У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого Селівона О.Ф., |
|
|
суддів Кривенди О.В., Кузьменко О.Т. |
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 вересня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_3на вирок Харківського районного суду Харківської області від 4 вересня 2003 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2003 року щодо ОСОБА_1.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця сел. Буди Харківського району Харківської області, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 9 років позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо заявленого потерпілою цивільного позову та речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2003 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1. засуджено за те, що він 28 жовтня 2002 року приблизно о 5 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на території Будянської середньої школи № 1 Харківського району Харківської області, на ґрунті особистих неприязних стосунків наніс потерпілій ОСОБА_2. з метою позбавлення її життя удар скляною пляшкою в область голови, від якого вона впала на землю, а він наніс їй ногою множинні удари в область голови і тулубу, внаслідок чого настала її смерть.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3., даючи свій аналіз доказам, які є у справі, та посилаючись на неповноту і однобічність судового слідства, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок і ухвалу щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що умислу на вбивство ОСОБА_2. у ОСОБА_1. не було і його винність у вчиненні цього злочину не доведено, він наніс їй тілесні ушкодження, що було викликано образою на його адресу з боку потерпілої. Вважає, що апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією на вирок щодо ОСОБА_1., не перевірив наведені у ній доводи і безпідставно залишив її без задоволення, не зазначивши в своїй ухвалі докладних мотивів такого рішення. У змінах до касаційної скарги просить судові рішення щодо ОСОБА_1. змінити та перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 на ст. 119 КК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.
Доводи про відсутність у ОСОБА_1. умислу на заподіяння смерті ОСОБА_2. перевірялися під час розгляду справи судом першої інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження і спростовуються сукупністю наявних у справі доказів.
Так, згідно з матеріалами справи, під час досудового та судового слідства ОСОБА_1., частково визнаючи свою вину, не заперечував факту нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2. за наведених у вироку обставин.
З даних висновків судово-медичних експертиз убачається наступне.
Настання смерті ОСОБА_2. обумовлено множинними уламковими переломами кісток лицевого скелета і зводу черепа, що супроводжувалися значною кровотечею з вушних та носових ходів і ротової порожнини, яка призвела до аспірації крові (закриття нею дихальних шляхів), що і стало безпосередньою причиною смерті потерпілої.
Аспірація крові, яка викликала розвиток асфіксії та настання смерті ОСОБА_2., могла трапитись як під час заподіяння їй ушкоджень, так і незабаром після цього, коли потерпіла могла залишатися живою протягом досить незначного часу, який вираховується хвилинами, і внаслідок масивності отриманих ушкоджень вчиняти активних дій в цей період не могла (а. с. 107-111 зв.).
Ушкодження в місцях розташування життєво важливих органів голови та шиї ОСОБА_2. могли утворитися від ударів ногами, взутими у черевики 44 розміру з литою підошвою, переважно їх носком (а. с. 126-127).
Зазначений ОСОБА_1. під час допиту та відтворення обстановки і обставин події механізм заподіяння ним ушкоджень в області голови ОСОБА_2. не суперечить даним висновку експертизи трупа потерпілої (а. с. 120-121).
Згідно з даними висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи під час вчинення злочину ОСОБА_1. не перебував у стані будь-якого хворобливого розладу психічної діяльності і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, але симулює психічний розлад (а. с. 123-124 зв.).
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини виникнення у ОСОБА_1. особистої неприязні до ОСОБА_2. внаслідок образи на його адресу з її боку, нанесення ним численних ударів із значною силою в частини тіла потерпілої, де розташовані життєво важливі органи людини, залишення її в безпорадному стані свідчать про наявність у ОСОБА_1. умислу на вбивство ОСОБА_2.
Дії ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.
Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією на вирок щодо ОСОБА_1., перевірив викладені в ній доводи щодо неповноти і однобічності судового слідства та невідповідності висновків суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2. фактичним обставинам справи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і визнав їх безпідставними з наведенням в ухвалі відповідних мотивів такого рішення, з яким погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_3у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Кривенда О.В. Кузьменко О.Т.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон