№ 2-2142/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   11 травня 2010 року

       Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої судді-Спірідонової Т.В.

при секретарі-  Кучер Ю.А., Потаніній О.О.

з участю представника позивача-  Шкодяка В.І..

представника відповідача –  Храновського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного комерційного банку «Форум», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору недійсним та  застосування наслідків недійсності правочину, стягнення моральної шкоди

в с т а н о в и в :

       Позивач звернувся до суду з позовом та вказав, що 07.08.2008 року було укладено кредитний договір про надання Акціонерним комерційним банком «Форум» ОСОБА_3 23000 доларів США для придбання автомобіля «Hyndai Tucson» строком до 06.08.2015 року з оплатою 13% річних за користування кредитними коштами. Пунктом 2.3 Договору встановлено порядок повернення кредитних коштів шляхом внесення коштів в доларах США в сумі не менше 274 доларів США. За обслуговування кредиту позивачем було сплачено 1,5% від суми кредиту у сумі 1671грн.35коп. Згідно заяви на видачу готівки 07.08.2008р. кошти у сумі 23000 доларів США, що еквівалентно 111423грн., відповідач перерахував ПП Авто центр «Лига» як оплату за автомобіль. За час користування кредитом відповідачу було сплачено кошти у сумі 18904,57 доларів США та 4617грн., а всього- 140368грн.69коп. Вважає, що кредитний договір є недійсним, оскільки банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті, так як ОСОБА_3 не мав ліцензії на отримання кредиту у валюті. Позивач вказує, що єдиним платіжним засобом на території України є гривня, а тому кредит мав бути визначений у гривні. Також, позивач вважає, що кредитний договір є недійсним, оскільки зміст правочину суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, кредитний договір вчинений без відповідного дозволу (ліцензії), з використанням нечесної підприємницької практики. Позивач зазначає також, що кредитний договір є удаваним та фіктивним, оскільки умови надання кредиту в доларах США виконані не були та фактично кредит було надано у гривнах. Крім цього відповідач, укладаючи договір, ввів ОСОБА_3 в оману щодо наявності у нього права на укладення кредитного договору в іноземній валюті- доларах США без отримання індивідувальної ліцензії Національного Банку України та обов’язку отримання індивідуальної ліцензії позивачем. Неправомірними діями відповідача було заподіяно моральну шкоду, яка оцінюється позивачем у 100000грн. При визнанні кредитного договору недійсним, угоди про забезпечення кредитного договору також є недійсними. Тому, повинні бути визнані недійсними правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання- договори поруки, укладені 7 серпня 2008 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Просить визнати недійсним кредитний договір №0126/08/17  від 07.08.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_3, та застосувати наслідки недійсності правочину, визнати недійсними договори поруки, укладені 07.08.2008 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, стягнути моральну шкоду у сумі 100000грн.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та доповнив, просить  визнати кредитний договір недійсним, оскільки він був укладений також внаслідок помилки та як наслідок недійсності кредитного договору застосувати двосторонню реституцію- зобов’язати Акціонерний комерційний банк «Форум» прийняти від ОСОБА_3 кошти у сумі 111423грн.50коп. та повернути ОСОБА_3 240052грн.124коп.

      Представник відповідача-  Акціонерного комерційного банку «Форум» проти задоволення позову заперечує, оскільки при укладенні кредитного договору було дотримано чинне законодавство. Крім того, зазначив, що оскільки банку була видана банківська ліцензія та дозвіл, видача індивідуальної ліцензії позивачу у даному випадку не потребується.

    Треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з’явилися, подали заяви про слухання справи за їх відсутності.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 27.04.2010 року залишено без розгляду позов в частині вимог про визнання недійсним договора поруки, укладеного 07.08.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_5 та договора поруки, укладеного 07.08.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_4.

    Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження.

Судом встановлено, що 7 серпня 2008 року Акціонерний комерційний  банк «Форум» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №0126/08/17-Аnewv, відповідно до умов якого банк надає Позичальнику кредит у сумі 23000 доларів США, для придбання автомобіля «Hyndai Tucson», 2008 р.в., з кінцевим терміном повернення кредиту 06.08.2015 року з оплатою 13% річних за користування кредитними коштами.  

В забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань за кредитним договором 07.08.2008 року було укладено договора поруки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.  

Банківською ліцензією №62-3 від 03.12.2001р. та отриманим дозволом від 10.06.2005р. №62-3  Акціонерному комерційному банку «Форум» надане право здійснювати банківські операції, визначені частиною 1 та пунктами 1-11 частини 2 та частини 4 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Згідно з додатком до дозволу від 10.06.2005р. №62-3   Банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, вести рахунки клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, вести кореспондентські рахунки банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті, залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Згідно ч.1, 2, 4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р.   Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до п.2 ст.6 названого Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: від свого   імені   купують   і   продають   іноземну   валюту   на   міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; мають право  від  свого  імені  і  за свій  рахунок купувати  іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її  фізичним особам - резидентам.

