2-2032/09

РІШЕННЯ

 іменем       України

05 травня 2010 року     Хмельницький міськрайонний суд

в складі : головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві   - Колісник Л.В.,

за участю представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4

до

колективного підприємства Хмельницька меблева фабрика»,

третіх осіб: ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46,ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50,ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_51 ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104 ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_104, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133

про визнання незаконними протоколу загальних зборів та протоколу конференції співвласників КП «Хмельницька меблева фабрика»

в с т а н о в и в :

    Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вересні 2007 року звернулись з позовом до суду, який мотивували тим, що в результаті здійснення приватизації державного майна орендного підприємства «Хмельницька меблева фабрика» шляхом його викупу, в числі інших 392 чоловік, що взяли участь у приватизації стали дольовими співвласниками майна, придбаного організацією орендарів Хмельницької меблевої фабрики на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.1994 року, зареєстрованого за №75-1305 23 травня 1994 року. Вказана обставина підтверджується підписним листом учасників товариства покупців та свідоцтвом про власність. Будучи дольовими співвласниками майна цілісного майнового комплексу працівники не позбавляючи себе права власності створили колективне підприємство та було зареєстровано 20.10.1994 року Статут підприємства – КП «Хмельницька меблева фабрика».

    Пунктом 1.2 Статуту підприємства було визначено, що власниками колективного підприємства є працюючі, які були членами організації орендарів станом на 01.10.1993 року.

    Пункт 4.5 Статуту передбачав, що до виняткових повноважень зборів підприємства належить – ухвалення Статуту підприємства, внесення до нього змін і доповнень, обрання правління, прийняття рішень з продажу будівель і споруд.

    Передумовами для незаконного позбавлення права власності стали неправомірні рішення Хмельницької міської Ради, неправомірні дозволи виконавчого комітету цієї Ради. Просили визнати незаконними означені рішення Хмельницької міської Ради, її виконавчого комітету, Хмельницького БТІ.

    В судовому засіданні позивачі неодноразово змінювали та доповнювали заявлені позовні вимоги. До участі у справі залучено у якості відповідача колективне підприємство «Хмельницька меблева фабрика». Заявою від 28 липня 2009 року позивачі змінили позовні вимоги, і просили задоволити позов у наступній редакції - визнати недійсним рішення загальних зборів КП «Хмельницька меблева фабрика» від 23.10.2002 року та визнати неправомірними рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ОСОБА_95 про державну реєстрацію Статуту КП «Хмельницька меблева фабрика» та скасувати державну реєстрацію нової редакції Статуту. 22 жовтня 2009 року відмовились від позовних до виконавчого комітету Хмельницької міської Ради про визнання неправомірними рішень та про скасування державної реєстрації нової редакції Статуту підприємства, заявою від 05.11.2009 року доповнили вимоги про визнання недійсним рішення конференції співвласників КП «Хмельницька меблева фабрика» від 23.10.2002 року.

    Заявлені вимоги мотивують тим, що загальні збори та конференція були скликані без їх відома та участі, вони не приймали участі у голосуванні про внесення змін до Статуту підприємства. Не заперечують, що збори на підприємстві скликались та проводились, однак необхідної кількості учасників підприємства не було, оскільки співвласників колективного підприємства є 392 члени, а не 413 як вбачається із протоколу конференції. Як вбачається із копій протоколу загальних зборів участь у загальних зборах брало всього лише 60 чоловік, із загальної кількості 65 чоловік, що є неправильним, За протоколом конференції загальна кількість співвласників вказано у протоколі 413 (за умови кількості співвласників 392 відповідно до підписних листів). Така конференція не скликалась та не проводилась, що підтвердила секретар зборів ОСОБА_134 у судовому засіданні. Означені документи є сфальсифікованими, і мають бути визнані недійсними.

    Представник КП «Хмельницька меблева фабрика» заявлених вимог не визнав та суду пояснив, що 24.11.1992 року рішенням загальних зборів трудового колективу «Хмельницька меблева фабрика» була створена організація орендарів Хмельницької меблевої фабрики. Відповідно до рішення загальних зборів було прийнято Статут ОП «Хмельницька меблева фабрика» зареєстрований розпорядженням Хмельницької міської адміністрації.

    ОСОБА_106 орендного підприємства було приватизовано шляхом викупу організацією орендарів орендного підприємства «Хмельницька меблева фабрика» за балансовою вартістю за власні кошти підприємства та приватизаційними майновими сертифікатами.

    Право колективної власності було врегульовано Законом України «Про власність», який втратив чинність згідно із Законом 27.04.2007 року відповідно якого суб’єктом цього права є колективне підприємство, а не члени колективу, як помилково на його думку вважають позивачі по справі. Тому відповідно до законодавства яке діяло на час виникнення правовідносин, Статуту КП «Хмельницька меблева фабрика» член колективного підприємства, який припинив трудові відносини з підприємством має право на одержання вартості визначеного вкладу, а не частки у майні підприємства.

    Статутом колективного підприємства визначено, що вищим органом управління є загальні збори (конференція) членів підприємства – співвласників колективної власності. Означені обставини встановленні рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09.10.2006 року, в тому числі і за позовом ОСОБА_3 Вважає, що позивачі не стали співвласниками майна цілісного майнового комплексу КП «Хмельницька меблева фабрика». Позивачі не мають права на майно колективного підприємства, так як втратили членство у ньому з моменту їх звільнення з підприємства – ОСОБА_3 з 1998 року, ОСОБА_4 з 1995 року, а лише відповідно до закону мають право на виплату вартості вкладу у майно підприємства, право на яке ОСОБА_3 використано.

    Треті особи залучені судом за клопотанням позивачів підтримують вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, просять їх задоволити.

    Суд, вислухавши доводи позивачів та їх представника, міркування третіх осіб, заперечення представників КП «Хмельницька меблева фабрика», перевіривши матеріали справи доказами, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що колективне підприємство «Хмельницька меблева фабрика» створене на добровільних засадах рішенням конференції трудового колективу орендного підприємства Хмельницької меблевої фабрики» на підставі купівлі-продажу державної частки майна від 11 березня 1994 року №75, посвідченого Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою 11.03.1994 року відповідно до рішення № 1305 від 23.05.1994 року. Згідно акту прийому передачі від 12.12.1994 року регіональне відділення Фонду державного майна по Хмельницькій області передало у власність «покупцеві» ( Організація орендарів Хмельницької меблевої фабрики) майно орендного торговельно-виробничого підприємства «Хмельницька меблева фабрика».

    На базі цілісного майнового комплексу колективного орендного підприємства «Хмельницька меблева фабрика» було створено колективне підприємство «Хмельницька меблева фабрика», статут якого затверджено на загальних зборах членів підприємства колективної власності «Хмельницька меблева фабрика» 20.10.1994 року та зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської Ради.

    Позивач ОСОБА_3 був звільнений з колективного підприємства 08.09.1998 року, ОСОБА_4 звільнений із колективного підприємства за наказом № 18 від 27.04.1995 року.

    23 жовтня 2002 року колективним підприємством «Хмельницька меблева фабрика» були проведені загальні збори із кількістю присутніх на зборах 60 чоловік та конференція співвласників КП «Хмельницька меблева фабрика» з аналогічним порядком денним.

    Відповідно до Статуту колективного підприємства пункту 4.4 загальні збори є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини обраних у підрозділах уповноважених представників, а рішення ними приймається звичайною більшістю голосів як відкритим, так і таємним голосуванням.  

    Цих положень Статуту було дотримано при проведенні зборів.

    Не заслуговує на увагу позиція позивачів та їх представника стосовно обов’язкової участі у зборах та конференції як позивачів,  позаяк вони не являлись членами підприємства на момент проведення і загальних зборів, і конференції, тому не мали брати у них участь.

    Сама по собі присутність на них ОСОБА_63, колишнього члена означеного колективного підприємства, який із його пояснень не брав участь у голосуванні, тобто в управлінні колективним майном, та його виступ на них, не породжував будь-яких правових наслідків для нього, і разом з тим не є підставою для визнання їх незаконними.

    Вищим органом самоврядування колективного підприємства відповідно до Статуту колективного підприємства є загальні збори, які правомочні за умови присутності більше половини обраних у підрозділах уповноважених представників. До виняткових прав зборів підприємства належать – ухвалення Статуту підприємства, внесення до нього змін і доповнень, заслуховування звітів директора та правління.      

 Як встановлено судом та вбачається із протоколу загальних зборів та конференції від 23.10.2002 року позивачі на час проведення загальних зборів колективного підприємства “Хмельницька меблева фабрика” не брали у них участі, рівно як і не брали участі треті особи, які беруть участь у справі на стороні позивачів, вказаних обставин сторони не заперечують.

Позивачу ОСОБА_3 за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09.10.2006 року присуджено вартість вкладу в колективному підприємстві “ Хмельницька меблева фабрика”, оскільки згідно пункту 10.6 Статуту підприємства члену підприємства, який вибув із підприємства (звільнився із нього) виплачується вартість вкладу. Позивач ОСОБА_4 до судових органів з приводу виплати вартості вкладу не звертався, однак не був позбавлений такого права з приводу виплати йому вартості його вкладу у судовому порядку.

Таке положення Статуту узгоджується із положеннями ст. 23 ч. 4 Закону України “Про власність”, яка діяла на час звільнення із підприємства позивачів.

 Суд не бере до уваги, як підставу визнання вказаних загальних зборів та конференції недійсними обов’язкову присутність на них звільнених осіб, так як вказані особи звільнились із підприємства в різний час, більш як 5 років, до проведення спірних зборів, частина із них в подальшому звернулись до суду про отримання вартості свого вкладу. І відповідно не мали правових підстав приймати участь як  проведення  оспорюваних загальних зборів так і конференції.

Тому посилання позивачів в судовому засіданні на те, що без відома членів колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика” були проведенні вказані загальні збори та конференція підприємства суперечить вимогам Статуту та діючому законодавству.

Аналізуючи положення Статуту колективного підприємства  “Хмельницька меблева фабрика”, затвердженого загальними зборами підприємства організації орендарів Хмельницької меблевої фабрики 25.09.1993 року та зареєстровано у виконавчому комітеті Хмельницької міської Ради 20.10.1994 року, відповідно до статті 3.1. Статуту - членами підприємства є його працівники, які працювали на підприємстві не менше одного року, у складі організації  орендарів  здійснили викуп державного майна, зданого в оренду, а розрахунок із колишнім членом підприємства, який вийшов на пенсію або подав заяву за власним бажанням проводиться у триденний строк (пункт 3.8 Статуту).

Статут колективного підприємства не передбачав випадків, коли членство в підприємстві зберігається за його членами.

Відповідно до статуту та Закону «Про підприємства в Україні», який діяв на час правовідносин лише член підприємства  має право брати участь в управлінні  підприємством, а відповідно до статті 3.8 Статуту - при виході з членів підприємства і звільненні  особа має право на одержання вартості вкладу.

    Згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.10.2006 року ОСОБА_3 і ряду іншим колишнім членам підприємства присуджено вартість їх вкладу у підприємство, а ОСОБА_63 відмовлено у виплаті частки у майні підприємства.

      Відповідно до с татті 61 ЦПК України,  обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

Позивачі на час проведення оскаржуваних загальних зборів та конференції уже не були членами  трудового колективу цього колективного підприємства у зв’язку зі звільненням – ОСОБА_4 у 1995 році, а ОСОБА_3 у 1998, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Посилання позивачів на наявність у них  прав на участь в управлінні підприємством, оскільки вони є співвласниками майна колективного підприємства “Хмельницька меблева фабрика» відповідно до виданих їм свідоцтв про власність є необґрунтованими, оскільки лише після звільнення з підприємства вибувший член колективного підприємства має право на отримання вартості свого вкладу, а факт затримки розрахунку по вартості вкладу чи спір з цього питання не породжує права на управління підприємством.

    Статтею 9 Закону України «Про підприємства в Україні» (втратив чинність 01.01.2004 року), яка діяла на час правовідносин, було передбачено, що підприємство діє на підставі статуту, який затверджується власником (власниками) майна.

    Відповідно до ст.ст. 20,21,23 Закону України «Про власність» (діяв до 27.04.2007 року) суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об’єднання і т.і. на час існування означених правовідносин. Право колективної власності та його здійснення врегульовані Законом України «Про власність», згідно якого суб’єктом цього права є колективне підприємство, а не члени колективу.

    Позивачі не були членами колективного підприємства на момент проведення загальних зборів та конференції 23.10.2002 року, вони не відносяться до суб’єктів визнання недійсними рішень органів управління колективним підприємством, оскільки вибули із членів – ОСОБА_4 у 1995 році, ОСОБА_3 у 1998 році, і не зумовлюють певних правових наслідків, спрямованих на регулювання цих відносин. Тому не мали правових підстав брати участь у загальних зборах та конференції трудового колективу, а рішення цих органів не порушують прав і охоронюваних законом інтересів позивачів.

    Судом критично оцінюється і не береться до уваги позиція позивачів та їх представника стосовно регулювання цих відносин Законом України «Про господарські товариства», зокрема статями 60 та 62 цього закону, позаяк статус та регулювання відносин господарських товариств та колективних підприємств різняться між собою правовою природою означених підприємств.

    Суд вважає право позивачів при проведенні загальних зборів та конференції трудового колективу 23 жовтня 2002 року не порушеним, тому є підставою для відмови у задоволенні їх позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. ст. 10,60,212,215 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про власність», статті 9 Закону України «Про підприємства в Україні», Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», Статуту колективного підприємства «Хмельницька меблева фабрика», суд -

вирішив :

В позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконними протоколу загальних зборів та протоколу конференції співвласників КП «Хмельницька меблева фабрика» відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом  10 днів  з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження до Апеляційного Суду Хмельницької області.

Суддя :