СПРАВА № 2-4103/10

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 вересня  2010 року

      Коростенський міськрайонний  суд Житомирської області   у складі   судді   Волкової Н.Я., розглянувши в   приміщенні суду  в місті Коростені  цивільну справу за  позовом ОСОБА_1   до  Управління праці та соціального захисту населення  Коростенської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення  Коростенської районної державної адміністарції  про визнання дій неправомірними,  стягнення недоотриманих коштів  , -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Позивач  звернувся  з позовом  про визнання дій відповідачів неправомірними , стягнення недоотриманих коштів, зазначивши , що  є потерпілим від аварії на ЧАЄС, працює та проживає в м.Коростені . Оскільки проживає та працює на території, що зазнала радіоактивного забруднення, то  отримує  доплату  в сумі 10,50 грн. та допомогу в зв’язку з обмеженням вживання продуктів харчування в сумі 2,10 грн.. Відповідач  в порушення ст.37,39 Закону України  "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачує  в недостатньому обсязі  вказані компенсації і їх розмір не відповідає законодавчовстановленому. Просить стягнути   недоотриману  за період з  01.07.2009 року по 30.06.2010 року    компенсацію в зв’язку  з обмеженням вживання продуктів харчування   та    доплату   за роботу на радіоактивнозабрудненій території.  

    Позивач позов підтримав в повному обсязі, просив  розглянути справу в його відсутність на підставі поданих доказів.

      Відповідач   позов не визнав, у судове засідання не з'явився, подав заперечення, в яких позов не визнав.  

    За таких обставин суд розглянув  справу у відсутність сторін.

  Дослідивши  письмові докази   та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про  наступне :

Судом встановлено , що позивач звернувся  до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення  компенсаційних виплат, передбачених  Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( далі: Закон)   за проживання та роботу  на території, що зазнала радіоактивного забруднення    відповідно до встановлених вказаним Законом   розмірів .

Позивач   проживає  та працює  в місті Коростені , територія якого   згідно додатку №1 Постанови КМУ №106 від 23.07.1991 року "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та  "Про статус і соціальний захист громадян , що постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи""  знаходиться в  зоні  гарантованого добровільного відселення, отримує відповідні компенсаційні доплати, передбачені ст. ст. 37, 39 Закону по місцю роботи та проживання  .

Ці обставини підтверджені такими доказами, як копія паспорту, посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС, довідка, видана відповідачем.

Відповідач не наполягає на застосуванні позовної давності . Інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи  , та докази на їх підтвердження відсутні.

З установлених обставин випливає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері соціального забезпечення.

Вирішуючи питання про те, яка правова норма за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст.58,ч.1 Конституції України) підлягає застосуванню до цих правовідносин, враховуючи час їх виникнення, встановлено, що такою є стаття 37, ч.1, абз.3 Закону, яка  передбачає компенсації громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення  у вигляді  щомісячної грошової допомоги  у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в   розмірі  40 процентів від мінімальної заробітної плати,  та стаття 39,ч.1, абз.3   Закону,яка передбачає доплату громадянам , які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Вищевказані допомогу та доплату позивач  отримував в розмірах,  визначених  Постановою  Кабінету Міністрів  України № 836 від 26.07.96 року , а саме: допомогу , передбачену   ст. 37 Закону , -  в  розмірі 2,10 грн.,  доплату, передбачену   ст.39 Закону,  –  в  розмірі  10,50 грн.   .  

Враховуючи  принципи верховенства права, пріоритетності Закону як нормативного акту, що має вищу юридичну силу , недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод , які передбачені ст. ст.  8 , 22 Конституції України, отримання позивачем допомоги та доплати, передбачених ст. ст. 37, 39 вищевказаного Закону , не у визначених ним розмірах є порушенням його прав та законних інтересів, тому відповідно до ст. 8 ЦПК України при врегулювання спору, що виник між сторонами, застосуванню підлягає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (справи Кечко проти України, Бурдов проти Росії) без врахування повноти  бюджетного забезпечення його виконання, оскільки відсутність чи недостатність фондів державної влади не може виправдовувати невиконання передбачених Законом зобов’язань та порушувати  приватновласницькі  інтереси   позивача в частині  гарантованого йому Законом його  законного сподівання на  отримання  відповідних коштів.  

Як передбачають вищевказані норми Закону при обчисленні передбачених ними належних особі   виплат враховується розмір мінімальної заробітної плати в певний часовий період.

Враховуючи зазначене позивач в межах    вказаного  ним періоду   недоотримав допомоги, передбаченої ст. 37 Закону за виключенням   одержаних ним коштів ,  в загальній сумі  3689,60грн .  відповідно до розрахунку за формулою 40% МЗЗ х n – отримані кошти ( де МЗЗ – розмір мінімальної заробітної  плати в певний часовий період,  n – кількість часових періодів з однаковим значенням МЗЗ ).

          Доплати, передбаченої за ст.39   Закону України, за вказаний період, за виключенням   одержаних ним коштів,   позивач недоотримав   в загальній сумі  18408,00 грн. ,    відповідно до розрахунку за формулою: 2 МЗЗ х n – отримані кошти ( де МЗЗ – розмір мінімальної заробітної  плати в певний часовий період,  n – кількість часових періодів з однаковим значенням МЗЗ ) .             Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.05, зазначені  виплати  проводяться  за місцем основної роботи та по місцю проживання громадян і розпорядниками бюджетних коштів , визначених для даних цілей, визначено безпосередньо управління праці та соціального захисту населення,  яке щомісячно відповідно до зробленого ним замовлення отримує   бюджетні кошти.

Оскільки згідно ст.19,ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились  в нарахуванні та виплаті позивачеві доплати в розмірах менших законодавчовстановленим,  є  незаконними  та  порушують його права та законі інтереси.

Як встановлено,  саме відповідачем проводилось нарахування позивачеві доплат та відповідно до нього він отримував кошти з Державного бюджету, та  не подано доказів того, що недоотримання позивачем належних йому відповідно до Закону коштів сталось не з його вини,   а його посилання на виконання    нормативних актів, які не відповідають Конституції як основному закону держави, до уваги не приймаються.

  Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню .  При цьому суд застосовує способи захисту цивільних прав та інтересів, передбачені ст. 16,п.8,10 ЦК України, та враховує можливість застосування передбачених законодавством заходів примусового виконання рішення з метою його реального виконання.

              На підставі викладеного, керуючись ст.  3,6,11,15,60,209,212- 218 ЦПК України, ст. ст. 8, 22 Конституції України, ст. ст.37,39 Закону УкраїниПро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №797-12 від 28.02.1991 р. в ред. Закону №2001-12 від 19.12.1991 р. зі змінами,     Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" №835-VI від 26.12.2008 року , Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" №2154-VI від 27.04.2010 року  Законом  України "Про Конституційний Суд України"  № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами; Рішеннями Конституційного Суду України  № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року, №6-рп/2007 від 09.07.2007 (справа про соціальні гарантії громадян), №10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України);   Постановою КМУ №936 від 20.09.2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

  В  И  Р  І  Ш  И  В  :

Позов      задовольнити частково .

Дії Управління праці та соціального захисту населення  Коростенської міської ради,  Управління праці та соціального захисту населення  Коростенської  районної державної адміністрації по нарахуванню та виплаті  щомісячної грошової допомоги  у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства  та доплати за роботу   на територіях радіоактивного забруднення в менших законодавчовстановленим розмірах визнати незаконними.

Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення  Коростенської міської ради  на користь ОСОБА_1 3689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять)  гривень   60 копійок  щомісячної грошової допомоги  у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з  01.07.2009 року по 30.06.2010  року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення  Коростенської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 18408 (вісімнадцять тисяч чотириста вісім)   гривень доплати за роботу  у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"    за період з   01.07.2009 року по 30.06.2010  року.    

Звільнити    сторони від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд   в 10-денний строк з дня   отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили   після закінчення строку подання  апеляційної скарги, а в  разі  подання апеляційної  скарги  - після розгляду справи апеляційним судом,  якщо  рішення не було  скасовано .

Суддя :