справа № 2-371/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2010 року                                 м.Острог

    Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Василевича О.В.

при секретарі          Івчук Є.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

                представника відповідача Іванюка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним, -

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи свій позов тим, що 15 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ  КБ «Надра» в особі відділення № 7 філії ВАТ КБ «Надра» був укладений кредитний договір № 7/5/МК/2008-980, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 560 000 грн., зі сплатою відсотків з розрахунку 18,5 % річних.  Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, норми чинного законодавства, позивач просив визнати кредитний договір недійсним, оскільки при його укладенні банк неналежним чином проінформував його про всі умови договору, про наявні форми кредитування з описом відмінностей між ними, крім того вказує на те, що банк не надав йому інформації про варіанти повернення кредиту та не проінформував про переваги і недоліки запропонованих схем кредитування.    

    Позивач в судове засідання не з’явився, уповноважив ОСОБА_1 здійснювати представництво його інтересів. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

    Представник відповідача в судовому засіданні просив в позові відмовити, посилаючись на те, що не має жодних правових підстав для визнання недійсним кредитного договору, оскільки сам позивач, будучи дієздатною особою, без будь-якого тиску та примусу уклав кредитний договір добровільно та на відомих йому умовах, та звернення позивача до суду з вимогою визнати кредитний договір недійсним є нічим іншим як способом уникнути відповідальності та необхідності виконувати зобов’язання за кредитним договором.

    Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.    

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.  

    Судом встановлено, що 15 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та громадянином  ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 7/5/МК/2008-980 , відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 560 000 грн. строком до 01.03.2013 р. зі сплатою відсотків з розрахунку 18,5 % річних.

Відповідно до вище вказаного кредитного договору вбачається, що вказаний правочин вчинений у письмовій формі та з дотриманням всіх вимог, передбачених чинним законодавством, оскільки між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 погоджено всі істотні умови договору, про що свідчать підписи останніх в даному договорі та скріплення кредитного договору печаткою.  

Крім того, погоджені умови визначені на розсуд сторін та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, як це передбачено ч.1 ст.628 ЦК України.      

Згідно додатку № 1 до кредитного договору № 7/5/МК/2008-980 від 15.04.2008 р. в якому наведений графік погашення кредиту і сплати відсотків (визначено дату погашення кредиту, періодичність платежів та щомісячний розмір суми кредиту та відсотків, що підлягають сплаті) та згідно долученої до матеріалів справи виписки по особовому рахунку позивача видно, що позивач здійснював погашення кредиту, тобто з даними умовами кредитного договору він був згідний та частково його виконав.

Відповідно до п.6.1.2 кредитного договору позивач як позичальник  зобов’язаний відповідно до договору та графіку погашення заборгованості повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, та у випадках передбачених договором також – сплатити неустойку та відшкодувати банку завдані збитки.

    Відповідно до умов кредитного договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором.

    Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України та згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійним лише на підставах, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України, а саме : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності ; волевиявлення учасника правочину має бути  вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що договір укладається в письмовій формі, а ст.627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд дійшов висновку, що вказаний правочин, тобто кредитний договір, вчинено у письмовій формі, з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством. Погодження умов договору відповідають положенням ч.1 ст.628 ЦК України про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому суд не приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що у кредитному договорі відсутні положення, які визначають відповідальність банку, що на його думку свідчить про суперечність такого кредитного договору чинному законодавству, оскільки згідно з п.12.4 кредитного договору відносини сторін стосовно умов кредитного договору, які не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством. Таким чином, відповідальність банку визначається положеннями цивільного законодавства та підзаконними нормативно-правовими актами.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до Постанови Правлінням Національного Банку України № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а саме в пункті 3.1 передбачено обов’язок банку в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача. Сторони узгодили всі умови кредитного договору, що підтверджується підписанням сторонами даного договору та додатку №1 до нього (Графік погашення заборгованості), відповідач ознайомлений з його умовами, а тому суд не вбачає підстав для визнання його недійсним.

У відповідності до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

А тому, суд не вбачає жодних підстав для визнання кредитного договору № 7/5/МК/2008-980 від 15.04.2008р. недійсним, оскільки відсутні підстави недійсності правочину, передбачені ст.215 ЦК України.  

Крім того, як ствердив в судовому засіданні представник відповідача ВАТ КБ «Надра», позивач свідомо підписав кредитний договір, отримав кредит, частково його сплачував, а як тільки виникла заборгованість по отриманому кредиту він заявив про визнання договору недійсним. А тому, мотиви наведені в позовній заяві ОСОБА_3 не відповідають дійсним обставинам справи та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.  

           Таким чином, в позові ОСОБА_3 до ВАТ КБ «Надра» про визнання недійсним кредитного договору № 7/5/МК/2008-980 від 15.04.2008р. слід відмовити.  

На підставі наведеного та керуючись ч.2 ст.207, ст.ст. 215, 628, 638, ч.1 ст.1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 214-215 ЦПК України, суд, -    

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» відмовити.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду   справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного суду                     Василевич О.В.