Справа № 11-746/10 Категорія: ст.124 КК України
Головуючий у 1-й інстанції: Войтко Ю.Б.
Доповідач: Петришин І.П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Вінницької області
в складі :
Головуючого: Петришина І.П.
суддів: Федчука В.В., Зайцева В.А.
прокурора: Фінца Д.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні 2 вересня 2010 року у м.Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 на вирок Вінницького районного суду від 17 травня 2010 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимий,
засуджений за ст.124 КК України на 2 міс. арешту.
ОСОБА_3 засуджений за те, що 31 січня 2007 року близько 19.00 год., ідучи по особистим справам, побачив, що на території земельної ділянки, що по АДРЕСА_1, яка належить його рідним, ОСОБА_4 вагончика господарського призначення намагається вчинити крадіжку. З метою припинення злочину, ОСОБА_3 підійшов до останнього та запитав що він робить. ОСОБА_4 повернувся до підсудного та відповів, що хотів переночувати у вагончику, при цьому в цей момент ОСОБА_3 помітив в руці потерпілого якийсь предмет, а також погрозливий рух цією рукою в його бік. З метою захисту та упередження небезпечного посягання, неправильно оцінюючи дії потерпілого як реальну небезпеку, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 потужний удар кулаком лівої руки в праву область голови та один удар кулаком руки в область тулуба. Цього ж числа, тобто 31.01.2007 року в 23.30 годин, ОСОБА_4 був доставлений у реанімаційне відділення міської клінічної лікарні №2 м.Вінниці, де ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 23.00 год. помер.
Згідно висновку експерта №15 (191)-07 від 03.05.2007 року. Вказано, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4, виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, крововилив в м'які тканини голови в лобно-скроневій ділянці справа, субдуральний крововилив в правій скронево-тім'яній ділянці, поширені субараноїдальні крововиливи, забиття речовини правої скроневої долі головного мозку.
Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких, як небезпечних в момент спричинення, та стоять в причинному зв’язку зі смертю.
В апеляціях прокурора і потерпілої ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку в зв’язку з необґрунтованою, на думку апелянтів, перекваліфікацією судом дій засудженого з ч.2 ст.121КК України на ст..124 КК України і м'якістю покарання.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить скасувати вирок і закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину. Захисник посилається на те, що засуджений перебував у стані необхідної оборони і не перевищував її меж. Крім того, вказує в апеляції на неповноту дослідження обставин справи і фальсифікацію органом слідства окремих доказів.
Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілої адвоката ОСОБА_5, який підтримав апеляцію потерпілої, засудженого, який підтримав апеляцію захисника, прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 не визнав свою вину і пояснив, що ввечері 31.01.2007 року біля вагончика, розташованого на земельній ділянці його батьків, побачив якогось чоловіка і підійшов до нього. У вагончику горіло світло, замок був зламаний, двері відкриті. Зрозумів, що чоловік, який був п’яний, викрадає речі, і запитав його, що він тут робить. Той розвернувся і замахнувся на нього якимось предметом. Він не встиг роздивитись, що було в руці у чоловіка – ліхтарик чи викрутка- і з метою захисту ударив потерпілого кулаком в обличчя і в живіт.
Потерпілий просив не викликати міліції, він полагодить замок і владнає всі питання. Після цього він пішов додому.
Пояснення засудженого про обставини, за яких він двічі ударив потерпілого, підтвердили очевидці події – свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Суд у вироку встановив, що ОСОБА_3 діяв з метою захисту та упередження небезпечного посягання з боку потерпілого.
Разом з тим, з урахуванням конкретної обстановки, засобів та характеру цього посягання, висновок суду про неправильну оцінку засудженим дій потерпілого як реальної небезпеки являється непереконливим.
Як видно з висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження потерпілому були заподіяні в області голови.
Суд встановив, що ввечері 31.01.2007 року ОСОБА_3 застав ОСОБА_4 біля належного батькам засудженого вагончика, з якого потерпілий намагався викрасти майно. На звернення засудженого потерпілий замахнувся на нього якимось предметом. Діючи з метою захисту та упередження небезпечного посягання, ОСОБА_3 наніс потерпілому один удар кулаком в голову і один удар по тулубу.
Кваліфікуючи такі дії засудженого як умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень при підвищенні меж необхідної оборони, суд у вироку належним чином не обґрунтував, чому здійснений винним захист явно не відповідає небезпечності посягання чи тій конкретній обстановці, яка склалась на місці події.
Оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, і це вплинуло на вирішення питання про винуватість засудженого, вирок суду підлягає скасуванню.
При новому розгляді необхідно ретельно дослідити обставини, за яких потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження, і в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність в діях засудженого складу злочину та прийняти у справі законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
апеляції з доповненнями прокурора, апеляції потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Вінницького районного суду від 17 травня 2010 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
С У Д Д І :
З оригіналом вірно: