Справа № 2-4536/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

І  м  е  н  е  м   У  к  р  а  ї  н  и

09 вересня 2010 року                                                                                                  м. Одеса

                       Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

                       головуючого – судді -                         Виноградової Н.В.,

                       при секретарі  судового засідання –  Славинській К.М.,

                       розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

         25.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. Сторони перебувають у шлюбі з 02.01.1988року, шлюб зареєстрований Відділом РАГС Суворовського району м.Одеси, актовий запис №2.

         Від спільного шлюбу мають сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

         Позивач просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що між ними почали виникати сварки та суперечки по різним причинам, неповага, недовіра, відсутність взаєморозуміння, несхожість характерів, втрата почуття кохання, що і привело до розпаду сім’ї.

          З 2006року шлюбні відносини між подружжям припинені, спільне господарство не ведеться. Шлюб став носити формальний характер. Позивач стверджує, що примирення між подружжям неможливе, тому просить шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвати.          

          У судове засідання позивач не з’явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу у його відсутність.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, надав заяву в якій позовні вимоги визнав та просив розглядати справу у її відсутність.

          У відповідності до частини 4 статті 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому статтею 174 ЦПК України.

          Згідно частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.    

          Подальше сімейне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має суттєве значення.

          За домовленістю сторін діти залишаються проживати з відповідачкою.

          Майнового спору немає.

          Обставин перешкоджаючих праву на подання позову про розірвання шлюбу, встановлених ст. 110 СК України, судом не виявлено.            

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню оскільки, згідно ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути поданим одним із подружжя.

           На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд може розірвати шлюб, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має суттєве значення.

           При реєстрації розірвання шлюбу витрати по оплаті державного мита покласти на ОСОБА_1.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 10,11,130,174, 209,212-215,218  ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 02.01.1988 року Відділом РАГС Суворовського району м.Одеси, актовий запис №2 – розірвати.

         Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу державне мито в доход держави у розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 від витрат звільнити.          

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Суворовського районного суду м. Одеси апеляційної скарги про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

            Суддя: