Справа  № 2-1059

                                                   2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 квітня 2010 року                       Рівненський районний суд Рівненської області

        в особі судді                                                    Остапчук Л.В.

        при секретарі                                                   Захарук Г.Л.

        за участю: представника позивача                ОСОБА_1                        

                                               відповідачів                                  ОСОБА_2

                                                                                                      ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до  ОСОБА_2, ОСОБА_3,  про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У зв’язку з тим, що відповідно до кредитного договору № 014/53-05/47125 від 09.06.2006 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, останньому надано кредит у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США терміном на 240 місяці з 09.06.2006 року до 05.06.2026 року, процентна ставка  за користування кредитом складає 10% річних, тоді ж між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 014/53-05/47125-п від 09.06.2006 року, згідно якого остання поручилася за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань по вищевказаному кредитному договору, 04.01.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 014/53-05/47125-д, до вказаного кредитного договору, відповідно до якої сторони внесли зміни до вищевказаного кредитного договору, зокрема процентна ставка за користування кредитом складає 13% річних,  позивач виконав свої зобов’язання, але основний позичальник ОСОБА_2 не виконує взяті на себе обов’язки по погашенню кредиту, кредит не погашає, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути  з відповідача  несплачену загальну заборгованість по кредитному договору в сумі  17 624 дол. США  59 центів, що станом на 31.03.2010 року за курсом НБУ становить 139 674 грн. 88 коп., та судові витрати по справі.  

    В суді представник позивача ОСОБА_1  позов підтримав і пояснив обставини, описані вище. Підтвердив, збільшивши таким чином позовні вимоги, що у зв'язку із збільшенням суми заборгованості та  зміною курсу НБУ сума заборгованості по кредиту становить  17 627 дол. США 59 центів, що станом на 31.03.2010 року за курсом НБУ становить 139 674 грн. 88 коп., пені за порушення строків повернення основної  суми кредиту та відсотків за користування кредитом. З дня видачі  кредиту відповідачем було погашено заборгованість по кредиту в сумі 1 026 дол. США 59 центів та частково відсотки за користування кредитними коштами. У зв'язку з порушенням графіку погашення кредиту у відповідача утворилася заборгованість, яку він в добровільному порядку не погашає, на їх листи та виклики до установи банку не з’являється. Просить позов задоволити. В зв’язку з подачею зустрічного позову ОСОБА_3 просить стягнути заборгованість за кредитним договором лише з основного позичальника ОСОБА_2, а з ОСОБА_3 не стягувати суму заборгованості, так як дійсно вона не підписувала додаткової угоди і про збільшення процентної ставки за користування кредитом до 13% не знала.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав. Суду пояснив, що пеня нарахована неправильно, відсотки потрібно відкорегувати, оскільки в жовтні 2009 року мінявся графік погашення кредиту, відповідно до додаткової угоди до кредитного договору. З вересня 2009 року він звільнився з роботи, перебуває в центрі зайнятості на обліку, перебуває у скрутному матеріальному становищі, тому немає змоги сплачувати кредит, хоча не відмовляється від того, що повинен повертати кошти за кредитним договором. За кредитні кошти придбав однокімнатну квартиру, в якій проживає дружина і двоє малолітніх дітей, та частково він. Щоб увійти в графік погашення кредиту необхідно як мінімум 1000 дол. США, яких він не має де взяти, реструктуризація нічого б не допомогла б. Після уточнення суми пені і відсотків погодився з сумою заборгованості, проти стягнення уточненої суми боргу за рішенням суду не заперечує. Також просить стягнути суму заборгованості лише з нього, так як дружина додаткової угоди не підписувала.            

Відповідачка-позивачка ОСОБА_3 в суді позов визнала частково, подала зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки недійсним, обґрунтовуючи її тим, що про зміну істотних умов кредитного договору, за яким вона поручалася, відповідачем ОСОБА_2 її повідомлено не було. Укладаючи договір поруки, вона перебувала у шлюбі з відповідачем, та виступала поручителем, як його дружина. 24 грудня 2009 року їх шлюб розірвано, в неї на утриманні залишилося двоє неповнолітніх дітей, заробітна плата  як вихователя дитячого садка, складає лише 700 грн. Аліменти на утримання дітей від відповідача не надходять. Тому вона просить визнати договір поруки № 014/53-05/47125-п від 09.06.2006 року по кредитному договору № 014/53-05/47125 від 09.06.2006 року розірваним а поруку припиненою. Після того, як представник банку уточнив вимоги і просить стягнути заборгованість за кредитним договором лише з основного позичальника ОСОБА_2, не заперечила проти цього і просить її зустрічну позовну заяву залишити без розгляду.

                  Судом встановлено, що 09 червня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний  договір № 014/53-05/47125, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі  16 000 (шістнадцять тисяч) доларів США терміном на 240 місяці з 09 червня 2006 року до 05 червня 2026 року, процентна ставка  за користування кредитом складає 10% річних, тоді ж між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/53-05/47125-п від 09 червня 2006 року, згідно якого остання поручилася за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань по вищевказаному кредитному договору. 04 січня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 014/53-05/47125-д, до кредитного договору № 014/53-05/47125 від 09.06.2006 року, відповідно до якої сторони внесли зміни до вищевказаного кредитного договору, зокрема процентна ставка за користування кредитом складає 13% річних, про яку відповідачку ОСОБА_3 не було повідомлено. Відповідач спочатку сплачував суму кредиту та відсотки, а згодом перестав сплачувати, у зв’язку з чим сума заборгованості по кредитному договору становить 17 624 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) долари США  59 центів, що станом на 31 березня 2010 року за курсом НБУ становить 139 674 (сто тридцять дев’ять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 88 копійок, з яких 118 664 (сто вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 28 копійок – залишок заборгованості по основній сумі кредиту, 13 280 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 40 копійок – заборгованість по відсотках, 7 730 (сім тисяч сімсот тридцять) гривень 20 копійок – пеня. Ця сума підтверджується відповідними розрахунками і відповідачем ОСОБА_2 не оспорюється.

    Згідно ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

    Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

               Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Відповідно до ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не належним чином виконує свої зобов’язання, тобто в наявності порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а отже позов підлягає до задоволення і сума заборгованості підлягає стягненню. Виходячи з пояснень сторін, суд вважає, що сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню лише з основного позичальника ОСОБА_2

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_3, то враховуючи її заяву в судовому засіданні про залишення позову без розгляду, суд вважає за можливе зустрічний позов залишити без розгляду.

    В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір (державне мито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи, які були сплачені при подачі позову до суду.

    Керуючись ст.ст.57, 59, 81, 88, 207, 213-215, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 553, 554, 1054  Цивільного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (з врахуванням уточнення позовних вимог) задоволити повністю.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»  (юридична адреса м.Київ,  вул.Лєскова 9, адреса дирекції: м.Рівне, вул.С.Петлюри 35) заборгованість по кредитному договору № 014/53-05/47125 від 09.06.2006 року в сумі 17 627 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять сім) доларів США 59 центів, що станом на 31 березня 2010 року за курсом НБУ становить 139 674 (сто тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 88 копійок,  та сплачені позивачем при подачі позову до суду судовий збір (державне мито) в сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 90 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 141 155 (сто сорок одну тисячу сто п’ятдесят п’ять) гривень 78 копійок.

    Зустрічний позов ОСОБА_3 до Рівненської обласної філії ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 про визнання  договору поруки недійсним залишити без розгляду.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано до Рівненського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя: