У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 вересня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Золочівського районного суду Харківської області від 12 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1.

         Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, відповідно до ст.89 КК України судимості не має,

засуджено за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, ч.2 ст. 185 КК України - на 2 роки позбавлення волі, ч.3 ст. 185 КК України - на 3 роки позбавлення волі, ст.297 КК України - на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1. остаточно призначено -3 роки позбавлення волі.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він 17.05.2001 року у сел. Золочів Харківської області таємно викрав велосипед “Україна” вартістю 140 грн., який належав ОСОБА_2.

Його також засуджено за те, що він у період із 06.07.2001 року по 01.02.2003 р. у сел. Золочів Харківської області таємно, повторно, як із проникненням в інше приміщення, так і без такого проникнення, викрав майно вартістю ОСОБА_3. - 194 грн.; ОСОБА_4. - 450 грн.; ОСОБА_5. - 374 грн.

Крім цього, ОСОБА_1. засуджено за те, що він у період із листопада 2001 року по березень 2002 року учинив викрадення алюмінієвого хреста, який знаходився в місці поховання ОСОБА_6.

У касаційному поданні прокурор просить вирок змінити , виключити як зайву кваліфікацію дій ОСОБА_1. за ч.1 ст.185 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційного подання слід відмовити.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1. у вчиненні крадіжок майна ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_5., а також у викраденні алюмінієвого хреста, який знаходився в місці поховання ОСОБА_6., є законними й обґрунтованими, і в поданні прокурором не заперечуються.

Що ж до тверджень прокурора у поданні про зайву кваліфікацію дій ОСОБА_1. за ч.1 ст.185 КК України, то вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст.33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК України, за жоден із яких її не було засуджено.

При сукупності злочинів кожен із них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК України.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. 17.05.2001 року учинив крадіжку майна ОСОБА_2. Ці його дії органи досудового слідства кваліфікували за ч.1 ст.185 КК України. Усі подальші крадіжки майна вчинені ним у період із 06.07.2001 року по 01.02.2003 рік були кваліфіковані за ч.ч. 2 і 3 ст.185 КК України. За жоден із цих злочинів ОСОБА_1. не був засуджений та його не було звільнено від кримінальної відповідальності.

Отже, врахувавши положення ст.33 КК України, суд законно й обґрунтовано визнав учинені ОСОБА_1. діяння сукупністю злочинів і правильно кваліфікував його дії за кожним злочином окремо, тобто за ч.ч. 1,2 і 3 ст.185 КК України.

Призначене ОСОБА_1. покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Харківської області.

Судді:

        СЕЛІВОН О.Ф.                 КРИВЕНДА О.В.      КУЗЬМЕНКО О.Т.