АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2010 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Пономаренко А.В,
суддів: Дралла І.Г, Чистякової Т.І,
при секретарі: Фінайкіній І.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Перовської сільської Ради Сімферопольського району АР Крим до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ДКП «Перовський житсервіс» про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Перовська сільська Рада Сімферопольського району АР Крим звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, кімнатою АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстраційного обліку без надання іншого житлового приміщення. Вимоги мотивовані тим, що відповідачі будучі зареєстрованими за спірною адресою не користуються житловим приміщенням понад три роки і вселили в житлове приміщення сім’ю ОСОБА_5, у зв’язку з чим з підстав положень статей 71, 72 ЖК України, ст.. 391 ЦК України підлягають визнанню в судовому порядку такими, що втратили право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстраційного обліку за спірною адресою без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на житлове приміщення: кімнату АДРЕСА_2 та вони зняті з реєстрації за зазначеною адресою. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, неповне з’ясування фактичних обставин.
ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з’явилася, повідомлялася про час та місце судового засідання за адресою, яка вказана в апеляційній скарзі. ОСОБА_2, яка є матерю ОСОБА_3, підтвердила факт того, що ОСОБА_3 знає про час та місце судового засідання але зайнята по роботі.
Інші особи, які не з’явилися в судове засідання, також повідомлені про час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не користуються спірним житловим приміщенням в гуртожитку більш ніж півроку без поважних причин. Вселили в спірне житлове приміщення сім’ю ОСОБА_5. Таким чином відповідачі втратили право користування спірним житловим приміщенням з підстав статей 71, 72 ЖК України і підлягають зняттю з реєстраційного обліку за спірною адресою на підставі статті 391 ЦК України.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони є обґрунтованими та відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам.
Відповідно до правил статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Так, довід апеляційної скарги про те, що відповідачі не користувалися спірним житловим приміщенням з поважних причин, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки безперечних та переконливих доказів поважності причин не користування спірною житловою площею відповідачі не надали. Крім того, вселення в кімнату гуртожитку сім’ї ОСОБА_5 свідчить проте, що відповідачі втратили необхідність в користуванні гуртожитком та не оплачували за користування житловою площею в гуртожитку про що свідчить довідка (а.с.13).
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки відповідно до правил ч.3 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду є тільки таки порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
У даному випадку суд апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що справу вирішено правильно.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
З врахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального закону, що в силу статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 19 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді : Дралло І.Г. Чистякова Т.І. Пономаренко А.В.