Справа № 11-474/2006 р.                                    Головуючий в 1-й інстанції

категорія: ст. 345 ч. 2 КК України                                       Кантур А.М.

доповідач    Демченко О.В.

УХВАЛА Іменем   України

3 серпня 2006 р. Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Салая Г.А.

суддів: Демченка О.В., Баглая І.П.

з участю прокурора Павленко О.В.

адвоката ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськ­районного суду Чернігівської області від 22 травня 2006 року,-

установив:

Зазначеним вироком суду ОСОБА_1   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою технічною освітою,   розлучений, не працюючий, раніше не суди­мий, засуджений: по ст. 345 ч. 2 КК України до трьох років обмеження волі. ОСОБА_1 визнаний судом винним і засуджений за те, що 20 січня 2005 ро­ку близько 4 години ранку він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прибувши до кафе „ІНФОРМАЦІЯ_2" по вул. Іванівській в м. Прилуках, де отримав­ши від працівників кафе відмову в обслуговуванні через закриття кафе, став поводити себе неправильно і брутально лаятись. Присутні там же співробіт­ники міліції ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_5 стали заспоко­ювати ОСОБА_1. Останній вчинив з ними бійку, в ході якої, будучи освідче­ним в тому, що вказані особи є працівниками міліції, наносив їм удари рука­ми, а ОСОБА_5  пізніше наніс удар двома руками в наручниках, заподіявши кожному з них легкі тілесні ушкодження.

На цей вирок засудженим було подано апеляцію, у якій він просить скасувати вирок суду відносно нього як незаконний, закрити відносно нього справу за відсутністю в його діях складу злочину. Апеляція мотивована тим, що на думку апелянта, суд неправильно встановив фактичні обставини спра­ви, не взяв до уваги ряду доказів, які істотно впливають на законність та об'єктивність судового рішення. Зокрема, суд не звернув уваги на те, що сам підсудний був побитий співробітниками міліції, йому було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, а співробітники міліції, як це видно з документів кри­мінальної справи, самі перебували в стані алкогольного сп'яніння.

Вислухавши в судовому засіданні засудженого, який підтримав апе­ляцію, просив її задовольнити, потерпілих, які просили відмовити в задово­ленні апеляції, міркування прокурора про законність і обгрунтованість виро­ку та відсутність підстав для задоволенні апеляції, апеляційний суд дійшов висновку, що в її задоволенні необхідно відмовити. Таке рішення суд ґрунтує наступним.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_  в ін­кримінованих йому діяннях ґрунтується на сукупності досліджених у судо­вому засіданні доказів, яким дана належна юридична оцінка.

Так, потерпіліОСОБА_3,ОСОБА_5 , ОСОБА_3 в су­довому засіданні далі упевнені показання про те, що 20 січня 2006 року в 4 години ранку вони, проводячи оперативні заходи з попередження злочинів, в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_2" зробили зауваження ОСОБА_1, котрий виражався брута­льною лайкою на адресу працівників кафе. У відповідь на це  ОСОБА_1 розпочав бійку, був затриманий працівниками міліції, проти нього застосову­вались наручники. У зв'язку з його скаргами, він був доставлений в місцеву лікарню, але і там поводив себе неправильно, тому медична допомога йому надана не була. При доставлянні у відділ міліції в міліцейській машині, він наніс двома руками удар потерпілому ОСОБА_5  по голові.

Такі ж показання дали свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Факт побиття потерпілого ОСОБА_5  підтвердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - співробітники лікарні, підтвердили факт доставляння в ліка­рню ОСОБА_1 співробітниками міліції. Останній поводив себе зухвало і агресивно, внаслідок чого надати йому медичну допомогу було неможливо. Вони ж не підтвердили наявності у ОСОБА_1 симптомів, притаманних струсу головного мозку.

Свідок ОСОБА_15 підтвердила в судовому засіданні факт скан­дальної поведінки ОСОБА_1 в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_2".

Свідок ОСОБА_16   в суді підтвердила факт вживання спиртних напоїв ОСОБА_17  до скоєння ним злочину.

Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20  в судовому засіданні охарактеризували ОСОБА_1 з негативної сторони, як людину, схильну до конфліктів.

Згідно висновків судово-медичних експертиз, ОСОБА_1. було запо­діяно тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с. 315-322). Потерпілим

ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_2  були заподіяні середньої тяжкості ті­лесні ушкодження. Згідно акту медичного освідування від 20 січня 2006 р. станом на 5 год. ранку(а.с. 20) , ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Суд дав відповідної оцінки показанням свідка ОСОБА_21, який є близь­ким другом засудженого і зацікавлений в його долі. Також суд дав оцінку показанням батька засудженого - ОСОБА_1, які були спростовані інши­ми, дослідженими судом доказами.

Правильної оцінки було дано судом діям співробітників міліції, які знаходились при виконання службових обов'язків.

Твердження апеляції, як і показання ОСОБА_1 про те, що співробі­тники міліції вимагали у нього горілку, а потім побили його, є голослівними і ніякими доказами не підтверджені. Про відсутність умислу на такі дії гово­рить і той факт, що після затримання ОСОБА_1, він почав скаржитись на стан здоров'я і був доставлений працівниками міліції в лікарню.

Таким чином, усі докази, покладені в обґрунтування вироку є достові­рними, зібрані з дотриманням норм кримінально-процесуального законодав­ства, підтверджують висновок суду про винність ОСОБА_1 в скоєнні ним злочину, передбаченого ст. 345 ч.2 КК України.

Покарання, призначене ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 65 КК України. До того ж воно призначене не в максимальних межах, передбачених законом за даний злочин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377 КПК України, суд -

Ухвалив :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без за­доволення, а вирок Прилуцького міскрайонного суду Чернігівської області від 22 травня 2006 року відносно нього - без змін.

Судді:

О.В. Демченко     Г.А. Салай  І.П. Баглай