Справа № 2-2088/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

            12 серпня 2010 року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Кафтанова В.В.,

    при секретарі             Змаженко Н.Ю.,

             представника позивача            ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

                                                                              в с т а н о в и в:

  До Ірпінського міського суду в червні 2010 р. звернувся ОСОБА_2 із зазначеним вище позовом, який мотивував тим, що він є що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії та інвалідом ІІ групи. Згідно із ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Однак, така допомога йому виплачувалась у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року № 562 - меншому ніж передбачено законом.

Просив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області на його користь в рахунок невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2009 роки в розмірі 12 900,00 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник  позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, направив до суду письмові заперечення на позов, в яких зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області було створено з 01.01.2007 року рішенням Бучанської селищної ради Київської області від 23.11.2006 року № 407-11-V на підставі постанови Верховної Ради України від 09.02.2006р. № 3434-ІV. Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року було встановлено розмір допомоги для інвалідів 2-ї групи в сумі 120 грн. Також зазначив, що рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007, статті 101 та 73 Закону України про Державний бюджет 2007 року не визнано неконституційним. Законами України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та “Про Державний бюджет України” на 2009 рік” не передбачено бюджетних призначень для взяття зобов’язань за судовими рішеннями щодо перерахунків компенсацій та доплат для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”. У 2007-2009 роках були відсутні законодавчі підстави для прийняття судових рішень щодо перерахунку виплачених громадянам компенсацій та допомог, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. З наведених підстав відповідач просив в позові відмовити та залишити позовну заяву без задоволення.

            Суд, вивчивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

             В судовому засіданні судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи наслідків аварії на ЧАЕС і перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області. В зв'язку з цим позивачу згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 відповідачем щорічно виплачувалася як інваліду ІІ групи допомога на оздоровлення.

              Встановлені судом обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

              Також судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою щодо виплати йому щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач своїм листом від 29.01.2010 р. № 09-4/184 (а.с.8) відмовив у виплаті такої допомоги.

    Спірні правовідносини регулюються ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІ групи, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

З наведеного випливає, що позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат відповідно, а тому виплата відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення в фіксованих розмірах в 2007-2009 роках в розмірі 120 грн., тобто меншому, ніж встановлено законом, порушує права позивача і суперечить вимогам ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи відповідача про необхідність застосування постанови КМ України для визначення розмірів виплат позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, необґрунтовані і суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Зазначеною постановою КМ України № 562 від 12.07.2005 року встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, що суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну мінімальній заробітній платі.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60).

Вирішуючи вимоги про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки, суд керується наступним.

 Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки, з приводу якого позивачем строк позовної давності не пропущено, вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 30 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими зупинено дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог в розмірі відповідно до мінімального заробітку. Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Враховуючи викладене, заява позивача про перерахунок допомоги за 2007-2009 роки, подана до відповідача у січні 2010 року, тобто після ухвалення рішення Конституційним Судом України та до закінчення бюджетного року (згідно ч. 1 ст. 3 БК України бюджетний період для всіх бюджетів становить рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня цього ж року) підлягала до задоволення.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

              Оскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у донарахуванні допомоги за 2007-2009 рік, суд визнає такі дії протиправними та зобов’язує Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок і виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в межах дії позовної давності за 2009 рок в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі кратному мінімальній заробітній платі, на момент виплати щорічної допомоги.

Суд не знаходить підстав для стягнення на користь позивача заявлених грошових сум, покладаючи обов’язок нарахування щорічної допомоги на оздоровлення на суб’єкт владних повноважень.

 Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивача.

В іншій частині позову суд відмовляє з наведених вище міркувань.

Таким чином суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.

Позивача, як постраждалого від аварії на ЧАЕС, звільнено ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від сплати судового збору.

    Оскільки суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, суд стягує із відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 120 грн.

   На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі, кратному до мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної допомоги.

В іншій частині позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам для відома.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи після 17.08.2010 року.

        Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  його проголошення.

Суддя                                     В.В. Кафтанов

                                                                                                            Справа № 2-2088/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

            12 серпня 2010 року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Кафтанова В.В.,

    при секретарі             Змаженко Н.Ю.,

             представника позивача            ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення,-

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у виготовленні постанови в повному обсязі, пов’язаної з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину постанови.

     На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                        п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_2 васильовича до  Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі, кратному до мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної допомоги.

В іншій частині позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам для відома.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи після 17.08.2010 року.

        Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  його проголошення.

      Суддя                                     В.В. Кафтанов