Справа №2-4230/10
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
«07» червня 2010 року м. Дніпропетровськ
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11260» про стягнення заборгованості на суму 2 063 486,17 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду із зазначеним вище позовом, в його обґрунтування посилаючись на виникнення між позивачем-1 та відповідачем правовідносин за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №8 від 25.07.2006 р., №9 від 14.09.2006 р., №10 від 03.10.2006 р., №11 від 19.12.2006 р., №12 від 26.02.2007 р. та №13 від 28.03.2007 р., згідно пунктів п. 1.1 яких позивач-1 зобов’язався надати поворотну фінансову допомогу грошовими коштами, а відповідач зобов’язався повернути отримані грошові кошти в строк до 31.12.2009 р., та за якими на протязі 2006-2007 р.р. позивач-1 вніс в касу підприємства 2 649 891,00 грн.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позову, між КБ ТОВ «Місто Банк», відповідачем і позивачем -1 було укладено договір поруки №1/Ю-П від 01.06.2009 р., за яким позивач-1 (поручитель) зобов’язався сплачувати за відповідача прострочені відсотки і борг відповідача за кредитним договором №1/Ю від 21.01.2008 р., але в сумі не більше 300 000,00 грн., та у позові позивач-1 посилається на те, що на виконання зазначеного договору поруки позивач-1 сплатив 300 000, 00 грн. за відповідача, проте, відповідач не повернув позивачеві -1 зазначену суму, чим порушив п. 7.3 договору поруки №1/Ю від 01.06.2009 р. та через що заборгованість відповідача перед позивачем по зазначеному договору становить 300 000,00 грн. Водночас, як вбачається зі змісту позову, між позивачем-2 та відповідачем ще було укладено декілька договорів про надання поворотної фінансової допомоги - №5 від 31.05.2006 р., №14 від 12.04.2006 р., №19 від 04.12.2007 р., на виконання умов п.п. 1.1 яких, як зазначається у позові, позивач-1 на протязі 2006-2007 р.р. вніс до каси підприємства 825 923,00 грн., утім на порушення умов даних договорів відповідач виконав свої зобов’язання перед позивачем – 2 по поверненню боргу лише частково.
Зважаючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, та беручи до уваги те, що позовна заява не відповідала встановленим до неї законом вимогам, що у свою чергу унеможливлювало вирішення питання про відкриття провадження у справі, ухвалою від 21.05.2010 р. позовну заяву було залишено без руху із наданням строку для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.
01/07/2010 р. до суду було надано «доповнення до позовної заяви», яке, беручи до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, а інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, підлягатиме поверненню позивачам через наступні обставини.
Залишаючи без руху позовну заяву суддею в ухвалі від 21.05.2010 р. зазначалося про підстави, з яких унеможливлювалося на той час відкриття провадження у справі, адже за своїм змістом позовна заява не відповідала встановленим ст. 119 ЦПК України приписам щодо її змісту, та зазначалося про недоліки, які підлягали усуненню, утім, як вбачається, 01.07.2010 р. позивачами до суду було надано не виправлену на виконання ухвали від 21.05.2010 р. позовну заяву, а «доповнення» до позовної заяви, залишеної ухвалою від 21.05.2010 р. без руху, через що, зважаючи на те, що чинним законодавством не передбачено можливості залишення без руху доповненої позовної заяви, яка на виконання ухвали судді про залишення позову без руху із наданням строку для усунення недоліків, надійшла до суду, позовна заява, яка надійшла до суду 11.05.2010 р., підлягатиме поверненню у порядку ч. 2 ст. 121 ЦПК.
При вирішенні питання про повернення позовної заяви враховується, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. 1 і 2 ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (ст.ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів, та в обґрунтування прийнятого рішення, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно зі змістом якої Конвенція та практика Суду підлягатиме застосуванню судом як джерело права, варто зазначити про те, що, виходячи із практики Європейського Суду (Societe anonyme «Sotiris et Nikos Kouturas ATTEE», 20), дотримання форм, які передбачені у внутрішньому праві для пред’явлення позову до компетентного суду, становить обов’язок для особи/осіб, які звертатимуться із цим позовом, що, безсумнівно, має за мету забезпечення належного здійснення правосуддя, та зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
За ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, беручи до уваги те, що позивачем не дотримані усі вимоги закону при подачі заяви: заява не подана і не оформлена в порядку, встановленому ЦПК України, недоліки позовної заяви усунено в наданий строк не було, зазначене є перепоною для вирішення передбаченого ч. 1 ст. 122 ЦПК України питання, суддя, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11260» про стягнення заборгованості на суму 2 063 486,17 грн. повернути.
Роз’яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена у апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’яти днів з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя В.В.Спаї
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
м. Дніпропетровськ
ОСОБА_2
АДРЕСА_1
м. Дніпропетровськ
07.06.2010 р.
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська направляє для виконання ухвалу судді від 07.06.2010 р.
Додаток: на 1 арк. кожному адресатові.
Суддя В.В. Спаї
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
м. Дніпропетровськ
ОСОБА_2
АДРЕСА_1
м. Дніпропетровськ
07.06.2010 р.
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська направляє для виконання ухвалу судді від 07.06.2010 р.
Додаток: на 1 арк. кожному адресатові.
Суддя В.В. Спаї