ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
29 липня 2010 року справа № 5020-9/123
За позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (99011, АДРЕСА_1)
про стягнення 6099,61 грн.,
суддя Рибіна С. А.
За участю:
позивача - ОСОБА_3, довіреність №1456 від 02.07.2010;
відповідача - не з’явився.
Суть спору: Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (далі –ФОП ОСОБА_2.) про стягнення 6099,61 грн., з яких: заборгованість з суборендної плати –5400,00 грн., заборгованість по відшкодуванню комунальних платежів –331,23 грн., пеня –368,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов’язань за договором суборенди від 01.06.2009. Доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2-3).
Ухвалою суду від 05.07.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/123.
Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 20.07.2010 та 29.07.2010 не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Факт отримання відповідачем судових документів підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення з ухвалою суду про порушення провадження у справі (а.с.22).
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.06.2009 між ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Суборендар) укладений договір суборенди нежитлового приміщення (далі –Договір), (а.с.7-10).
Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов’язань за Договором (пункт 13.7 Договору).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування (суборенду) Ѕ нежилого при міщення площею 35,9 м2, що складає 17,95 м2, що розташоване в будівлі літ. «К1»№IV-1 торгово-офісного комплексу за адресою м. Севастополь, пл. Повсталих, 4.
Згідно пункту 3.1 Договору приміщення повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Суборендарем протягом 5 (п’яти) днів з моменту підписання сторонами даного Договору. Протягом даного строку Орендодавець повинен звільнити приміщення та підготувати його к передачі Суборенадарю. Передача приміщення оформлюється актом прийому –передачі, який є невід’ємним додатком до Договору.
Строк суборендного користування складає 5 (п’ять) місяців з моменту прийому приміщення відповідно акту прийому –передачі, але не більш дій строку основного договору оренди (пункт 4.1 Договору).
01.06.2009 був підписаний акт прийому-передачі майна за Договором (а.с.11).
Відповідно до пункту 5.1-5.2 Договору розмір плати за місяць суборендного користування складає 1800,00 грн. без ПДВ. Суборендна плата вноситься щомісячно авансом, не пізніш 27 числа кожного попереднього місяця. Оплата першого місяця суборенди здійснюється Суборендарем протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання даного Договору.
Комунальні послуги не входять у вартість суборендного користування приміщенням та сплачуються Суборендарем згідно отриманих від Орендаря рахунків, пропорційно площі приміщення або відповідно показників приборів обліку (пункт 6.1 Договору).
Свої зобов’язання щодо внесення суборендної плати відповідач не виконав взагалі, по відшкодуванню ко мунальних платежів відповідач розрахувався частково, а саме: за період користування об’єктом оренди з 01.06.2009 по 16.06.2009 сплачено 90,70 грн. (дата проплати - 02.07.2009, а.с.12). У зв’язку з цим його заборгованість з суборендної плати з червня по серпень 2009 року склала 5400,00 грн., з відшкодування комунальних платежів за цей же період - 331,23 грн.
Згідно пункту 9.1 Договору протягом 7 (семи) днів після дати закінчення строку суборенди або дострокового припинення (розірвання) Договору, Суборендар повинен звільнити приміщення, вивезти все своє майно та повернути приміщення Орендодавцю відповідно акту прийому передачі у тому ж стані, в якому воно було на момент передачі його в суборенду, з урахуванням нормального зносу.
31.08.2009 відповідач звільнив приміщення, не повідомивши про це Орендо давця, порушивши умови пункту 9.1 Договору. Цей факт підтверджується актом від 01.09.2009, складений Орендодавцем (а.с.13).
Відповідно до пункту 10.2 Договору у випадку порушення суборендарем строків оплати суборендної плати та/або комунальних платежів останній сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по суборендній платі за договором 01.06.2009, комунальних платежів та нарахованих штрафних санкцій.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості з суборендної плати та комунальних платежів в розмірі 5731,23 грн.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що він здійснений відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства.
Докази погашення відповідачем заборгованості на день прийняття рішення суду відсутні.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суборендної плати та комунальних платежів такими, що підлягають задоволенню.
Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 368,38 грн.
Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 10.2 Договору у випадку порушення суборендарем строків оплати суборендної плати та/або комунальних платежів останній сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 368,38 грн.
Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, в розмірі 6099,61 грн., з яких: заборгованість з суборендної плати –5400,00 грн., заборгованість по відшкодуванню збитків –331,23 грн., пеня –368,38 грн.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості щодо наявності поточних рахунків відсутні) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3, у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») 6437,61 грн., з яких: заборгованість з суборендної плати –5400,00 грн., заборгованість по відшкодуванню збитків –331,23 грн., пеня –368,38 грн., витрати по сплаті державного мита –102,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 03.08.2010