2-349/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    12 серпня 2010 року

    Хмельницький міськрайонний суд у складі:

судді – Сарбей В.Л.,

при секретарі – Демінській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2

до

Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, ЖЕК № 2, ОСОБА_3 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_4

(треті особи – ОСОБА_5, Служба у справах дітей, Орган опіки і піклування виконкому Хмельницької міської ради)

про визнання такими, що не набули права користування житловим приміщенням, виселення, зобов’язання зняти з реєстрації та усунення перешкод шляхом вселення, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом до Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВс України в Хмельницькій області, ЖЕК № 2, ОСОБА_3 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_4 про визнання такими, що не набули права користування житловим приміщенням, виселення, зобов’язання зняти з реєстрації та усунення перешкод шляхом вселення, пояснивши, що вона із своїми синами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є співвласниками АДРЕСА_1. У вказаній квартирі, крім співвласників, зареєстровані колишня невістка ОСОБА_3, її син ОСОБА_4 та внучка ОСОБА_6. Вважає, що невістку ОСОБА_3 та її сина було зареєстровано в цій квартирі незаконно та без будь-яких правових на те підстав, так як вона в той час перебувала за кордоном і згоди на їх реєстрацію не давала. Лише в кінці 2006 року з поверненням додому дізналася про те, що її син ОСОБА_7 без її відома та відома її сина ОСОБА_8 зареєстрував в квартирі невістку та її сина ОСОБА_9. Вважає, що реєстрацію щодо проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід визнати недійсною.

В ході судового розгляду позивач позовні вимоги уточнила, просить визнати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 такими, що не набули права користування жилим приміщенням за адресою АДРЕСА_1; виселити їх із вказаної квартири, скасувати реєстрацію місця їх проживання у цій квартирі, зобов’язати ВГІРФО зняти їх з реєстрації у цій квартирі та зобов’язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_8 в користуванні квартирою шляхом вселення останніх у спірну квартиру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і пояснила, що, оскільки відповідач ОСОБА_3 та її син ОСОБА_9 самовільно вселилися у вказану квартиру без згоди всіх співвласників, то вони не набули права користування цим житлом, тому підлягають виселенню і зняттю з реєстрації.

До участі у справі в якості третьої особи залучений ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що дійсно дав згоду на реєстрацію місця проживання своєї колишньої дружини ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_9 від себе та від імені своєї матері, від якої мав доручення.  

Представник ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати у їх відсутності, при вирішенні позову покладаються на думку суду.

Представник ЖЕК № 2 в судовому засіданні пояснила, що реєстрація місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була проведена в повній відповідності до законодавства і згода співвласників була належно оформлена, оскільки інакше би працівники ВГІРФО не зареєстрували їх у вказаній квартирі, тому що вони несуть відповідальність за правильність реєстрації місця проживання громадян. З питанням про реєстрацію ОСОБА_3 та її сина звертався ОСОБА_5, який є співвласником і мав на це право.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснивши, що в 2004 році вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, від шлюбу в 2004 році народила дочку ОСОБА_10. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік ОСОБА_5 зареєстрував її та її сина в квартирі, в якій вони проживали, за адресою АДРЕСА_2. Вважає, що чоловік вправі був їх зареєструвати без згоди матері, так як він є співвласником квартири, а вона була членом його сім’ї – дружиною. Звертає увагу суду на те, що іншого житла для проживання вона та її діти не мають, а позивач з сином проживають у великому приватному будинку. Будь-яких перешкод позивачу в користуванні вказаною квартирою вона не чинить, дві кімнати цієї квартири вільні для проживання позивача з її сином і останні мають ключа від квартири, що дає їм можливість нею користуватися. Позивач приходить в квартиру і провокує скандали з тим, аби позбавити її права на користування житлом. Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи – служби у справах дітей – в судовому засіданні пояснив, що вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, бо відповідач з дітьми проживають і зареєстровані на законних підставах, а задоволення позову про зняття їх з реєстрації та виселення порушить права неповнолітніх дітей ОСОБА_3

Представник третьої особи – органу опіки і піклування Хмельницької міської ради – в судовому засіданні пояснив, що суд при вирішенні вказаного позову повинен врахувати інтереси сина ОСОБА_2, яким опікується позивач ОСОБА_11.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд встановив, що співвласниками квартири АДРЕСА_3, на праві приватної власності є ОСОБА_1 (1/2 частка квартири), ОСОБА_2 (1/4) та ОСОБА_12 (1/4). Вказані обставини підтверджуються копією технічного паспорта, копіями свідоцтв про право власності на житло, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Крім співвласників, в цій квартирі зареєстровані і проживають ОСОБА_3, її син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_6, що підтверджується довідками про склад сім’ї.  

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, після чого місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстроване в АДРЕСА_1 - 27.01.2004 року за заявою ОСОБА_5, що підтверджується довідками про склад сім’ї, наявними в матеріалах справи, і не заперечується сторонами.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності  будинок  (частину будинку),  квартиру,  користуються ним (нею) для особистого проживання  і  проживання  членів їх сімей.  

За ч. 1, 2 ст. 156 ЖК України,  члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку  (квартирі),  що  йому  належить, користуються  жилим  приміщенням  нарівні  з   власником   будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди  про порядок користування цим приміщенням.   За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним  жиле  приміщення  інших  членів  сім'ї. На вселення  до  батьків  їх  неповнолітніх  дітей  згоди власника не потрібно.

Крім того, як вбачається із ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа  без громадянства,  які перебувають в Україні  на  законних  підставах, зобов'язані протягом  десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.

    Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_12 як співвласник квартири вправі був ініціювати реєстрацію місця проживання своєї дружини та її сина у цій квартирі і письмова згода ОСОБА_1 при цьому не була обов’язковою.

    Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули право користування жилим приміщенням за адресою АДРЕСА_4 правомірно і виселені з цієї квартири за такої підстави бути не можуть.

    Наявність інших підстав для виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивачем та її представником не доведена, а судом не встановлена.

    Тому реєстрація місця проживання відповідачів не може бути скасована, а відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути зняті з реєстрації за місцем їх проживання у АДРЕСА_1.

    Разом з тим, судом встановлено, що позивач має можливість безперешкодно заходити і перебувати в даній квартирі (має ключ від вхідних дверей), користуватись двома кімнатами, які не зайняті ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в тому числі проживати в них.

    Вказані обставини не заперечуються сторонами.

В судовому засіданні не здобуто достатніх доказів того, що ОСОБА_3 створює позивачу перешкоди в користуванні квартирою, натомість із наявних в матеріалах справ копій постанов про відмову в порушенні кримінальних справ вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово зверталась до правоохоронних органів з заявами про вчинення її свекрухою ОСОБА_1  численних сварок, скандалів з ціллю її виселення.

    Таким чином, суд вважає, що і в задоволенні вимоги про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення позивачеві слід також відмовити.

    На підставі наведеного та керуючись ст. 10, 15, 60, 255 ЦПК України, ст. 156 ЖК України, -

ВИРІШИВ:

    В позові ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Хмельницького МВ УМВс України в Хмельницькій області, ЖЕК № 2, ОСОБА_3 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_4 про визнання такими, що не набули права користування житловим приміщенням, виселення, зобов»язання зняти з реєстрації та усунення перешкод шляхом вселення – відмовити.

    Мотивувальна частина рішення виготовлена 18.08.2010 року.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

    Суддя: