Справа №2-2414/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2010 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Прудник Н.Г.
при секретарі Збираник Л.В.
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_3, посилаючись на те, що на початку квітня 2007 року ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 придбає за кошти ОСОБА_1 ОСОБА_1 автомобіль в Германії, перегонить його в Україну та передасть ОСОБА_1 у володіння. З цією метою позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 євро та зробив на нього нотаріально посвідчену довіреність. Згідно їхньої домовленості вказаний автомобіль відповідач повинен був передати позивачу до кінця 2007 року. На підтвердження факту отримання від позивача грошей у сумі 6000,00 євро ОСОБА_3 написав розписку. Сторони збиралися укласти договір доручення у письмовій формі, але ОСОБА_3 укладати його відмовився.
Позивач з відповідачем не досягли згоди щодо істотних умов договору доручення, а саме: предмету договору доручення, так як не домовились який саме автомобіль відповідач для позивача купує, не встановлений обов»язок повіреного передати позивачу автомобіль у власність, строк придбання повіреним для позивача автомобіля, не встановлений обов»язок сплати позивачем за вказаний автомобіль грошових коштів та їх розмір, не встановлена вартість автомобіля та вартість послуг повіреного. Позивач вважає, що в даному випадку сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору доручення, тому договір доручення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є неукладеним. Тому неукладений договір доручення між ними у вигляді розписки не породжує яких би то ні було правовідносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з приводу перегону автомобіля з Германії та не дає ОСОБА_3 правових підстав набуття від позивача грошових коштів у розмірі 6000,00 євро, які він отримав від позивача.
Про порушення своїх прав та законних інтересів позивач дізнався наприкінці 2007р., коли відповідач відмовився від придбання на ім»я ОСОБА_1 автомобіля та повернення йому грошей у сумі 6000,00 євро. Позивач вважає, що ОСОБА_3 зобов»язаний повернути йому отримані без достатньої правової підстави грошові кошти у розмірі 6000,00 євро, що станом на 13.07.2010р. за курсом НБУ у перерахунку на гривні (1 євро – 9,98 грн) складає 59880,00 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 59880,00 грн. відповідно до розписки від 03.04.2007р.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що зазначені в позові кошти були отримані не безпідставно, а на підставі усного договору доручення на здійснення представництва, вказаний договір може бути укладеним в усній формі. Представництво, котре засноване на договорі, може бути здійснено на підставі довіреності. Текст довіреності є підтвердженням умов договору і свідчить про те, що сторони досягли всіх істотних умов для такого виду договорів. Зазначив, що якщо в договорі не визначений розмір оплати повіреного, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги, - тому відповідач вважає, що плата за ці послуги визначена в письмовому документі, а саме розписці від 03.04.2007 року, в розмірі 6000 євро, що і є платою за послуги ОСОБА_3
Позивач не надав необхідних для виконання доручення грошових коштів, тому відповідач запропонував в рахунок виконання вищевказаного договору доручення автомобіль «Мерседес-Бенц Вито-110», який він раніше перегнав з Германії.
04 квітня 2008 року був укладений договір №087910 купівлі-продажу автомобіля «Мерседес-Бенц Вито-110» реєстраційний НОМЕР_1, згідно з яким відповідач продав автомобіль за 101000 грн., а купував фактично позивач з оформленням автомобіля на його дружину, через свою довірену особу ОСОБА_4, на якого ОСОБА_5 видала довіреність. Після переоформлення автомобіля відповідач відмовився передавати за нього гроші. Автомобіль залишився у відповідача, а 07 квітня 2008 року відповідач звернувся до КГУ УМВС України в Дніпропетровській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за заволодіння вищевказаним транспортним засобом шляхом обману та зловживання довірою, в чому йому було відмовлено. ОСОБА_1, звернувся до Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області з заявою про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності за те що він скоїв угон вищевказаного транспортного засобу, в чому йому теж було відмовлено. Вважає, що позивачем його було введено в оману, та незаконно завлодів транспортним засобом.
Вважає, що ОСОБА_3 виконав договір доручення в повному обсязі, а позивач ні, оскільки не передав кошти за автомобіль, вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 02.04.2007р. приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Тищенко О.І. була складена довіреність, зареєстрована в реєстрі за №3477, про те, що ОСОБА_1, за попередньою досягнутою усною домовленістю сторін, цією довіреністю уповноважив ОСОБА_3: купити (придбати) на його ім»я у будь-якої фізичної або юридичної особи в будь-якій країні світу у встановленому законом порядку на умовах і за ціну на свій розсуд будь-який транспортний засіб, будь-якої марки, року випуску, в будь-якому технічному стані; перегнати придбаний на його ім»я транспортний за місцем його проживання; провести розмитнення цього транспортного засобу та сплатити необхідні митні та інші платежі; зареєструвати на його ім»я придбаний транспортний засіб за місцем його проживання в органах МРЕВ ДАІ; одержати у відповідному МРЕВ ДАІ свідоцтво про держреєстрацію придбаного на його ім»я транспортного засобу (а.с. 8 – копія довіреності).
03.04.2007р. ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 передплату у розмірі 6000,00 євро за перегін автомобіля з Германії (а.с. 13 розписка).
Суд критично відноситься до пояснень представника відповідача та письмового заперечення відповідача, оскільки факти зазначені ними нічим не підтверджуються. Суд вважає, що невизнання відповідачем позову пов’язані з метою уникнути стягнення з нього грошових коштів наданих йому позивачем.
Відповідно до ст.1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої провової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як видно з фактів викладених у позовній заяві, та встановлених у судовому засіданні,- сторонами договору доручення не чітко визначені юридичні дії, які належало вчинити повіреному (ОСОБА_3), а оскільки дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірниму, конкретними та здійсненними, то суд вважає, що Розписка від 03.04.2007р. не породжує ніяких правовідносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з приводу перегону автомобіля з Германії, та не дає ОСОБА_3 правових підстав набуття від позивача грошових коштів у розмірі 6000,00 євро, отриманих від позивача.
Відповідно до довідки ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 28.07.2010р. №226, станом на 13.07.2010р. Національний Банк України встановив курс євро до української гривні: 13.07.2010 за 100 євро – 993,5903 гривень (а.с. 11 - довідка).
Таким чином, станом на 13.07.2010р. - 6000 євро становило:
6000євро * 993,5903грн. \ 100 = 59615 грн. 42 коп
Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача отримані без достатньої провової підстави грошові кошти у розмірі 59880,00 грн., а судом встановлено, що стягненню підлягає 59615 грн. 42 коп., суд вважає можливим задовольнити дану позовну вимогу частково і стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 отримані без достатньої провової підстави грошові кошти у розмірі 59615 (п»ятдесят дев»ять тисяч шістсот п»ятнадцять) грн. 42 коп.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 598,80 грн., а судом встановлено, що стягненню підлягає судовий збір у розмірі 596 грн 15 коп. з розрахунку 59615, 42 грн * 1 / 100 = 596 грн15 коп, суд вважає можливим задовольнити дану позовну вимогу частково і стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 596 (п»ятсот дев»яносто шість) грн 15 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 638, 1000,1003, 1212 ЦК України, ст.ст. 10,60,88,179, 192, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави задовольнити частково
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 отримані без достатньої провової підстави грошові кошти у розмірі 59615 (п»ятдесят дев»ять тисяч шістсот п»ятнадцять) грн. 42 коп
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 596 (п»ятсот дев»яносто шість) грн 15 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий