Справа № 2-2462-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010р. Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Слободі Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та моральної шкоди, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача борг в розмірі 7850грн. та пеню за порушення виконання зобов’язання в розмірі 4 333грн. 20коп., посилаючись на те, що 10.10.2008р. дав в борг відповідачеві 7850грн. на строк до 30.10.2010р., однак відповідач своїх зобов’язань не виконав і гроші до цього часу не повернув.
Відповідно до п. 6.2 Договору позики позичальник зобов’язаний сплатити пеню у разі прострочення повернення позики у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочки, тому за період з 31.10.2008р. по 5.05.2010р. пеня становить 4333грн. 20коп
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000грн., оскільки у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язання по поверненню коштів він зазнав моральних страждань.
Відповідач позов визнав в частині основної суми боргу. Проти стягнення пені та моральної шкоди заперечує, посилаючись на те, що йому ніхто не нагадував про наявність заборгованості перед позивачем.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач 10.10.2008р. взяв в борг у позивача грошові кошти в розмірі 7850грн., які зобов’язався повернути не пізніше 30.10.2008р. Даний договір позики сторонами укладений у простій письмовій формі /ас 10/.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/ або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п. 6.2 Договору позики у разі прострочення повернення позики Позичальник зобов’язаний сплатити на користь позикодавця пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
З 31 жовтня 2008р. по 5 травня 2010р. розмір пені складає: 7,85грн. х 552 дні = 4333грн. 20коп.
Оскільки відповідач у встановлений строк своїх зобов’язань по поверненню взятих в борг коштів не виконав, заборгованість та пеня за порушення виконання зобов’язання підлягають стягненню в примусовому порядку.
Посилання відповідача на те, що йому ніхто не нагадував про необхідність повернення коштів суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до умов договору, підписаного відповідачем, він зобов’язався повернути кошти до 30.10.2008р., а в разі прострочення їх повернення – сплатити пеню.
Вимога позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки договором, укладеним сторонами, її виплата не передбачена.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 1046 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 76, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 7850грн., пеню в розмірі 4 333грн. 20коп., повернення судових витрат в розмірі 241грн. 83коп., а всього підлягає стягненню 12 425грн. 03коп.
В решті позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про його оскарження протягом 10 днів та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви.
Суддя