ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа № 2а- 4414/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
14 вересня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого – судді Савченка А.Г.
при секретарі Кирпиченко С.Л.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сержанта міліції Фурси Юрія Олександровича, інспектора ДПС ВДАІ м. Бердянська Запорізької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з цим позовом. В позовній заяві він зазначив, що постановою інспектора ДПС ВДАІ м. Бердянська Запорізької області сержанта міліції Фурси Ю.О. від 22 серпня 2010 року серії АР № 209772 його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за те, що в цей день о 15 год. 25 хв. він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в м. Бердянськ Запорізької області по проспекту Пролетарському. При проїзді перехрестя з вулицею Дюміна, яке має дві смуги для руху в одному напрямку він в порушення пунктів 11.1. та 11.5. Правил дорожнього руху (далі - Правил) проїхав його з крайньої правої смуги прямо, в той час як дорожній знак передбачає рух лише праворуч.
Заперечуючи факт вчинення правопорушення, він зазначив, що проїхати прямо, незважаючи на знак, який дозволяв їхати лише праворуч, він змушений був тому, що рух по іншій смузі був перекритий автомобілем, який стояв на ній після скоєння ДТП, а тому всі транспортні засоби рухались по правій крайній смузі, проїжджаючи перехрестя прямо. І тільки його було зупинено та пред’явлено претензії за порушення Правил, з чим він категорично не погоджується та просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з мотивів, викладених в позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, в зв’язку з чим суд розцінив причину його відсутності неповажною та розглянув справу без його участі.
Заслухавши позивача та дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як слідує з матеріалів справи, 22 серпня 2010 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, згідно з яким в цей день порушник о 15 год. 25 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався в м. Бердянськ Запорізької області по проспекту Пролетарському. При проїзді перехрестя з вулицею Дюміна, яке має дві смуги для руху в одному напрямку він в порушення пунктів 11.1. та 11.5. Правил проїхав його з крайньої правої смуги прямо, в той час як дорожній знак передбачає рух лише праворуч (а. с. 4).
В цей же день відповідачем щодо нього винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (а. с. 5).
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - та кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як слідує із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова в справі про адміністративне правопорушення. Із змісту позовної заяви та протоколу про вчинення адміністративного правопорушення також слідує, що позивачем були надані пояснення, згідно з якими він не згоден з тим, що він допустив порушення Правил, які йому інкримінуються, однак це не було враховано відповідачем при оцінці інкримінованого позивачеві порушення та прийнятті рішення по справі.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на підставі яких ґрунтується висновок про вчинене особою адміністративне правопорушення, і вказати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, або висловлених останнім доводів.
Не дивлячись на те, що згідно статті 251 КУпАП, доказами по справі являються також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в постанові, яку виніс відповідач, не наведена будь-яка оцінка вказаного доказу та обґрунтувань на спростування заперечень позивача про вчинення ним адміністративного правопорушення.
В даному випадку єдиним джерелом даних, що були використані як доказ, є нічим не підтверджені суб’єктивні припущення відповідача, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2010 року.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу і винесення постанови були грубо порушені.
Оскільки диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП являється бланкетною, то ініціатор складення протоколу і притягнення порушника до відповідальності повинен зазначити в протоколі і постанові, які саме пункти Правил порушив позивач. Пункти 11.1. та 11.5., про порушення яких зазначається в протоколі, не встановлюють і не регулюють порядку проїзду перехресть, що інкримінується позивачу, а тому посилання на них є безпідставним та надуманим.
Будь-які інші дані, які б свідчили про порушення позивачем Правил, ініціатором складення протоколу і винесення постанови не надані і в матеріалах справи відсутні.
Виходячи з принципу презумпції невинуватості та ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає не доведеною вину позивача у вчиненні порушення Правил, яке йому інкримінується, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 251, 283, 284, 288 КУпАП, статтями 6, 10, 11, 12, 14, 70, 71, 99, 159-163 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову сержанта міліції Фурси Юрія Олександровича, інспектора ДПС ВДАІ м. Бердянська Запорізької області серії АР № 209772 від 22 серпня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. та закрити провадження по справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 14 вересня 2010 року.
Суддя А.Г. Савченко