Справа № 2-4192/2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді САЧЕНКО О.О.
при секретарі БОЖОК Ю.Р.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
В С Т А Н О В И В :
Сторони перебувають у шлюбі з 08.11.2002 року зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 910. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Через різність характерів, поглядів на сімейне життя та ведення спільного господарства між ними виникали непорозуміння, сварки, які призвели до фактичного припинення шлюбних відносин і до роздільного проживання з 03 червня 2009 року. Шлюб існує формально. Спору про поділ майна набутого в період шлюбу не існує.
У судове засідання з’явився позивач, який позовні вимоги підтримав, мотивуючи свої вимоги тим, що шлюб між ним та відповідачкою існує лише формально, з червня 2009 року між ними фактично припинились сімейні відносини. Спільного бюджету не існує. Спільного господарства не ведуть. Між ними зникли почуття взаємної поваги, любові, дружби. Майновий спір не існує.
Відповідачка до суду з’явилася, позовні вимоги визнала.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 08.11.2002 року зареєстрованому у відділі реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 910, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу сер. НОМЕР_1 від 08.11.2002 року. (а.с.6)
Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.5)
Сторони не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства протягом року. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, категорично не погоджується на примирення. Відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, проти надання строку для примирення заперечила.
Оскільки судом встановлений факт, що між сторонами склалися ненормальні взаємовідносини, сторони не підтримують шлюбні відносини, дає суду підстави вважати, що шлюб існує лише формально, а сім’я сторін розпалася остаточно і збереження сім’ї та примирення не можливе, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу, то шлюб необхідно розірвати.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі наведеного, ст.ст. 130, 174 ЦПК України, керуючись ст. 110, 111, 112 СК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08.11.2002 у відділі реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 910 - розірвати.
При оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГСу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 гривен на користь держави, а ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя САЧЕНКО О.О.