Справа № 2 – 370/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2010 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого – судді В.С. КСЕНОФОНТОВА
при секретарі Г.І. БАЙДУЖІЙ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2009 роки , суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2009 роки.
На підставу своїх вимог спирається на те, що позивачка, на підставі ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон ) маю статус дитини війни, що офіційно підтверджується відповідними документами (копія паспорту та копія посвідчення додається). Відповідно до ст.6 Закону дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Всупереч вимогам ст.6 Закону дана норма не виконувалась у зв'язку з призупиненням її на 2007 та 2008 рік Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Державний бюджет на 2007, 2008 та 2009 роки не забезпечив належних умов для реалізації положень даного Закону, яким передбачено фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист та гарантовані ст. ст. З, 6, 9, 22, 46, 48,64,68,92,95 Конституції України, що підтверджується наступним. У Конституції України визначено, що є найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст й спрямованість держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком для держави (ст. 21 КУ), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів, або внесення змін до чинних законодавчих актів не може бути звужений (ст..22 КУ). Утверджуючи та забезпечуючи права та свободи громадян, держава окремими Законами встановила певні соціальні пільги, компенсації, гарантії. Такі засоби реалізації права громадян на соціальний захист, відповідно до ч.2 ст. 6, ч.2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України є загальнообов'язковими, їх однаковою мірою мають додержуватись орган державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи. Зупинення дій положень Закону, якими визначені права і свободи громадян їх зміст та обсяг є обмеженням прав та свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. Отже, відповідно до ч. З ст. 22 ст. 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист інші соціально економічні права можуть бути обмежені лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Зі змісту ст. 95, 96, 97, 98 Конституції України, ч. З ст. 27, ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України вбачається, що Закон України «Про державний бюджету країни», як правовий акт, чітко зумовлений протягом бюджету, як плану формування та використання фінансових ресурсів має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів в Україні. Стосується він виключно встановленням доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема, і видатків на соціальний захисті соціальне забезпечення, а тому цим законом не можуть вноситись зміни, чи зупинятись дія чинних Законів України, а також встановлюватись інше правове регулювання відносин , що є предметом інших чинних законодавчих актів України. Згідно з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп2007 та № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення ст.ст. 29, 36, ч.2 ст.56, ч.і ст. 66, ч.7 ст.9 , 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43. 44, 45, 46, 71, 98, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489, а тому вони втрачають чинність з дня ухвалення такого Рішення. Оскільки, відповідно до частини 5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України, тому відповідальні співробітники суб'єкта владних повноважень, управління Пенсійного фонду України, після доведення до відома населення у порядку, встановлену законом рішень Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року та № 10-рп від 22 травня 2008 року повинні були провести мені, дитині війни, донарахування до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 01 січня по 31 грудня 2007 року, з 1 січня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року, але вони цього не зробили і у 2007 році не виплатили позивачці жодного підвищення, а у 2008 році виплачували лише частину - по 47 гривень щомісяця, в 2009 році - 49,80 грн., чим порушили її конституційні права на соціальний захист (ст.46 Конституції України) та достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України). Рішення Конституційного суду України від №6-рп від 09 липня 2007 року та № 10-рп від 22 травня 2008 року мають преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними». Відповідно до наведених обставин позивачка має право на надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року. Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Таким чином, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суми виплат підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року мали складати: з 09 липня 2007 р. по 30 вересня 2007 р. - 123,02 (30% від 410,06 грн.) х 3 = 369,06 грн.; з 01 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. - 124,53 (30% від 415,11 грн.)х 3 = 373,59 грн.; з 22 травня 2008 р. по 30 червня 2008 р. - 144,30 (30% від 481 грн.) х 2 = 288,60 грн.; з 01 липня 2008 р. по 30 вересня 2008 р. - 144,60 (30% від 482 грн.) х 3 = 433,80 грн.; з 01 жовтня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. - 149,40 (30% від 498 грн.) х 3 = 448,20 грн.; з 01 січня 2009 р. по 31 жовтня 2009 р. - 149,40 (30% від 498 грн.) х 10 = 1494,00 грн.; з 01 листопада 2009 р. по 31 грудня 2009 р. - 171,90 (30% від 573 грн.) х 2 = 343,80 грн. Отже, загальний розмір виплат підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року складає 3751,05 грн. Позивачці, як дитині війни, надбавка до пенсії нарахована у наступних розмірах: з травня по червень 2008 року - 48,1 (10% від 481 грн.) х 2 = 96,2 гри.; з липня по вересень 2008 року - 48,2 (10% від 482 грн.) х 3 = 144,6 грн.; з жовтня по грудень 2008 року - 49,8 (10% від 498 грн.) х 3 = 149,4 грн.; з січня по грудень 2009 року - 49,8 (10% від 498 грн.) х 12 = 597,6 грн. в загальній сумі 987,80 грн. Таким чином, недоплачена сума коштів (за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року таз 22.05.2008 року по 31.12.2009 року) складає: 3751,05 грн. - 987,8 грн. = 2763,25 грн., що і змусило позивачку звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, проте, надала суду заяву, в якій просила справу слухати за її відсутності та позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Суд, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася в Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області з письмовою заявою про підвищення пенсії на 30 відсотків від мінімальної пенсії по віку для непрацездатних, як особа що має статус «Діти війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними. Таким чином, позивач, як особа, що має статус «дитина війни» має право на щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії по віку з 9 липня 2007 року. Позивачі отримали відмову від Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області щодо перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що не було прийнято відповідного законодавчого акту по відношенню до «дітей війни». Однак дана мотивація не може обґрунтувати відмову в призначенні вищевказаної надбавки, так як рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 є обов'язковим до виконання на території України. Крім того, дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок положень статей законів, які визнані неконституційними
Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуться замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати була призупинена.
Рішенням Конституційного Суду України № б - рп від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. 7,9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43,44,45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом України «Про Державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1, 3 ч. 2, ст. 6 ч. 2, ст. 8, ч. 2 ст.19, ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть, бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на вищенаведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосувати саме ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Тому позов в частині визнання відмови відповідача щодо виплати позивачеві щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести виплату за період часу з 2006 року по 2008 рік підлягає до часткового задоволення, тобто термін з якого відповідач повинен нараховувати дану соціальну допомогу слід обраховувати з 09.07.2007 року, з дня вступу в силу рішення Конституційного суду України № 6-рп п від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. 7,9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік». Але з урахуванням вимог ст. 257 ЦК України строк з якого відповідач повинен нараховувати дану соціальну допомогу слід обраховувати з 30.08.2007 року тобто в межах загального трирічного строку позовної давності.
Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести виплату за 2008 рік то в цій частині позов підлягає до часткового задоволення, так як згідно відповіді, яку отримали позивачі від відповідача йому в 2008 році проводилася частково виплата соціальної допомоги, як особі, що підпадає під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10% мінімальної пенсії. Також згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідного до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» тобто термін з якого відповідач повинен нараховувати дану соціальну допомогу за 2008 рік слід обраховувати з 22.05.2008 року, з дня вступу в силу рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), за виключенням 10 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008 році, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача забезпечити виплату позивачам соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно закону України "Про соціальний захист дітей війни" то в цій частині слід відмовити, оскільки при задоволені позовних вимог щодо зобов'язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тим самим охоплюються позовні вимоги позивачки в повному обсязі в тому числі про зобов'язання забезпечити виплату даної допомоги.
Судові витрати, слід стягнути з відповідача на користь позивачки пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 21, ст. 152 Конституції України, ст. ст. 3, 10, 58-60, 88, 118-120, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 11, 14-16, 20, 22, 167, 170, 257 ЦК України, ч. 2 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп-2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі здійснити нарахування ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 30 серпня 2007 року по 2008 рік, а за 2008 рік починаючи з 22.05.2008 року за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008 році, згідно закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області на користь ОСОБА_1 5,67 грн. судового збору та 24,67 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
В решті частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається в апеляційний суд Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів.
СУДДЯ В.С. КСЕНОФОНТОВ