Справа 2-517/10 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 серпня 2010 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді - Бучацькоі А.І., при секретарі – Новохацькій В.Ю., за участю: позивачок - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третьої особи - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.м.т.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сергіївської сільської ради Саратського району Одеської області, третьої особи – ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
у липні 2010 року позивачки звернулися з позовом до відповідача, в якому просили визнати за кожною з них право власності в порядку спадкування за законом, а саме: за ОСОБА_1 - на 2/3 частки земельної ділянки, за ОСОБА_2- на 1/3 частку земельної ділянки, що належала їхньому дядькові - ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги вони обґрунтували тим, що після смерті дядька ОСОБА_4 їхня матір ОСОБА_5 24 вересня 2004 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належні йому земельні частки (паї), а 25 жовтня 2004 року був виданий державний акт на ім*я померлого. Після смерті матері вони прийняли спадщину, але отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі не мають можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності ОСОБА_5 на належну ОСОБА_4 земельну ділянку.
Під час розгляду справи позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали свій позов та просили його задовольнити.
Третя особа, ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення позову.
Представник відповідача, якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду справи, до суду не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову..
Заслухавши позивачів та третю особу, вивчивши письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Ст. 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
Ст.1261 ЦК України визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.
З копій свідоцтв про народження позивачок та третьої особи вбачається, що вони є дітьми ОСОБА_5 (а.с.15-16).
Після реєстрації шлюбу 29 жовтня 1988 року ОСОБА_6 обрала прізвище свого чоловіка – Данилова, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.18).
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори 24 вересня 2004 року за реєстровим № 4094, ОСОБА_5 була власником двох земельних часток (паїв) в складі земель колективного сільськогосподарського підприємства «Сергіївка» Саратського району Одеської області розміром по 5,0 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цих земельних ділянок в натурі (на місцевості). Це право на земельні частки (паї) належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0206056 та серії ОД № 0206567 (а.с.12).
Належні ОСОБА_4 земельні частки (паї) були виділені в натурі (на місцевості) і 25 жовтня 2004 року взамін зазначених сертифікатів на право на земельну частку (пай) на його ім *я був виданий державний акт серії ОД № 002282 на право власності на земельну ділянку загальною площею 8,29 гектара (а.с.10-11).
Зазначена обставина підтверджується також довідкою відділу Держкомзему у Саратському районі (а.с.21).
Відповідно до ст.17 Прикінцевих Положень Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
ОСОБА_5 до дня своєї смерті проживала в АДРЕСА_1, і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19, 23).
З матеріалів спадкової справи убачається, що після її смерті позивачки у встановлений строк подали заяви про прийняття спадщини до Саратської районної державної нотаріальної контори, однак свідоцтва про право на спадщину їм не видавались. Спадкоємцем першої черги за законом, крім позивачок, є син померлої, ОСОБА_3, який у встановленому порядку відмовився від належної йому частки спадщини на користь позивачки ОСОБА_1 і не претендує на спадкове майно (а.с.41-52).
За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов*язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належні їй дві земельні частки (паї) в складі земель колективного сільськогосподарського підприємства «Сергіївка» Саратського району Одеської області розміром по 5,0 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цих земельних ділянок в натурі ( на місцевості).
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Як убачається з державного акту, спірна земельна ділянка загальною площею 8,29 га ОСОБА_7 не належить, а належить ОСОБА_4, тобто суду не надано правовстановлюючих документів, які б підтвердили право власності ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку.
У зв*язку з чим суд не може погодитись з твердженнями позивачок про те, що зазначена земельна ділянка належить ОСОБА_5 і що після її смерті вони мають право успадкувати зазначену земельну ділянку.
За таких обставин суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 11, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1218, ч.2 ст.1223, 1225 ЦК України, п.17 Перехідних Положень ЗК України,-
суд,
В И Р І Ш И В:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову до Сергіївської сільської ради Саратського району, третьої особи – ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.
С У Д Д Я: