2н-2234/10

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 р.     суддя Київського районного суду м. Донецька Бурлаченко О.О., розглянувши  заяву ОСОБА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2  про видачу судового наказу про стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на  утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , суд  -

ВСТАНОВИВ :

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу із вимогою про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_2

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу при присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України  суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.  

Перевірив матеріали справи, суддя приходить до висновку, що дана заява не може бути прийнята до наказного провадження, оскільки вбачається спір про право, крім того, в зв’язку із тим, що заявлені вимоги виходять за межі вимог передбачених п. 4 ч. 1 ст. 96 ЦПК України. Таким чином суддя відмовляє у видачі судового наказу,  повертає її із додатками заявниці.

Заявниці слід роз’яснити, що  у відповідності до ч. 2 ст. 101 ЦПК України вона має право звернутися з тим ж вимогами в позовному порядку.  

 На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суд  -

у х в а л и в :

У прийнятті заяви ОСОБА_1  про видачу судового наказу про стягнення аліментів та додаткових витрат  з ОСОБА_2 -  відмовити, повернути ії заявниці разом із доданими до заяви документами.

Згідно ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу може бути подана через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання.

Суддя