Справа № 22ц-1210\2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Зарічна Л.А. Доповідач: Острянський В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2006 року                                           місто Чернігів

Апеляційний   суд   Чернігівської   області у складі:

головуючого - судді Острянського В.І., суддів - Нечасного Л.А., Заболотного В.М..

при секретарі - Пільгуй Н.В., з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду м. Чернігова цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом, шляхом виселення з квартири та зняття з реєстрації, -

встановив:

У травні 2006 року позивачка звернулась з даним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що на даний час їй належить 2/3 квартири АДРЕСА_1, а 1/3 її частина належить ОСОБА_3; що відповідач проживає у спірній квартирі та зареєстрований в ній, однак систематично порушує правила співжиття через що з ним неможливе спільне проживання в квартирі.

Тому позивачка, посилаючись на ст. 48 Закону "Про власність", просить суд усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом виселення відповідача з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та зняття його з реєстрації у спірній квартирі.

Рішенням суду від 20 червня 2006 року позов задоволено.

Суд вирішив усунути перешкоди у користуванні власністю: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3,   шляхом   виселення   ОСОБА_1   з даного житла без надання іншого жилого приміщення та знявши його з реєстрації за цією адресою.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1   просить скасувати рішення місцевого суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю колишнього подружжя та що Закон „Про власність" передбачає захист прав особи, яка і не є власником, але правомірно володіє майном.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на час подачі заяви до суду, позивачка має право власності на підставі правовстановлюючих документів на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, а інша частина цієї квартири належить іншій особі - ОСОБА_3   згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 26 квітня 1994 року (а.с. 5), яке відносно нього в установленому порядку не змінено.

Місцевий суд задовольнив позов ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 зі спірної квартири, в той час коли інший співвласник спірного житла ОСОБА_3 таких вимог не заявляв.

Оскільки суд вирішив питання про права та обов"язки особи, яка не була стороною по справі і не ставила питання про виселення відповідача з його частини квартири, таке рішення не може вважатись законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд згідно з вимогами п. 4 ст. 311 ЦПК України, так як участь ОСОБА_3   в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача згідно з правилами ст. 35 ЦПК України не породжує юридичних наслідків встановлених законом для позивача та третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору.

За таких обставин оскаржуване рішення не може вважатись законним та обґрунтованим , воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,311, 315, 317, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 червня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з часу набуття нею законної сили.

Головуючий:        Судді: