Справа № 2-2668/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

13 вересня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого  судді Федько Г.М., при секретарі Мотрич В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування йому щомісячної доплати до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити йому щомісячну доплату до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31 березня 2010 року та визнати його право на отримання невиплаченої надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, посилаючись на те, що  відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має статус дитини війни. Згідно ст.6 вказаного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2007 році виплата щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не провадилась, 2008-2010 роках така допомога виплачувалась у неналежному розмірі, внаслідок чого, утворилась недоплата.

Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце  розгляду справи в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності.  

Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була передбачена виплата надбавки, як дітям війни, лише особам, які визнані інвалідами. Позивач інвалідом не визнаний, тому йому така надбавка у 2007 році не нараховувалась і не виплачувалась. У 2008 році щомісячна надбавка позивачу, як дитині війни, нараховувалась і виплачувалась відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якому розмір надбавки дітям війни складав: з 01.01.2008 року – 47,00 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р. – 48,20 грн., з 01.10.2008р. – 49,80 грн. Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Пунктом 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  та « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,1 грн., з 01 липня 2008 року – 48,2 грн., та з 01 жовтня 2008 року – 49,8 грн. Оскільки інших нормативно-правових актів щодо розміру підвищення надбавки «дитина війни» не було прийнято, в 2009 році діяла означена постанова КМУ (№530 від 28.05.2008 року) на підставі якої управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки протягом 2009 року цю надбавку виплачувало у розмірі 49,80 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано  не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік ” та ці положення втратили чинність. Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік ” не передбачені виплати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”. Крім того, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тож підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення, не має. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус «дитина війни» (посвідчення НОМЕР_1).

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни ”.  

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки та отримує пенсію за віком, в тому числі надбавку "дитина війни ". У 2007 році Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не нараховувало і не виплачувало, а починаючи з 2008 року  нарахувало та виплатило у наступних розмірах:

    -  з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. – по 47,00 грн. щомісячно,

    -  з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. – по 48,10 грн. щомісячно,

    -  з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. – по 48,20 грн. щомісячно,

    -  з 01.10.2008р. по теперішній час – по 49,80 грн. щомісячно.

Зазначені обставини підтверджені довідкою Відділу Пенсійного забезпечення УПФУ у Микитівському районі м. Горлівки.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік ”, якими було зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахування м статті 111 цього закону, визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст.152 Конституції України та ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України” - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України.

Тобто, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у 2007 році були чинними лише з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007року.

Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та передбачено, що „дітям війни” (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 положення п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають Конституції України.            

Тобто, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у 2008 році були чинними лише з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн.  та з 1 жовтня - 49,80 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеним Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент – Верховна Рада. Конституцією України не передбачено права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни ” у 2009-2010 роках не призупинялась.  

Таким чином,  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.03.2010 року, за який заявлено позовні вимоги, позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

  Проте, постановою Микитівського районного суду м. Горлівки від 09 листопада 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про визнання бездіяльності противоправною та зобов’язання вчинити певні дії за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 року, задоволений частково. Згідно довідки канцелярії Микитівського районного суду м. Горлівки в теперішній час справа адміністративної юрисдикції № 2-а-2507/09 знаходиться на розгляді в Донецькому апеляційному адміністративному суді, тобто в провадженні суду знаходилась справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки від 29 березня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про визнання бездіяльності противоправною та зобов’язання вчинити певні дії за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року, задоволений частково. Тобто є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

За цих обставин, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1  в частині визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування йому щомісячної доплати до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, визнання його права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за вказаний період та зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити йому щомісячну доплату до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № 2154- VІ від 27.04.2010 року прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність встановлений у розмірі: з 01 січня 2010 року -  695 грн.

Виходячи з того, що позивачу починаючи з 01 січня 2008 року сплачується щомісячна доплата до пенсії у неналежному розмірі, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010  року відповідач повинен донарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням фактично виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:                  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період  з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                                                                      Г.М.Федько