АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-4703/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Федченко І.М.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі Винник І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства «Денисівка» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Денисівка», ВАТ СК «Універсальна», 3-тя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ВАТ «Денисівка», 3-тя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В позовній заяві зазначала, що 06.03.2007 року на автодорозі Житомир-Чернівці сталося ДТП за участю автобусу Ікарус державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, в результаті якого автобус в’їхав в кювет, де відбулося перекидання автобуса на дах. Вона та її чоловік їхали в автобусі в якості пасажирів. Внаслідок ДТП вона отримала травму, а саме закритий перелом лівої ключиці зі зміщенням, компресію судинного-нервового пучка, їй були зроблені три операції. На лікування було витрачено 4939,95 грн.
Позивачка зазначала, що їй завдана моральна шкода, оскільки вона зазнала фізичні страждання і переживання..
Власником автобусу Ікарус, державний номер НОМЕР_1, станом на 06.03.2007 року було відкрите акціонерне товариство «Денисівка» м. Чернівці.
Посилаючись на викладене ,просила суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування витрат на лікування - 4939,95 грн., 10000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2010 року в якості співвідповідача до участі у справі залучено ВАТ «СК Універсальна»
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2010 року позов задоволено частково
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Денисівка» м. Чернівці на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду – в розмірі 4939 грн. 95 коп., моральну шкоду в розмірі - 5000 грн., а всього – 9939 грн. 95 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «Денисівка» посилається на необґрунтоване покладання на них обов’язку відшкодувати шкоду позивачці, оскільки пасажир був застрахований і шкода ,заподіяна в ДТП ,має бути відшкодована страховою компанією. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов’язати страхову компанію «Універсальна» відшкодувати матеріальну та моральну шкоду в сумі 9939,95 грн. шляхом здійснення страхової виплати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення, суд, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладання на ВАТ «Денисівка» відповідальності за шкоду ,заподіяну позивачці. В судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що перебуваючи в якості пасажира в автобусі марки "Ікарус", д.н..НОМЕР_1 під керування водія ОСОБА_4 який на момент ДТП виконував свої трудові обов'язки по перевезенню пасажирів, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ „Денисівка”,якому належить автобус, внаслідок ДТП позивачка отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. ДТП сталося 6 березня 2007 року на автодорозі Житимир-Чернівці, водій ТОВ „Денисівка”, керуючи автобусом,виїхав за межі лівої смуги руху і здійснив наїзд на захисне металеве огородження з подальшим з’їздом автобуса в кювет, де відбулося перекидання автобусу на дах.
При перевірці обставин ДТП встановлено,що транспортний засіб був допущений в експлуатацію у несправному стані,що призвело до втрати керованості транспортного засобу, відносно водія ОСОБА_4 відмовлено у порішенні кримінальної справи (а.с.6).
В результаті ДТП позивачка понесла витрати майнового характеру в зв"язку з лікуванням.
Відповідно до ст. 928 ЦК України відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира, визначається відповідно до глави 82 цього Кодексу, якщо договором або законом не встановлено відповідальність перевізника без вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної
небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є
джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За змістом ч. 1 ст . 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов"язків.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що водій ОСОБА_4 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ „Денисівка”, а тому материальна та моральна шкода підлягає відшкодуванню саме з цього товариства.
Судом правильно визначений як розмір матеріальної шкоди, так і розмір моральної шкоди. Суд першої інстанції при розгляді справи врахував всі обставини ,пов’язані з ушкодженням здоров’я і лікуванням ОСОБА_3, надані докази у підтвердження витрат на лікування і придбання ліків перевірені і оцінені судом у відповідності до правил ст.212 ЦПК України. Окрім того, розмір витрат не перевищує розумні межі, вони адекватні отриманому лікуванню та проведенню трьох операцій. Тому посилання в апеляційній скарзі на недоведеність розміру матеріальної шкоди безпідставне.
Вирішуючи питання про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вірно зазначив в рішенні про те, що позивачці дійсно була завдана така шкода, яка полягала в душевних стражданнях внаслідок ушкодження здоров"я в результаті ДТП.
Апеляційний суд, зважаючи на характер і обсяг страждань, яких зазнала позивачка внаслідок ДТП, тривалого лікування, перенесення операцій, ступінь вимушених змін у її житті, враховуючи,що тривалий час позивачці не відшкодовані збитки, погоджується з розміром моральної шкоди у сумі 5000 грн., визначеної судом першої інстанції. Той факт, що ОСОБА_3 з місця ДТП до Хмельницької обласної лікарні була доставлена попутним транспортом не впливає будь-яким чином на визначення розміру моральної шкоди, тому посилання в апеляційній скарзі в цій частині не заслуговують на увагу.
Посилання в апеляційній скарзі на те,що матеріальна і моральна шкода повинна бути відшкодована не перевізником, а страховою компанію, суперечить ст.ст.928,1187 ЦК України, ч.13 ст.9 Закону України «Про страхування» та п.10 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959.
У ч. 13 ст.9 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхові виплати за договором особистого страхування здійснюються незалежно від суми,яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми,що має бути йому сплачено як відшкодування збитків.
Відповідно до п. 10 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних
випадків на транспорті страхова сума виплачується незалежно від виплат по
державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку
відшкодування збитків.
В данному випадку позов пред’явлено до перевізника і перевізник , з вини якого сталося ДТП, відшкодовує шкоду на підставі ст.ст.928,1187 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
.
Керуючись ст. ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Денисівка» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: