Справа № 11-372 / 2010 Головуючий у і інстанції – Іванків О.В.
Категорія: Розстрочка виконання Доповідач – Збитковська Т.І.
вироку
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого - судді Полюховича О.І.
Суддів - Збитковської Т.І, Іващука В.Я.
За участю прокурора – Ютовець Н.І.
Представника заявника - ОСОБА_2
Скаржників – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Представника скаржників – ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги цивільних позивачів -ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на постанову Володимирецького районного суду від 9 червня 2010 року.
Цією постановою частково задоволено заяву ВАТ „ Кузнєцовський хлібозавод” про розстрочку виконання вироку в частині стягнення моральної шкоди і на вісімнадцять місяців розстрочено виконання вироку Володимирецького районного суду від 21 серпня 2009 року, частково зміненого ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 22 грудня 2009 року щодо ОСОБА_9 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, із сплатою моральної шкоди цивільним позивачам щомісячно: ОСОБА_3 - по 6666 грн.67 коп; ОСОБА_8 - по 8333 грн.33 коп; ОСОБА_4 – по 2777 грн.78 коп та ОСОБА_7- по 2777 грн.78 коп.
В поданих апеляційних скаргах цивільні позивачі - ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 стверджують, що на їхню думку ВАТ „ Кузнєцовський хлібозавод” має реальну матеріальну можливість для відшкодування їм, як потерпілим від злочинних дій водія підприємства – ОСОБА_9, моральної шкоди в сумі, визначеній судовим рішенням, що набрало законної сили, в повному об”ємі, а тому вважають постанову суду незаконною і просять її скасувати, відмовивши ВАТ „ Кузнецовський хлібозавод” у задоволенні заяви про розстрочку виконання вироку суду в частині стягнення моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, представника скаржників - ОСОБА_6 на підтримання поданих апеляцій, думку прокурора та представника ВАТ „ Кузнецовський хлібозавод” про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню.
Винність ОСОБА_10 у скоєнні злочину, за який його засуджено, підтверджено сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом першої інстанції дана правильна юридична оцінка.
За показаннями потерпілого ОСОБА_11, як на досудовому слідстві, так і в суді, 17 червня 2007 року близько 22 год. між ОСОБА_10 і ним виник конфлікт, оскільки він, їдучи на велосипеді, зі слів ОСОБА_10, заднім колесом забруднив його світлі брюки, за що останній облив його водою з пляшки. Згодом, біля 24 год, коли він разом із своєю подругою - ОСОБА_12 стояли біля її будинку, до них підійшли ОСОБА_13 і ОСОБА_10, який, впізнавши його, взяв за груди і вдарив головою в голову, після чого нагнув його, та завдав удар коліном в голову. Після отриманих ударів втікав від ОСОБА_10, який намагався його наздогнати, і заховався в плодорозсаднику, де його знайшла ОСОБА_12 із своїм дідусем- ОСОБА_16, які провели до будинку, де він мешкає.
Показання потерпілого повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_12, яка підтвердила факт заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень в область голови з боку ОСОБА_10 за вищевказаних обставин, та свідка ОСОБА_13, який ствердив, що був очевидцем того, як ОСОБА_10 вдарив ОСОБА_11 головою в голову, і як потерпілий втікав від засудженого, який намагався його наздогнати, але не зміг. /а.с.259-260/.
Твердження ОСОБА_10 про те, що він не бив потерпілого в голову, а завдав удар кулаком в область вилиці, і від його дій ОСОБА_11 не міг отримати тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, не ґрунтуються на зібраних у справі доказах, та судово - медичних даних.
Згідно висновків судово – медичних експертиз /а.с.22, 32-33/, у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку та ангіопатії сітківки обох очей, які спричинені дією твердих тупих предметів, могли виникнути і від однієї травматичної дії, є не характерні для само падіння, і не суперечать терміну 17 червня 2007 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я.
Допитаний в судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_14 повністю підтвердив свої висновки, зазначивши при цьому, що тілесні ушкодження у ОСОБА_11 виникли не менше, як від одного удару, могли виникнути від удару головою в голову, і з врахуванням індивідуальних особливостей особи, зовнішні ушкодження не завжди наявні. Діагноз підтверджено неврологічною симптоматикою та об”єктивними клінічними даними.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_10 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
При обранні міри покарання засудженому суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, скоєного щодо неповнолітнього, особу ОСОБА_10, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, і призначив ОСОБА_10 покарання в межах закону.
Враховуючи наведене, підстав для скасування оскаржуваного вироку і закриття справи щодо ОСОБА_10 на підставі п.2 ст.6 КПК України, як про це йдеться в апеляції захисника інтересів засудженого, не вбачається.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Рівненського районного суду від 7 червня 2010 року стосовно ОСОБА_10 залишити без зміни, а апеляцію захисника- адвоката ОСОБА_15- без задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ
СУДДІ
Вірно: Суддя Т.І.Збитковська
.