справа №2-3424/10

                                                                2010р.

Р    І    Ш    Е    Н    Н    Я

іменем  України

04 серпня 2010 року

Подільський районний суд м.Києва

в складі:головуючого-судді Романа О.А.,

при секретарі Шлапак Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

справу за позовом ОСОБА_2

до Публічного   акціонерного   товариства «РОДОВІД БАНК»

про стягнення коштів,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

ОСОБА_2звернувся в суд з позовом до ПАТ «РОДОВІД БАНК» (далі-Банк) та просить:

-«Стягнути з відповідача на користь Позивача пеню за договором в розмірі 1500,00 гривень 00 коп.,а також 2358,90 гривень неотриманого прибутку.»

Свої вимоги мотивує тим, що згідно з Договором №ДРГ.244.НЛ03-1750/12-2009 про строковий банківський вклад «Накопичувальний» від 23.12.2009р.(далі-Договір),він передав Банку кошти в сумі 150 000-00 грн.строком до 23.03.2010р. з виплатою 21,5% річних від суми вкладу.

              Умови Договору відповідач належним чином не виконав та повернув кошти,за винятком пені,лише 06.04.2010р..

               В судове засідання позивач не з»явився,але надав заяву про слухання справи без його участі (а.с.22).

               Представник відповідача-Нужненко Ю.І.позов не визнав,мотивуючи тим,що відсутні підстави для його задоволення.

               Заслухавши думку представника відповідача,який вважає за можливе справу слухати у відсутність позивача суд,керуючись ст.169 ЦПК України ,рахує за можливе справу розглянути без його участі на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача,ознайомившись з матеріалами справи суд вважає,що позов підлягає задоволенню частково .

              Такого висновку суд дійшов зі слідуючих підстав.

              Так,згідно з  Цивільним кодексом України:

-ст.526- Зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших

актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

-ст.1058 ч.1- За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк),що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад),що надійшла,зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку,встановленому договором.  

                ч.3- До відносин банку та вкладника за рахунком,на який внесений вклад,застосовуються положення про договір банківського рахунку (глава 72 цього Кодексу).

-ст.1060 ч.1- Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

                Як вбачається з Договору   №ДРГ.244.НЛ03-1750/12-2009 про строковий банківський вклад «Накопичувальний» від 23.12.2009р.(а.с.5-6) та додаткової угоди №1 від 23.12.2009р.(а.с.7),ОСОБА_2 передав Банку кошти в сумі 150 000-00 грн.строком до 23.03.2010р. з виплатою 21,5% річних від суми вкладу.

    Договороми передбачено:

-п.5.2.- У разі порушення Банком строку повернення Вкладу,вказаного у вимозі Вкладника,Банк сплачує на вимогу Вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми Вкладу за кожний день прострочки,але не більше 1 відсотка від суми Вкладу.

            У разі порушення Банком строку виплати процентів,вказаного у вимозі Вкладника,Банк сплачує на вимогу Вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми процентів за кожний день прострочки,але не більше 1 відсотка від суми невиплачених в строк процентів.

            З викладеного вбачається,що за 1 день прострочки,передбачена виплата пені в сумі 150-00 грн..

                                                    150 000-00 грн. * 01% : 100% = 150-00 грн.

            Як вбачається із заяви позивача від 23.03.2010р.(а.с.8),яка була отримана Банком,про що свідчить лист за №523 від 23.03.2010р.(а.с.9),він просив повернути йому суму вкладу.

            Як вбачається зі змісту позовної заяви (а.с.2-4) та підтвердив представник відповідача,кошти були виплачені 06.04.2010р..

            З викладеного вбачається,що Банк порушив строк повернення коштів на 14 днів,тобто з 24.03.2010р.по 06.04.2010р.,а оскільки п.5.2.Договору передбачено,що пеня не може перевищувати 1% від суми вкладу,то до стягнення підлягають кошти в сумі 1 500-00 грн..

                                                    150 000-00 грн. * 1% : 100% = 1500-00 грн.

              Вимога ж про стягнення упущеної вигоди задоволенню не підлягає, оскільки це не передбачено умовами Договору.    

              З урахуванням зробленого висновку,суд  вважає за необхідне стягнути з Банку в дохід держави 51-00 грн.судового збору,а на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120-00 грн..

            Такого висновку суд дійшов зі слідуючих підстав.

            Так,згідно з Цивільним процесуальним кодексом України:

- ст.79   ч.1 - Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

            ч.3 - До витрат, пов»язаних з розглядом судової справи, належать:

              п.1 – витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

- ст.88 ч.1 - Стороні,на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

           ч.3 – Якщо позивача,на користь якого ухвалено рішення,звільнено від сплати судового збору,він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

  Згідно з Декретом КМУ “Про державне мито”:

-ст.3 ч.1 п.”А” - За звернення до суду сплачується мито в розмірі 1% ціни позову,але не менше 3-х (51-00 грн.) і не більше 100-та (1700-00 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

-ст.4 – Від сплати державного мита звільняються:

          п.10 – споживачі –за позовами,що пов»язані з порушенням їх прав .

               Згідно з Розмірами витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ , затвердженими постановою КМУ за №825 від 05.08.2009р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р.№1258»:

- п.1- за розгляд справ майнового характеру сплачуються витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120-00 грн..  

               Як вбачається з квитанції за №11474.722.3 від 20.04.2010р.,за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені кошти в сумі 120-00 грн.(а.с.1).

                    На підставі викладеного,

-ст.ст.526,1058,1060 ЦК України;

-ст.ст.3 ч.1 п.”А”,4 п.10 Декрету КМУ “Про державне мито”,

-п.1 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затверджених постановою КМУ за №825 від 05.08.2009р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р.№1258»

керуючись ст.ст.5,6,7,8,10,11,60,79,88,208,209,212,213,214,215,294 ЦПК України,суд

В   И   Р   І   Ш   И   В :

              Позов ЗАДОВОЛЬНИТИ  ЧАСТКОВО.

              Стягнути з Публічного   акціонерного   товариства «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 00 коп.,з яких:

-1 500-00 грн.-пеня;

-   120-00 грн.-витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

              Стягнути з Публічного   акціонерного   товариства «РОДОВІД БАНК» в дохід держави кошти в сумі 51 (п»ятдесят одна) грн. 00 коп. судового збору за звернення до суду.

В іншій частині,в задоволенні позову,ВІДМОВИТИ.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м.Києва протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

                                                                     Суддя:                 О.Роман