 Необхідність в індивідуальній ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів у іноземній валюті передбачено підпунктом «в» статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Законодавство України не встановлює межі  термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті, а тому на час видачі кредиту не було потрібно індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті.

Надання кредиту в іноземній валюті, а саме в доларах США, не є використанням цієї валюти як засобу платежу.

Таким чином, Акціонерний комерційний банк «Форум» мав право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання в кредит коштів в іноземній валюті.

Відповідно до ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

    Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

      Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Позивачем не доведено наявності умислу в діях відповідача щодо введення в оману ОСОБА_3, істотність значення обставин, щодо яких позивача введено в оману, і сам факт обману.  

Позивач ОСОБА_3 був ознайомлений з умовами кредитного   договору  №0126/08/17-Аnewv від 07.08.2008 року, ніяких заперечень щодо умов  вказаного кредитного договору не виразив, про що свідчить його власноручний підпис у кредитному договорі. Згода сторін з тим, що ними узгоджені усі істотні умови кредитного договору та досягнуто домовленості з предмету договору зафіксовано у п.7.2 кредитного договору №0126/08/17-Аnewv від 07.08.2008 року. Також, позивачу було вручено до укладення кредитного договору умови кредитування, якими було повідомлено про валютні ризики при отриманні кредиту в іноземній валюті (п.7.2 кредитного договору №0126/08/17-Аnewv від 07.08.2008 року).

Про той факт, що волевиявлення позивача було спрямовано саме на отримання кредиту у доларах США свідчить його заява про надання кредитних коштів у доларах США (а.с.57).  

Зміна курсу долара, зменшення доходу позивача, що може впливати на погашення платежів по кредиту, сталося після укладення кредитного договору та виконання відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, тому не є помилкою щодо обставин, які мають істотне значення, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину.  Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Викладеним спростовуються твердження позивача про укладення договору під впливом обману або помилки.

Безпідставними є доводи позивача щодо фіктивності та удаваності кредитного договору.

Згідно ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Отже, позивач має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша- намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст.60 ЦПК України позивачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення сторонами кредитного договору для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Позивачем отримано кредит у сумі 23000 доларів США, здійснено валютно-обмінну операцію та перераховано ПП Автоцентр «Лига» кошти в національній валюті України як плату за автомобіль, що підтверджується заявою на видачу готівки №4086 від 07.08.2008 року, квитанцією №4119 від 07.08.2008р. про здійснення валютно-обмінної операції, заявою на переказ готівки №ПН63189 від 07.08.2008р.

Таким чином, кредит був наданий позивачу відповідно до умов кредитного договору та використаний ОСОБА_3 за цільовим призначенням.

Матеріалами справи підтверджено волевиявлення сторін договору на надання та отримання кредиту в іноземній валюті.      

Відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів»   нечесна підприємницька практика включає:

1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;

2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивачем не надано, а судом не здобуто доказів того, що під час укладення кредитного договору №0126/08/17-Аnewv від 07.08.2008 року позивач був введений в оману, інформація щодо умов кредитного договору  була надана у нечіткий, незрозумілий  спосіб. В разі, коли умови зазначеного кредитного договору не влаштовували б позивача, він не був позбавлений можливості відмовитись від укладення такого договору.

За таких обставин, відсутні підстави для визнання недійсним кредитного договору №0126/08/17-Аnewv від 07.08.2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_3 та застосування наслідків недійсності правочину.  

      Судом не вбачається підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки кредитним договором, укладеним між сторонами, не передбачено можливість відшкодування моральної шкоди, не передбачено стягнення моральної шкоди і нормами Цивільного кодексу України, які регулюють кредитні правовідносини (ст.1046-1057 ЦК України). Законом України «Про захист прав споживачів», на який посилається позивач, а саме статтею 4 передбачено можливість стягнення моральної шкоди лише у випадку, якщо споживча продукція завдала шкоду життю або здоров’ю споживача, а тому зазначений закон не розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами.

 На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з позивача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 83грн. (120грн.-37грн.)

Керуючись ст.10,60,88,179,209 ЦПК України, ст.203,227,229,230, 234,235 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд

в и р і ш и в :

    Відмовити в задоволенні позову  ОСОБА_3 до акціонерного комерційного банку «Форум», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання  недійсним кредитного договору №0126/08/17-Аnewv від 07.08.2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_3, та застосування наслідків недійсності правочину, стягнення моральної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи у сумі 83грн.

    На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

     Суддя: