Справа №1-995/10р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                12 липня  2010 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Леванчука А.О.,

при секретарі – Кормило С.С.,

з участю прокурора –   Стасюка В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Райківці Хмельницького району кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючого, раніше судимого: останній раз засуджений 24.05.2007 року Індустріальним райсудом м.Дніпропетровська за ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч.2, 317 ч. 1, 70 КК України до 4 років п/в з конфіскацією майна, до судимості проживав АДРЕСА_1;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.391  КК України,

ВСТАНОВИВ:

   Засуджений ОСОБА_1 відбуваючи покарання за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у виді позбавлення волі в Райківецькій виправній колонії № 78, розташованій в с. Райківці Хмельницького району Хмельницької області, на шлях виправлення не став, а вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи, чим скоїв умисний злочин.

Так, за систематичні порушення вимог режиму відбування покарання постановою начальника Райківецької виправної колонії № 78 від 26.01.2010 року підсудний ОСОБА_1 був підданий стягненню у вигляді поміщення до приміщення камерного типу (ПКТ) терміном на 3 місяці. Після відбуття вказаного дисциплінарного стягнення з 26.04.2010 року підсудний ОСОБА_1 напротязі поточного року вчинив умисну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи: 27.04.2010 року підсудний ОСОБА_1 безпричинно не виконав команду «відбій», чим умисно порушив вимоги п. 31 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та ст. 107 п.З КВК України та на зроблене зауваження відреагував брутальною лайкою, за що останньому було накладено дисциплінарне стягнення начальником колонії - оголошено «догану»; 30.04.2010 року підсудний ОСОБА_1 в категоричній формі безпідставно відмовився приступити до робіт по благоустрою приміщень та території колонії, чим умисно порушив вимоги п. 29 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та ст. 118 КВК України, за що останньому було накладено дисциплінарне стягнення начальником колонії - оголошено „догану"; 06.05.2010 року підсудний ОСОБА_1 безпричинно не приступив до виконання вправ ранкової фізичної зарядки, чим умисно порушив вимоги п. 31 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та ст. 107 п.З КВК України та на зроблене зауваження відреагував брутальною лайкою, за що останньому було накладено дисциплінарне стягнення начальником відділення - оголошено «догану»; 10.05.2010 року підсудний ОСОБА_1 в категоричній формі безпідставно відмовився від проведення особистого обшуку, чим умисно порушив вимоги п. 29 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та ст. 102 КВК України та на зроблене зауваження відреагував брутальною лайкою, за що останньому було накладено дисциплінарне стягнення начальником колонії - оголошено „догану"; 18 травня 2010 року біля 9 години підсудний ОСОБА_1 на законну вимогу начальника відділення СПС ОСОБА_2, з метою дотримання санітарно-гігієнічних норм утримання в чистоті і порядку приміщень та території установи, приступити згідно графіка та ст. 118 КВК України до робіт по прибиранню території колонії, безпідставно та в категоричній формі відмовився, чим вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в злісній непокорі законним вимогам адміністрації виправної установи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) визнав повністю та щиро розкаявся.

Суду пояснив, що він дійсно відбуваючи покарання за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у виді позбавлення волі в Райківецькій виправній колонії № 78, розташованій в с. Райківці Хмельницького району Хмельницької області, на шлях виправлення не став, а вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації установи.

Крім повного визнання своєї вини,  вина підсудного ОСОБА_3 в злісній непокорі законним вимогам адміністрації виправної установи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) повністю підтверджується  зібраними та  дослідженими  в   судовому   засіданні доказами  та  зокрема,  з   оголошених в судовому засіданні показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 даних ними на досудовому слідстві.

Об’єктивно вина підсудного ОСОБА_3  підтверджується:

- довідкою обліку заохочень і стягнень з особової справи ОСОБА_1 ( а.с.125);

- медичним висновком ЛКК про стан здоров'я і працездатність ОСОБА_1 (а.с.126);

- витягами з КВК України та Правил внутрішнього розпорядку ( а.с.87-92, 113-117);

- іншими матеріалами кримінальної справи;

Аналізуючи зазначені докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в  злісній непокорі законним вимогам адміністрації виправної установи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) повністю доведена та його дії правильно кваліфіковано за ст.391 КК України.

При призначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання винного, суд визнає те, що підсудний щиро розкаюється у вчиненому,  вину визнав повністю та сприяв розкриттю злочину.

              Обставин, що обтяжують покарання винного судом не встановлено.

             Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, а також обставини, що пом’якшують покарання підсудного суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкції  ст.391 КК України у вигляді позбавлення волі.

            В силу ст. 71 КК України остаточно призначити покарання підсудному ОСОБА_1 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення  волі.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог чинного законодавства.

Судові витрати відсутні.  

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

        ОСОБА_1 визнати винним і призначити йому покарання за ст.391  КК України у вигляді позбавлення  волі на строк 1 рік.

          В силу ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування, покарання у вигляді 1 року 1 місяця  позбавлення волі.

                Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обрати відносно засудженого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з  12 липня 2010 року.

Речові докази – матеріали з особової справи засудженого ОСОБА_1, які долучені до матеріалів кримінальної справи – зберігати при матеріалах кримінальної справи 33/0040.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя(підпис):