Справа № 2-3164
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Іванова І.П.
при секретарі Іншаковій О.Г.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
представника відповідача Бурик В.М.
представника 3-ї особи ОСОБА_4
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська психоневрологічна лікарня № 2 м. Донецька» про поновлення на роботі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про поновлення на роботі, мотивуючи свої вимоги тим, що вона була прийнята на посаду «палатної медичної сестри» у міську психоневрологічну лікарню № 2 м. Донецька з 06.02.1995 року, відповідно до наказу № 16 від 08.02.1995р. Працювала на посаді до 30.04.2010 року.
Наказом № 110-к від 26.04.2010 року вона була звільнена, у зв’язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає виконанню даної роботи.
Вважає звільнення незаконним, у зв’язку з чим звернулася до суду.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили поновити позивачку на посаді «медичної сестри палатного відділення № 10 Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська психоневрологічна лікарня № 2 м. Донецька».
Представник відповідача у попередньому судовому засіданні позов визнала.
Представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти поновлення позивачки на посаді «медичної сестри палатного відділення № 10 Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська психоневрологічна лікарня № 2 м. Донецька».
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріалі справи, вважає необхідним ухвалити рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом № 16 від 08.02.1995 року позивачку було прийнято на посаду палатної медичної сестри у міську психоневрологічну лікарню № 2 м. Донецька (а.с. 26).
Наказом № 110-к від 26.04.2010 року вона була звільнена, у зв’язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає виконанню даної роботи.
Звільнення було проведено відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (а.с.17).
Крім того, судом встановлено, що позивачку було прийнято на вказану посаду 06.02.1995 року, на якій вона працювала по день звільнення понад 15 років (а.с. 19).
Відповідно до наданої позивачкою копії диплому НОМЕР_1 від 04.07.1987р. про закінчення Макіївського медичного училища, вона має спеціальність фельдшер-лаборант (а.с.13).
За період праці у медичному закладі відповідача, позивачка неодноразово проходила відповідні атестаційні комісії, за результатами яких у 2000 році їй було присвоєно другу кваліфікаційну категорію, а у 2005 році відповідно першу (а.с. 5, 6).
25.03.2010 року Начальником головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації листом на адресу Головного лікаря КЛПУ «МПНЛ № 2 м. Донецька» було повідомлено, що позивачка працює палатною медичною сестрою, однак має диплом про закінчення Макіївського медичного училища по спеціальності фельдшер-лаборант, що є порушенням наказу МОЗ України від 25.12.1992 року № 195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичної і фармацевтичною діяльністю» і у зв’язку з чим, просив прийняти відповідні заходи, щодо усунення порушень (а.с.7).
Як зазначалося у рішенні раніше, за час праці у закладі відповідача, позивачка неодноразово проходила відповідні атестаційні комісії та у 2005 році їй було присвоєно першу кваліфікаційну категорію, де зазначені атестації проводилися при головному управлінні охорони здоров’я.
Крім того, у 1997, 2002, 2007 роках позивачка пройшла курси з підвищення кваліфікації та перепідготовки медичної сестри психіатричної служби (а.с.8-11). До того ж, за час праці позивачка не мала жодного зволікання стосовно відповідності займаній посаді.
З таких умов, суд зазначає, що висновки атестаційної комісії за результатами атестації щодо кваліфікації працівника, до того ж, які були проведені без участі позивачки підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі, такого висновку дійшов і Верховний Суд України, роз’яснюючи у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», що при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. До того, не можна визнати законним звільнення з цих підстав лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов'язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором.
Таким чином, суд вважає, що позивачка була звільнена з посади «палатної медичної сестри» міської психоневрологічної лікарні № 2 м. Донецька» з неповним дотриманням вимог трудового законодавства, а тому вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі і її необхідно поновити на вказаній посаді.
На підставі ст.ст. 232, 233 КЗпП України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді «медичної сестри палатного відділення № 10 Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська психоневрологічна лікарня № 2 м. Донецька».
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення винесено у нарадчій кімнаті.
СУДДЯ: