного будинку, видане Зміївською районною державною нотаріальною конторою 14 травня 2004р. На 1/2 частину будинку свідоцтво не видавалось.

Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку за спадкуванням після смерті брата, ОСОБА_5, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що він за життя не оформив свої спадкові права.

Відповідачів просила усунути від спадкування, оскільки  ОСОБА_2 розірвала з братом шлюб за рішенням суду, пропустила строк на прийняття спадщини, а також залишила ОСОБА_5   у безпорадному стані, не здійснюючи за ним догляду, в той час як він перебував у тяжкому стані в зв'язку з хворобою.

Відповідачі позов не визнали, посилаючись на те, що спадщину вони після смерті  ОСОБА_5 прийняли, як дружина та син померлого є спадкоємцями першої черги за законом, а позивачка, як спадкоємиця другої черги, за таких обставин не має права успадкувати майно після смерті брата.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 30 травня 2006р. ОСОБА_1   в задоволенні позову відмовлено.

Цим же рішенням з  ОСОБА_1 стягнуто ЗО грн. на користь ДП «Судовий інформаційний центр».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та постановити нове, задовольнивши її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, на які суд посилався як на доведені.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом встановлено, що спірною є 1/2 частина будинку АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст.4 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України (в редакції 2003р.), що набрав чинності 1 січня 2004р., вказаний кодекс застосовується до правовідносин, які виникли після набрання кодексом чинності.

Правовідносини по спадкуванню після смерті  ОСОБА_4   регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963р.

На підставі ст.ст.529, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) на ім'я  ОСОБА_1 та ОСОБА_3, дітей померлого, 21.04.2000р. за р № 1-2002  Зміївською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом , а 14.05.02р. тією ж нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль на 1/2 частину спірного будинку. На 1/2 частину будинку свідоцтво про право на спадщину не видавалось. (а.с.49).

Суд дійшов до правильного висновку, що на підставі ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963р.)  ОСОБА_5, за яким визнано право на спадщину, а саме на 1/2 частину автомобіля за відсутності заповіту батька ОСОБА_4 , належить і 1/2 частина будинку, оскільки прийняття частини спадкового майна свідчить про прийняття спадщини вцілому.

Більш того, ОСОБА_6   фактично проживав в спадковому будинку як на день смерті батька так і до своєї смерті, користуючись спадковим майном, а у відповідності до ст.561 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) отримання свідоцтва про право на спадщину за таких обставин строками не обмежувались.

Після смерті ОСОБА_3, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_2   спадкоємцями першої черги у відповідності до ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) є його син та дружина ОСОБА_2, яка у встановлений ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) шестимісячний строк подала про це відповідну заяву.

Позивачкою не надано доказів, що ОСОБА_2  розірвала шлюб з померлим ОСОБА_3  і суд дійшов до правильного висновку, що сам факт наявності судового рішення про розірвання шлюбу без реєстрації розірвання шлюбу в органах  РАГС у хоча б одним із подружжя у відповідності до ст. 180 КШС УРСР (в редакції 1969р.) не свідчить про припинення шлюбу.

Таким чином, при наявності спадкоємців   ОСОБА_5 першої черги, ОСОБА_1, як спадкоємиця другої черги у відповідності до ст.530 ЦК УРСР не може бути включена в коло його спадкоємців.

Не грунтуються на законі і вимоги  ОСОБА_1 щодо усунення від спадкування відповідачів з підстав, що вони не проявляли піклування відносно  ОСОБА_5, оскільки ЦК УРСР (в редакції 1963р.) усуває від спадкування лише осіб, які позбавили життя спадкоємця (ст. 528 ЦК УРСР (в редакції 1963р.).

За таких обставин рішення суду є законним і обгрунтованим, таким, що ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права і встановлених обставин, що є підставою для відхилення апеляційної скарги на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.308, п.1 ч.1 ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:     Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від ЗО травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили від дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців від дня набрання ухвалою законної сили.