Справа № 2-а-954

                                                  2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 травня 2010 року       Рівненський районний суд Рівненської області, як адміністративний суд,

в особі судді                                                         Остапчук Л.В.

        при секретарі                                                       Захарук Г.Л.

        за участю: позивача                 ОСОБА_1                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до  УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з даним позовом до суду, просить скасувати постанову серії ВК №  051880 від 09.04.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, якою на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень за те, що він 09.04.2010 року о 17 год. 25 хв., в с.Сатиїв Дубенського району Рівненської області, керуючи автомобілем марки «Мерседес-407» (державний номерний знак НОМЕР_1), перевищив швидкість руху, встановлену в населеному пункті 60 км/год, і рухався зі швидкістю 84 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість руху вимірювалася приладом «Беркут 0510054».

Позивач не погоджується з постановою, складеною відносно нього, вважає, що вона необґрунтована, а він незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності. Свої дії позивач пояснює тим, що він завжди дотримується Правил дорожнього руху. Рухаючись того дня на вказаному автомобілі швидкості руху не перевищував. Постанова не відповідає вимогам закону, не підтверджена відповідними доказами, а тому є незаконною.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пославшись на обставини, викладені вище. Суду пояснив, що він на вказаному відрізку дороги, рухався зі швидкістю не більше 80 км/год. У зв’язку з тим, що він рухався позаду іншого автомобіля, який його обігнав перед тим, як зупинили працівники ДАІ, підтвердити, що швидкість заміряна приладом «Беркут 0510054» належить саме його автомобілю неможливо. Крім того, йому не було надано працівниками ДАІ документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вказаного вимірювального приладу, тому його показники не можуть бути використані як доказ у справі про адміністративне правопорушення. Працівником ДАІ не було взято до уваги його пояснення та дорожню обстановку за якої відбулася вказана подія, тому вважає постанову незаконною і просить її скасувати, задоволивши позов.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про місце та час його проведення повідомлявся заздалегідь та належним чином, клопотань від нього про відкладення справи не надходило. На думку суду, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про слухання справи, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору.

    Згідно ст.11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Але, відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

    Суд, з’ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що постановою серії ВК № 051880 від 09.04.2010 року, винесеною інспектором ДПС УДАІ в Рівненській області Пилипей М.П., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Так, із даної постанови вбачається, що позивач 09.04.2010 року о 17 годині 25 хвилини, в селі Сатиїв Дубенського району Рівненської області, керуючи автомобілем марки «Мерседес-407» (державний номерний знак НОМЕР_1), перевищив швидкість руху, встановлену в населеному пункті 60 км/год, і рухався зі швидкістю 84 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України.              

Разом з тим, позивач стверджує, що він не порушував Правила дорожнього руху і ці його доводи не спростовані наявними у справі доказами. А у постанові відсутні докази, які підтверджують скоєння адміністративного правопорушення.

Крім того, постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а саме в ній нечітко вказане найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, вказана лише абревіатура, із постанови не вбачається на підставі яких доказів інспектор ДПС прийшов до висновку про скоєння позивачем правопорушення. Правопорушення було зафіксоване приладом «Беркут № 0510057» під час зустрічного руху працівників ДПС, тому не може бути належним доказом по даній справі. В мотивувальній частині постанови не вказано пункту Правил дорожнього руху України, який було порушено. В резолютивній частині постанови не зазначено за якою конкретно статтею притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Також в постанові не зазначено чи приймав участь при розгляді справи позивач, чи були роз’яснені йому права, чи давав він пояснення, чи враховані вони або з яких причин відхилені.

За таких обставин суд не може визнати постану працівника ДАІ про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення законною, а тому вона підлягає до скасування. Тобто в наявності порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення.

В зв’язку із задоволенням позову, оскільки при подачі позову позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст.94 КАС України судові витрати, а саме судовий збір необхідно віднести на рахунок Державного бюджету України.

    Керуючись ст.ст.17 ч.2 п.3, 94, 99, 104, 158, 159, 160, 161, 163, 186 КАС України, ст.ст.278  КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

    Адміністративний   позов ОСОБА_1 до  УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити повністю.

             Скасувати постанову серії ВК № 051880 від 09 квітня 2010 року, винесену   інспектором ДПС   УДАІ в Рівненській області Пилипей М.П., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень,  як незаконну.

    Судові витрати по справі віднести на рахунок Державного бюджету України.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Рівненського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Якщо в десятиденний строк не буде подано заяву про апеляційне оскарження постанови суду або апеляційної скарги, постанова набирає законної сили.

Суддя: