справа № 2-2219/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

02 вересня 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Савченка С.І.

    при секретарі             Балинській ОС.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради про зобов»язання видати посвідчення інваліда війни, -

     в с т а н о в и в :

Позивач в липні 2010 р. звернувся до суду із даним позовом, який мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалим І категорії, йому довічно встановлена ІІ група інвалідності, пов»язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Вказував, що відповідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать в тому числі інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Посилався, що на момент аварії він працював водієм в Ірпінському автотранспортному підприємстві, включеному до складу формувань ЦО, і на підставі наказів приймав участь у невоєнізованих загонах ЦО по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У зв»язку з чим в січні 2010 р. він звернувся до відповідача із заявою про встановлення статусу інваліда війни, додавши необхідні документи. Однак листом від 22.01.2010 р. відповідач відмовив йому у видачі посвідчення з посиланням на роз»яснення Мінпраці. Не погоджуючись із такими діями відповідача, просив визнати його право на отримання статусу інваліда війни та зобов»язати відповідача видати йому посвідчення інваліда війни.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не з”явився, подав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у відсутність його представника.

У зв»язку із неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючі обставини  :  позивач перебуває на обліку в Управлінні праці як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус постраждалого від Чорнобильської катастофи 1 категорії (а.с.2). Позивач з 2006 р. є інвалідом ІІ групи, його захворювання пов»язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8-9).

Також судом встановлено, що позивач з 2 по 4 травня 1986 р. з 21 по 23 червня, з 5 по 15 вересня 1986 р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО м.Ірпінь від АТП 11065, виконуючи роботи по евакуації відповідно до наказів по підприємству (а.с.10-13,16-18).

Крім того, судом встановлено, що в січні 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статуса інваліда війни на підставі п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та надав необхідні документи, однак листом від 22.01.2010 р. управління праці відмовило позивачу у наданні статусу інваліда війни, посилаючись на роз»яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 25.05.2009 р., (а.с.7).

Наведені обставини підтверджуються посвідченням потерпілого 1 категорії, довідкою МСЕК про встановлення інвалідності, наказами по Ірпінському АТП від 27.04.1986 р. і від 02.05.1986 р., маршрутним листом, списком особового складу ЦО Ірпіського АТП, довідкою про участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, довідкою МНС, листом управління праці та іншими матеріалами справи.

                    -   2  -

Вирішуючи даний спір суд керується наступними положеннями закону.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни , затвердженого постановою КМ України №302 від 12.05.1994 р. посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності.

Оцінюючи всі докази у їх сукупності, суд вважає доведеною ту обставину, що позивач залучався до складу формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації № 01-08/310 від 23.03.2008 р., де чітко зазначено, що позивач в період з 2 по 4 травня, з 21 по 23 червня та з 5 по 15 вересня 1986 р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО м.Ірпінь від АТП 11065, виконуючи роботи по евакуації (а.с.18). Це ж стверджується вищенаведеними наказами по Ірпіському АТП від 27.04.1986 р. і від 02.05.1986 р. Вказані документи узгоджуються між собою і не містять суперечностей.

Наведені докази відповідачем не спростовані.

Поскільки судом встановлено, що позивач став інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і надав докази, що підтверджують залучення його до складу формувань цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та причинний зв’язок інвалідності з ліквідацією аварії, то він має право на встановлення статусу інваліда війни та отримання посвідчення інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи викладене, заява позивача, щодо надання йому статуса інваліда війни   підлягала задоволенню.

Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях,  про необхідність застосування до спірних правовідносин щодо встановлення позивачу статусу інваліда війни роз»яснення Мінпраці України № 631/0/15-09/014 від 25.05.2009 р. необгрунтовані, поскільки дане роз»яснення не є нормативним документом, містить тлумачення та вимоги, що відсутні в п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Така позиція відповідача суперечить ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В даному випадку мають враховуватися засади пріорітетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст.92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п.60).

Враховуючи, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у встановленні йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення, суд визнає за позивачем право на отримання статусу інваліда війни і зобов”язує управління праці видати позивачу посвідчення інваліда війни.

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист його прав.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд,-    

     в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право на отримання статусу інваліда війни та зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради видати ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                 С.І.Савченко