Справа № 2-888/10

   РІШЕННЯ

                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

07.09.2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Дурасової Ю.В.,

    при секретарі – Крутій Ю.В.,

    за участю позивача – ОСОБА_1,

            перекладача - ОСОБА_2,

            представника позивача – ОСОБА_3,

            представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП і в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 21.11.2007 року водій   ОСОБА_5 керуючи автомобілем «Фіат Пунто»  д/з НОМЕР_1, рухаючись про вул. Мелешкіна в м. Кривому Розі, не вибрала межі безпечної швидкості і дистанції і допустила зіткнення з автомобілем «Пежо 307» д/з НОМЕР_2, яким він керував. Відповідач порушила п. 12.1, 13,1 ПДР України та спричинила йому матеріальний та моральний збиток. 19.12.2007 року Саксаганським районним судом була винесена постанова (справа № 3-6965/2007), якою відповідач притягнути до адміністративної відповідальності. 13.12.2007 року було проведено авто товарознавче дослідження, згідно висновку фахівця автотоварознавця «№ Д18/12/07 сума матеріального збитку, нанесеного власникові пошкодженого автомобіля «Пежо 307» д/з НОМЕР_2  складає 7540,78 грн. Згідно даних авто товарознавчого дослідження ціна нового автомобіля складає 1777861 грн., ринкова вартість автомобіля складає 82400,85 грн. Відповідно до заключної калькуляції вартості відбудовного ремонту втрата на ремонт складає 10530,52 грн. Він був згоден мирним шляхом вирішити питання про відшкодування шкоди, однак відповідач не погодилася з цим, тому він вимушений звернутися до суду. У зв’язку з зверненням до суду він поніс судові (матеріальні) витрати: 400 грн. оплата за проведення авто товарознавчої експертизи; 1500 грн. – юридичні послуги; 150 грн. нотаріальні послуги; 95 грн. послуги перекладача; 105 грн. та 7,50 грн. судовий збір, 30 грн. ІТЗ. Разом 2287,50 грн.  У зв’язку з ДТП йому нанесена моральна шкода, яка виразилася в приниженні честі та гідності, моральних стражданнях, негативних емоціях, що погіршили стан його здоров’я, з’явилися головний біль безсоння, він перестав довіряти людям та зневірився в них. В результаті пошкодження автомобілю порушився уклад його сімейного життя, він вимушений був негайно повернутися на батьківщину, бо згідно їх законів він повинен був до 14.02.2008 року представити свій автомобіль в справному стані для проходження техогляду.   В іншому випадку на нього було б накладено штраф в 500 євро. В Кривому Розі необхідних йому запчастин не було, для їх поставки потрібен час 38 днів, та ще 8 днів для ремонту., тому він вимушений на пошкодженому автомобілі негайно повернутися в Хорватію. Крім того в момент ДТП він знаходився в автомобілі і від удару в нього виник гострий біль в поясниці, зрушилися міжпозвоночні диски, він не міг підвестися з сидіння, не міг ходити і його відвезли до лікарні, де надали медичну допомогу. Оцінює моральну шкоду в 10000 грн. Просить стягнути з відповідача зазначену моральну шкоду на його користь та матеріальний збиток в сумі 10530,52 грн.  

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги: збільшив матеріальну шкоду до 21064,82 грн. та загальну суму судових втрат до 2378,50 грн., зазначивши про сплату ІТЗ – 120 грн. та 8,50 грн. – сплата судового збору за вимогу стягнення моральної шкоди, моральну шкоду в розмірі 10000 грн. залишив без змін.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду через перекладача ОСОБА_2 пояснив, що відповідачем йому було завдано матеріальну шкоду, удар автомобілю було нанесено ззаду, він стояв на світлофорі в колоні машин, відповідач після аварії почала вибачатися, казала, що не сконцентрувала уваги та на дорозі було слизько. Працівники ДАЇ склали протокол. Його автомобіль застрахований але не в Україні. До страхової компанії він не звертався. Просить позов задовольнити.

Представник позивача – ОСОБА_3, збільшені позовні вимоги підтримав, вважає, що є підстави для задоволення позову, повторної або додаткової експертизи спричинення шкоди позивач проводити не бажає. Просить позов задовольнити.

Відповідач  – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні, проти позову заперечив, суду пояснив, що взагалі відповідач не заперечує проти   сплатити позивачу суми матеріальної шкоди в розмірі 7540,78 грн., що зазначена експертом, однак проти інших сум, які позивач просить стягнути заперечує, бо вони незрозуміло перебільшені, не доведені суду та стосуються інших справ; також проти відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн., розмір моральної шкоди позивачем не обґрунтовано, доказів, щодо спричинення моральної шкоди не надано, умислу у вчиненні шкоди у відповідача не було, машина була на ходу, в Кривому Розі є центри по ремонту таких машин, не було необхідності їхати до іншої держави для здійснення ремонту.  Вимога позивача про сплату витрат пов’язаних з юридичними послугами не стосується даної справи, квитанція на суму 1500 грн. датована 2007 роком, а позов подано в 2009 році.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

У судовому засіданні встановлені наступні факти, обставини та правовідносини, які регулюються ЦК України.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином Хорватії, що підтверджується паспортом. 21.11.2007 року по вул. Мелешкіна в м. Кривому Розі відбулося ДТП між автомобілем «Фіат Пунто»  д/з НОМЕР_1, (водій ОСОБА_5) та автомобілем «Пежо 307» д/з НОМЕР_2, що керував ОСОБА_1.  Власник автомобілю «PEUGEOT 307 SW» реєстраційний номер НОМЕР_2 громадянин Хорватії ОСОБА_6, мешкає за адресою АДРЕСА_1, уповноважив ОСОБА_1 управляти його транспортним засобом «PEUGEOT 307 SW» реєстраційний номер НОМЕР_2 в межах і за межами Республіки Хорватії, та представляти його інтереси в суді,   що підтверджено технічним паспортом, довіреністю.

Постановою від 19.12.2007 року Саксаганського районного суду (справа № 3-6965/2007), відповідач ОСОБА_5 притягнута до адміністративної відповідальності.

 Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження, № Д18/12/07 від 13.12.2007 року сума матеріального збитку, нанесеного володільцю автомобіля «PEUGEOT 307 SW» реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VІN) НОМЕР_3, складає 7540,78 грн. Позивач, представник позивача відмовилися від проведення додаткового або повторного експертного дослідження. В робочому замовленні № 121242 (переклад з хорватської мови на українську, перекладач ОСОБА_9, нотаріус, що засвідчив підпис перекладача ОСОБА_10 – оригінал нотаріального посвідчення) відсутні позначення валюти в якій повинні оплатитися матеріали, виконатися роботи та послуги (13142,39), що унеможливлює в повній мірі визначити розмір платежів, також чеки по сплаті за виконання зазначеного робочого замовлення позивачем не надано.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином розглядаючи вимогу про стягнення майнової шкоди в розмірі 21064 грн. 82 коп., суд дійшов висновку про можливість задовольнити дану вимогу частково в розмірі, що визначено висновком експертного авто товарознавчого дослідження, № Д18/12/07 від 13.12.2007 року  - 7540,78 грн.

Розглядаючи вимогу про сплату моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд не знайшов підстав задовольнити її, виходячи з того, що моральна шкода позивачем не доведена: розмір моральної шкоди позивачем не обґрунтовано, доказів, щодо спричинення моральної шкоди не надано, умислу у вчиненні шкоди відповідачем не встановлено.

Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з юридичними послугами в розмірі 1500 грн., суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню на тих підставах, дана вимога позивача про сплату витрат пов’язаних з юридичними послугами не стосується даної справи - квитанція на суму 1500 грн. датована 2007 роком, а позов подано в 2009 році. До того ж суд вважає роз’яснити, що:

Частина 2 ст. 59 Конституції України визначає, що для надання правової допомоги при вирішенні справ в судах та інших державних органах діє адвокатура. Однак правову допомогу учасникам  судового процесу можуть надавати також інші спеціалісти в галузі права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.  

Згідно ст. 79 ЦПК України, видами судових витрат є судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи. В силу ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат пов’язаних з розглядом справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів   та проведенням судових експертиз; витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача .

Відповідно до ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до матеріалів справи позивач ОСОБА_1 уповноважив довіреністю ОСОБА_3 бути його представником. Однак позивач ОСОБА_1, заяву про залучення у справу ОСОБА_3 як особу, що надає правову допомогу не надавав.

Відповідно до затверджених Постановою КМУ від 27.04.2006 року № 590 «Граничних розмірів компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», витрати на оплату правової допомоги компенсуються з урахуванням часу роботи особи, яка надає правову допомогу. При цьому суд враховує, що процесуальний статус особи яка надає правову допомогу, передбачений ст. 56 ЦПК України, не збігається з правовим статусом представника сторони,   тому участь   ОСОБА_3 в судових засіданнях, як представника позивача за своєю суттю не є наданням правової допомоги.  

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Тому також суд не вбачає можливості задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги в розмірі 1500 грн.  

Суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 400 грн. - оплата за проведення автотоварознавчої експертизи.

Суд не знайшов підстав для задоволення вимоги позивача про сплату 150 грн. за нотаріальні послуги та 95 грн. за послуги перекладача при оформленні перекладу в нотаріальній конторі. Одним з видів судових витрат, є витрати, пов’язані з залученням перекладача в процесі розгляду справи, однак в судовому засіданні позивач не надав доказ, що підтверджує витрати, пов’язані з залученням перекладача та не заявив про стягнення вказаних витрат.  

Також з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати у справі:  судовий збір в розмірі 75 грн. 40 коп. – в межах 1% від задоволеної частини ціни позову, та ІТЗ – 120 грн.

Таким чином суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Керуючись ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 8, 10, 11, 81, 88, 79, 208, 212 – 215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП – задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7540,78грн., а також витрати у справі: судовий збір в розмірі 75, 40 грн., витрати, пов’язані з інформаційно технічним забезпеченням справи в розмірі – 120 грн., а також витрати, пов’язані з оплатою за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 400 грн.

В інших вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду  Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, порядку ст. 295 ЦПК України.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                         Ю.В. Дурасова

                   Справа № 2-888/10

   РІШЕННЯ

                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ      

(вступна та резолютивна частини)

07.09.2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Дурасової Ю.В.,

    при секретарі – Крутій Ю.В.,

    за участю позивача – ОСОБА_1,

            перекладача ОСОБА_2,

            представника позивача – ОСОБА_3,

            представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, суд –

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи  на  складність  у викладенні  повного рішення  суду, пов’язаного  з потребою  у наведенні доводів, суд вважає  за  необхідне  проголосити  його вступну  та  резолютивну  частини

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП – задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7540,78грн., а також витрати у справі:  судовий збір в розмірі 75, 40 грн., витрати, пов’язані з інформаційно технічним забезпеченням справи в розмірі – 120 грн., а також витрати, пов’язані з оплатою за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 400 грн.

В інших вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду  Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, порядку ст. 295 ЦПК України.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                         Ю.В. Дурасова