У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого                                    Селівона О.Ф.,
суддів                              Лавренюка М.Ю., Кузьменко О.Т.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 березня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 30 травня 2006 року щодо них.

 

Цим вироком визнано винними:

 

      ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця с. Новосеменівки Іванівського району Херсонської області, раніше не судимого,

 

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

 

         ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця м. Сторожинця Чернівецької області, раніше судимого 22.09.2005 р. за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

 

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

 

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_2. остаточно призначено 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

 

Вирішено питання про речові докази.

 

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 30 травня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. залишено без зміни.

 

Згідно з вироком ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджено за те, що вони 19 жовтня 2005 року біля 22 години, перебуваючи у стані алкогольного сп′яніння та діючи за попередньою змовою між собою і невстановленою слідством особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, проникли у будинок АДРЕСА_1в м. Сторожинці Чернівецької області, де вчинили напад з метою заволодіння чужим майном на ОСОБА_3., поєднаний із насильством, небезпечним для його життя та здоров′я, внаслідок чого заволоділи грошима потерпілого в сумі 220 грн., заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

 

У касаційних скаргах:

 

Засуджений ОСОБА_1., посилаючись на обставини, які пом′якшують покарання, просить переглянути судові рішення щодо нього, оскільки вважає призначене йому покарання занадто суворим.

 

Засуджений ОСОБА_2., даючи свій аналіз наявним у справі доказам, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що участі в розбійному нападі на ОСОБА_3. не брав і його винність у вчиненні цього злочину не доведено. Вказує на порушення його права на захист, на користування допомогою перекладача та на застосування до нього незаконних методів слідства.

 

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити.

 

Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 187 КК України у його касаційній скарзі не заперечуються.

При призначенні покарання ОСОБА_1. суд згідно зі ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу та конкретні обставин справи і призначив йому покарання, яке відповідає найнижчій межі, встановленій в санкції закону, за яким його засуджено. Вважати це покарання надмірно суворим підстав не вбачається.

 

Доводи у касаційній скарзі ОСОБА_2. про те, що він не брав участі у вчиненні за попередньою змовою з ОСОБА_1. та іншою особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3. з проникненням у його житло, спростовуються дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, які узгоджуються між собою та підтверджують обставини вчиненого щодо ОСОБА_3. злочину.

Так, ОСОБА_1. в судовому засіданні змінив показання, дані ним під час досудового слідства, частково визнав свою вину і розповів, що 19 жовтня 2005 року він, а також ОСОБА_2. та ОСОБА_4 ходили до потерпілого ОСОБА_3. за грошима.

 

Згідно з показаннями на досудовому слідстві та в суді потерпілого, на нього вчинили розбійний напад ОСОБА_1. та ще двоє хлопців, які розмовляли румунською мовою.

 

З показань свідка ОСОБА_5. убачається, що 19 жовтня 2005 року о 21 годині біля кіоску, в якому вона працює продавцем, ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4 вживали спиртні напої і на пропозицію ОСОБА_2. пішли до якогось діда забирати гроші.

 

Підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового слідства показав, що він разом з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. ходив до будинку ОСОБА_3. і чув, як ОСОБА_2. вимагав у потерпілого гроші.

 

Свідок ОСОБА_7., показання якої було оголошено в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України, 20 жовтня 2005 року з розмови між ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_4 про події минулого вечора чула, що вони проникли до будинку якогось діда, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. били його та шукали гроші.

 

Підстав для обмови ОСОБА_2. з боку ОСОБА_1. та свідків з матеріалів справи не вбачається.

Дії ОСОБА_2. за ч. 3 ст. 187 КК України кваліфіковано вірно.

 

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2. та їх захисників, перевірив викладені в них доводи, які аналогічні доводам касаційних скарг засуджених, та прийняв обґрунтоване рішення про залишення їх без задоволення, а вироку щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_2. - без зміни з наведенням відповідних мотивів такого рішення в ухвалі, з чим погоджується і колегія суддів.

 

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

 

Як убачається з матеріалів справи, під час досудового слідства та розгляду справи в суді захист інтересів ОСОБА_2. здійснював адвокат ОСОБА_6.

 

Твердження у касаційній скарзі ОСОБА_2. про позбавлення його права користуватися послугами перекладача спростовуються даними протоколу його допиту як обвинуваченого, під час якого він у присутності свого захисника заявив, що таких послуг не потребує (а. с. 139, 139 зв.).

 

Дані, які б свідчили про застосування до ОСОБА_2. незаконних методів слідства, в матеріалах справи відсутні.

 

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

 

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2   відмовити.

 

 

Судді:

Селівон О.Ф.                      Лавренюк М.Ю.                        Кузьменко О.Т.      

 

                     З оригіналом згідно:

           Суддя Верховного Суду України                                О.Ф. Селівон